16.Ядерна стратегія Франції

Після закінчення Другої світової війни французький уряд не мало планів по створенню власного ядерного зброї і повністю покладалося на гарантії США. У 1952 році був прийнятий план з розвитку атомної енергетики.

Ситуація змінилася в 1954 році після поразки Франції у війні за незалежність Французького Індокитаю. Військовим керівництвом країни був підготовлений план розробки ядерної зброї. Цьому також посприяло появу атомної бомби у Великобританії.

Франція зробила ставку на незалежність власних ядерних сил, крім того, вона побоювалася втягування у можливий конфлікт на боці НАТО. У зв'язку з цим керівництвом країни була прийнята ядерна доктрина, яка відрізняється від натівської доктрини «стримування».

У 1957 році були розпочаті роботи з будівництва полігону для ядерних випробувань в Алжирі. 3 листопада 1959 Шарль де Голль: головна мета ядерної програми Франції полягає у створенні національних ударних сил на основі ядерної зброї, яке могло бути задіяно в будь-якій точці земної кулі.

Франція стала четвертою країною, яка створила ядерну бомбу - в 1960 році.

13 лютого 1960 Франція провела своє перше ядерне випробування на полігоні в Алжирі. Надалі в зв'язку з набуттям цієї колонією незалежності, Франції довелося переносити полігон. Для цієї мети в 1963 році були обрані атоли Муруроа та Фангатауфа у Французькій Полінезії.

Франція не брала участь у Московському договорі 1963 року, а до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї приєдналася лише в 1992 році. Всього в період з 1960 по 1995 рік було проведено 210 випробувань.

Зараз Франція є членом ядерного клубу - однієї з 5 країн, яким за умовами ДНЯЗ дозволено мати ядерну зброю. Крім нього вона не володіє іншими видами зброї масового ураження і є учасником Конвенції про заборону хімічної зброї з 1995 року і Конвенції про біологічне і токсинної зброї з 1984 року.

Зараз 3-е місце в світі за кількістю ядерної зброї. У 1998 році країна ратифікувала Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань.

17. Карибська криза

У листопаді 1960 p. на виборах в США перемогу одержала демократична партія, президентом став Дж-Кеннеді.

1961р. Пентагон розробив план «Мангуст», що мав на меті повалення режиму Кастро на Кубі. У відповідь на це Хрущов визнає Кубу, починає надавати їй допомогу.

В червні 1961 р. бів підписаний секретний договір між СРСР і Кубою, про розміщення на її тер. Яд. Боєголовок.

16 жовтня початок, коли керівництву США стало відомо про боєголовки.

Керівництво США вирішило почати морську блокаду Куби. Хрущов оголосив про втручання в вн. справи Куби, ситуація загострилась.

Хрущову було надіслано лист, США забирає з Туреччини за 5-6 міс. СРСР з Куби. Дійшли згоди.

Сполучені Штати обіцяли надалі поважати недоторканість Куби. Мирне вирішення даного конфлікту стало переломним моментом радянсько-американських відносин у 60-ті pp.

Після низки небезпечних міжнародних криз США та СРСР дійшли ще достатньо хиткого усвідомлення необхідності розрядки міжнародної напруженості. Після завершення карибської кризи було ухвалено ряд важливих документів, які позначили перехід від конфронтації до переговорів та укладення перших угод, що послабили міжнародну напруженість. Так, у серпні 1963 p. було укладено Московський договір трьох держав про заборо¬ну ядерних випробувань у трьох середовищах (атмосфері, повітрі та під водою). У 1968 p. було підписано Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ).