3.Техніка введення екскурсії
Ефективність будь-якої екскурсії залежить від техніки проведення. Від цього залежить забезпечення чіткого порядку на ній, створення умов для сприйняття матеріалу. Техніка складається з наступного:
знайомство екскурсовода з групою;
вихід екскурсантів з автобуса;
руху від автобуса до об’єкта;
розстановка в об’єкта;
повернення в автобус;
дотримання плану в екскурсії (паузи, реакція на непередбачені події);
відповіді на питання екскурсантів;
використання індивідуального тексту в екскурсії;
робота ”портфелем екскурсовода”;
робота з мікрофоном.
4. Екскурсійна майстерність
Кожен екскурсовод, як будь-який інший фахівець у будь-якій галузі знань, повинен володіти професійною майстерністю. Майстерність екскурсовода знаходить вираз в рівні виконання тих методичних рекомендацій, які забезпечують високу якість підношення екскурсійного матеріалу. Складові майстерності: культура мови, жести і міміка, контакт з групою. Культура мовлення. Розглянемо кілька питань для розкриття цієї теми. Мова екскурсовода - це мова усна, що відрізняється від письмової в першу чергу структурою і обсягом пропозицій. Строй пропозицій в усному мовленні відрізняється відносною свободою. Правильне слововживання - один з найважливіших елементів культури мовлення оратора. Правильність вимови так само є показником культури мовлення. Небезпека для екскурсовода представляють штампи, професійні терміни, іноземні слова. Багатство і стилістичне розмаїття мови екскурсовода визначається його вмінням користуватися синонімами, включати в свою промову прислів'я та приказки. Стислість і багатослівність як показник культури мовлення. Невід'ємною частиною мовної техніки є сила голосу і темп. У промові екскурсовода важливу роль відіграють паузи. Екскурсовод так само повинен стежити за дикцією, тут мається на увазі ступінь виразності у вимові слів і складів у мові. Жести і міміка. В екскурсійній практиці розрізняють жести: вказівні, реконструювання і спонукальні. Так само існують безглузді жести і жести-паразити, які створюють негативний фон виступу. Важливим показником почуттів оратора є вираз обличчя, його міміка. Контакт екскурсовода з групою. Успіх екскурсії багато в чому залежить від встановлення належного контакту екскурсовода з групою, від сприятливого психологічного клімату взаємного розуміння і доброзичливості, формування якого є професійною справою екскурсовода. Встановлення контакту: поява екскурсовода; вступне слово екскурсовода; активність оратора, розповідь і мова екскурсовода.
Висновок
Підбиваючи підсумок всьому вище сказаному, можна сказати, що, методика проведення екскурсії – це вміння показати об’єкт, вміння розповісти про нього і повязати з ним події.
Методика проведення екскурсії включає в себе сукупність методичних прийомів, завдання яких – забезпечити найбільшу дієздатність екскурсійного методу повідомлення знань аудиторії.
Існує класифікація методичних прийомів проведення екскурсій, де виділяються групи, пов’язані з основними елементами екскурсії – показом і розповіддю. Працівники екскурсійного установи, відповідальні за методичну службу, повинні пам’ятати про те, що для проведення повноцінної екскурсії важливою умовою є чіткість і конкретність методичних вказівок.
Ефективність будь-якої екскурсії залежить від техніки її проведення, від зв’язку техніки з методикою ведення. Техніка проведення екскурсій спрямована на забезпечення умов для сприйняття екскурсійного матеріалу аудиторій.
До техніки ведення екскурсій пред’являється ряд вимог, до числа яких входять: знайомство екскурсовода з групою, правильна розстановка групи у об’єкту, вихід екскурсантів з автобуса, повернення в автобус, використання екскурсоводом мікрофона, дотримання часу, розкриття окремих підтем, відповіді на питання екскурсантів.