67. Опишіть способи зниження операційно-технологічного банківського ризику.

Операційно-технологічний ризик – це потенційний ризик для довгострокового існування банківської установи, що виникає через недоліки корпоративного управління, системи внутрішнього контролю або неадекватність інформаційних технологій і процесів обробки інформації з точки зору керованості, універсальності, надійності, контрольованості і безперервності роботи.

Банк використовує наступні способи зниження опер-техн банк ризику:

• забезпечити надійне позаофісне зберігання всіх важливих резервних документів і файлів банку.

• у разі використання банком послуг аутсорсингу, забезпечення чіткої регламентації наступних питань:

  • обставин, за яких можуть використовуватись послуги аутсорсингу та переліку операцій, до яких можуть бути залучені сторонні особи;

  • процедур та критеріїв вибору постачальників послуг;

  • моніторингу якості роботи і ризиків, пов’язаних з використанням сторонніх постачальних послуг.

68. Схарактеризуйте ризик втрати репутації банку.

Ризик репутації – це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливе сприйняття іміджу фінансової установи клієнтами, контрагентами, акціонерами (учасниками) або органами нагляду. Це впливає на спроможність банку встановлювати нові відносини з контрагентами, надавати нові послуги або підтримувати відносини, що тривають. Цей ризик може привести банківську установу (або її керівників) до фінансових втрат або зменшення клієнтської бази, у тому числі до притягнення до адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності. Ризик репутації має місце на всіх рівнях організації, і тому банки мають відповідально ставитися до своїх відносин із клієнтами та суспільством.

Публічне сприйняття іміджу банку можна поділити на дві категорії: *сприйняття ринком, наприклад нинішніми або потенційними клієнтами, контрагентами, акціонерами (учасниками); *сприйняття органами державного регулювання, наприклад Національним банком України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Державною податковою адміністрацією, іншими уповноваженими органами.

Для оцінки ризику репутації слід ураховувати викладені такі фактори:

- сприйняття ринком або суспільством менеджменту і фінансової стабільності банку;

- сприйняття ринком або суспільством продуктів або послуг, які пропонує банк;

- бажання та здатність керівництва банку коригувати бізнес-стратегії відповідно до змін у законодавстві, кон’юнктури ринку або інших факторів (наприклад, припинення або обмеження дії окремих пунктів ліцензії, зміна статусу банку тощо);

- практика роботи банку щодо аналізу перспектив розширення спектру продуктів та послуг та розроблення відповідної внутрішньої нормативної бази, у тому числі щодо перевірки клієнтів та отримання інформації про них. Перспективи збереження такої практики надалі;

- обсяг послуг довірчого управління та умови їх здійснення;

- характер та обсяг скарг та звернень від клієнтів і здатність та бажання керівництва відповідно реагувати на них;

- існування дуже гучної або помітної судової справи, яка негативно впливає на імідж банку;

- штрафи, пені та інші фінансові збитки, завдані банку в минулому в результаті притягнення банку (або його керівників) до адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності;

- результати перевірок уповноважених органів державного регулювання, бажання та здатність керівництва відповідно реагувати на їхні рекомендації;

- участь банку у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб.