38.Реформування оон

Перед учасниками ООН постали питання необхідності реформування. За 60 років після прийняття Статуту ООН світ значно змінився, і Рада Безпеки ООН вже не може відповідати вимогам сьогодення. Йдеться про необхідність розширення членського складу Ради Безпеки та її реструктуризацію. Генеральний секретар ООН К. Аннан пропонує збільшити склад РБ ООН до 24 осіб (нині 15) і збільшити число постійних членів РБ з 5 до 11 (право вето залишити за 5). Серед інших пропозицій —- забезпечення більшої транспарентності в роботі Ради Безпеки та вдосконалення методів її роботи; проведення консультацій із залученням широкого кола учасників, посилення впливу Комісії з прав людини шляхом перетворення її на Раду з прав людини, а також посилення контролю за фінансовою і миротворчою діяльністю ООН. найвпливовіші країни, що розвиваються (Бразилія, Індія, Нігерія), підтримали пропозицію про розширення складу постійних членів РБ, розраховуючи посісти в ній нові місця, їхні регіональні суперники — Аргентина, Пакистан, Єгипет — виступили проти, вони пропонують розширити склад постійних членів РБ ООН тільки за рахунок Німеччини та Японії, які роблять вагомий внесок як в бюджет ООН, що для багатьох держав є головним аргументом, так і на виконання Організацією своїх цілей і принципів. Викликала дискусію і проблема вето. Якщо більшість країн — членів ООН виступили за його скасування, то постійні члени Ради Безпеки перекреслили такі наміри. Проти надання постійного членства в РБ Японії і Німеччини категорично виступає Італія. Позиція України є суто прагматичною: вона підтримує будь-який варіант розширення Ради Безпеки ООН

39 Конфлікт у косово

Конфлікт між албанцями та сербським урядом почався в 1989 році. Страйкували шахтарі, які спочатку висували економічні вимоги, а потім і політичні. Серед політичних вимог однією з головних було створення окремої албанської держави чи автономної республіки на території Косово.У відповідь на це Сербська Національна Ассамблея прийняла рішення про введення прямого президентського правління в Косово, куди було введено понад 10 000 солдат та 100 танків, які придушили страйк.У 1990 році був розпущений парламент автономної провінції Косово. У відповідь на розпуск парламент оголосив про незалежність провінції. Однак за допомогою військ Мілошевичу вдалося встановити порядок.Всі албанці, які займали будь-які .пости в поліції, судах та інших державних органах, були звільнені з роботи. Вся влада в провінції переходила до військових. У 1992 році етнічні албанці обрали колишнього першого секретаря Союзу комуністів Косово Ібрагіма Ругову президентом самовизиаченої республіки Косово. Сербія у той час вела війну в Хорватії та Боснії і тому армія повністю контролювала ситуацію в Косово. Найменший вияв націоналізму придушувався- Перші виступи УЧК так званої "Армії Визволення Косово" (KLA) почалися в 1996 році. Почалася справжня партизанська війна, під час якої партизани підтримувалися всіма західними країнами та країнами мусульманського світу.

У 1998 році в лютому почалися великі сутички між Югославською армією та партизанськими загонами албанців.У відповідь на це центральний уряд Югославії ввів декілька тисяч військ та спеціальної поліції на територію Косово. Планувалося провести етнічні чистки, як це було раніше зроблено на території Боснії та Герцеговини .У квітні та травні 1998 року спеціалізовані загони сербських військ та військової поліції провели рейди по території Косово. У червні була сформована контактна група ООН без участі Росії. Ця група запропонувала введення нових економічних санкцій. На випадок відмови Мілопіевича припинити репресії НАТО та США попередили його про повітряні удари по головним військовим та промисловим об'єктам на території Югославії.

У жовтні 1998 року в Косово була розвернута місія ОБСЄ з метою проведення заходів щодо припинення військових дій та нормалізації обстановки. Однак її робота не дала бажаних результатів. Сербські війська продовжували рейди по території Косово. НАТО та США в березні місяці 1999 року почали бомбити військові об'єкти в Сербії та Косово.

Бомбардування та обстріли продовжувалися до червня 1999 року. Після цього була підписана мирна угода між Сербією та НАТО і в Косово були введені натовські війська. Провінція була розділена на п'ять секторів: Митровиця - французький, Приштина - англійський, Гніляни - американський, Призрень-німець¬кий і Печ - італійський. У всі ці регіони були введені війська країн, іменем яких названі регіони. Було завершено війну.