3. Попит на гроші, ефект Фішера.

Попит на гроші - одне з ключових і найскладніших явищ ринку грошей. Його вивчення виявилося центральною проблемою сучасної теорії грошей, а успіхи в його пізнанні визначали розвиток цієї теорії в XX ст., відкривали можливості ефективного регулювання ринку грошей через механізми та інструменти грошово-кредитної політики. В Україні, де тільки формується цей ринок освоюються механізм та інструменти грошово-кредитної політики, вивчення попиту на гроші набуває особливого теоретичного та практичного значення.

На відміну від звичайного попиту на товарних ринках, який формується як потік куплених товарів за певний період, попит на гроші виступає як запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб'єкти на певний момент. Якщо такий запас грошей розглядати як елемент багатства, котрим володіють економічні суб'єкти, то попит на гроші можна трактувати як їхнє бажання мати певну частину свого портфеля активів (багатства) в ліквідній формі. Якщо власники портфелів активів віддають перевагу ліквідній формі, то це означатиме зростання попиту на гроші, і навпаки. Такий (портфельний) підхід до вивчення попиту на гроші був застосований Дж. М. Кейнсом, котрий назвав своє трактування попиту на гроші теорією переваги ліквідності.

З'ясування мотивів, які заохочують економічних суб'єктів нагромаджувати гроші, дає можливість визначити чинники, які впливають на ці мотиви, а значить - на динаміку попиту на гроші.

Представники всіх теоретичних концепцій попиту на гроші визнають зміну обсягів виробництва (або обсягів національного доходу) ключовим чинником впливу на попит. Цей вплив обумовлюється трансакційним мотивом нагромадження грошей - чим більший обсяг виробництва валового національного продукту, а отже і національного доходу, тим більшим може бути обсяг операцій щодо його реалізації і тим більшим має бути запас грошей для виконання цих операцій. Цю залежність можна формалізувати як МД = f(Q), де Q - номінальний обсяг ВНП, МД - обсяг попиту на гроші.

Зміна обсягу валового національного продукту, у свою чергу, визначається двома самостійними чинниками - динамікою рівня цін та рівня реального обсягу виробництва, кожний з яких може діяти незалежно один від одного. Наприклад, абсолютний рівень цін може зростати при незмінному обсязі реального виробництва, і навпаки, останній може зростати при незмінному рівні цін чи обидва показники можуть зростати водночас, але різними темпами. Тому зміну абсолютного рівня цін та реального обсягу виробництва можна розглядати як самостійні чинники впливу на попит на гроші. Вплив кожного з цих чинників є прямо пропорційним - у міру зростання цін чи/та збільшення фізичного обсягу виробництва відповідно зростатиме попит на гроші, а при їх зниженні попит буде скорочуватися. Залежність МД від указаних двох чинників можна формалізувати як МД =f(Y, P), де Y - фізичний обсяг ВНП, Р - рівень цін.

При макроекономічному підході до аналізу попиту на гроші з'являється третій чинник - швидкість обігу грошей. Чим вища швидкість обігу грошей, тим меншим буде попит на гроші, і навпаки. Тобто вплив цього показника на попит обернено пропорційний. Оскільки швидкість обігу грошей формується під впливом багатьох чинників, то всі вони опосередковано теж впливають на попит на гроші. Проте прибічники такого підходу до аналізу попиту на гроші вважають, що швидкість обігу грошей є відносно стабільною, тому її вплив на попит мало відчутний. Через це у своїх теоретичних висновках вони абстрагуються від цього чинника. Тому до формули попиту на гроші чинник швидкості, як правило, не входить.

Ефект Фішера (Fisher effect) – це теорія, що приписується Ірвінгу Фішеру (1867- 1947), економісту, який стверджував, що національні процентні ставки відображають можливі рівні інфляції. Згідно цієї теорії, номінальні відсоткові ставки у двох країнах мають дорівнювати реальній нормі прибутку, яка вимагається інвесторами, плюс компенсація за очікуване зростання інфляції в кожній з країн.

Міжнародний ефект Фішера (International Fisher effect) – формула, яка задає співвідношення між зміною банківськиз відсоткових ставок і зміною спот-курсів валют. Згідно до міжнародного ефекту Фішера, різниця у відсоткових ставках між двома країнами має бути незміщеним пре диктором майбутньої зміни наявної ставки.

Про масштаби операцій, проведених на валютних ринках, а також про наслідки цих операцій можна судити з "аварії фунта стерлінгів" восени 1992 p., яка відбулася завдяки діям одного з найбільших гравців цього ринку Джорджа Сороса.

Саме угода з фунтом стерлінгів в 1 млрд дол. зробила Дж. Сороса світовою інвестиційною суперзіркою. Він став людиною, що "підірвала Англійський банк", як говорили на Фліт-стрит. І це не перебільшення - Дж. Сорос справді вибив Велику Британію з європейського валютного механізму у вересні 1992 р. Він став визначним фінансистом XX століття.

Тести:

4. Товарне виробництво - це: Б) суспільне виробництво, при якому продукти виробляються відокремленими одиницями, що спеціалізуються на виробництві певного товару.

5. Абсолютно еластичний попит на продукцію фірми характерний для моделі ринку: В) досконала конкуренція.

6. Економічні закони відрізняються від інших законів тим, що: Б) мають об’єктивний характер.

7. Помірна інфляція – це: Д) темпи знецінення грошей до 10 % на рік.

8. Стимулююча фіскальна політика передбачає: Б) підвищення рівня оподаткування та скорочення урядових видатків.

Задачі:

9. Визначте рівень безробіття, кількість безробітних, зайнятих та робочої сили за даними: чисельність населення в країні – 57 млн.чол., кількість дітей і тих, хто не може працювати – 18 млн.чол., пенсіонерів – 15 млн.чол., вибулих зі складу робочої сили через втрату надії знайти роботу – 3 млн.чол., чисельність безробітних – 2 млн.чол, населення що виїхало з країни на роботу за кордон 5 млн. чол.

Дано: Чис.нас.(ЧН)=57 млн.чол. Не придатні(НП)=18 млн.чол. Пенс.(П)=15 млн.чол. Без надії(БН)=3 млн.чол. Без роб.(Б)=2 млн.чол. За корд.(ЗК)=5 млн.чол. Знайти: Рівень без роб.(РБ)=?

Розв’язання: Кількість робочої сили без роботи(РСБР): РСБР=2 млн.чол.(за умовою). Кількість робочої сили(РС): РС=ЧН-НП-П-БН-ЗК; РС=57-18-15-3-5=16 млн.чол. Отже рівень безробіття: РБ=(РСБР/РС)*100%; РБ=(2/16)*100%=12.5%

Відповідь: згідно таких даних, у країні 12.5 % безробітних.

10. За наведеними даними обчисліть обсяг ВВП за доходами, НД та ЧВП (млрд.грн.): зарплата – 34; прибуток корпорацій – 15; валові інвестиції – 14; рента – 4; дивіденди – 6; відсотки за кредитами – 7; державні закупівлі товарів – 25; трансфертні виплати населенню – 8; споживчі витрати – 27, амортизація – 13, непрямі податки – 11, податок на прибуток корпорацій – 9, чистий експорт – 2, особисті видатки – 3, чисті інвестиції – 1.

Дано: З=34 млрд.грн. ПК=15 млрд.грн. ВІ=14 млрд.грн. Р=4 млрд.грн. Д=6 млрд.грн. ВЗК=7 млрд.грн. ДЗТ=25 млрд.грн. ТВН=8 млрд.грн. СВ=27 млрд.грн. А=13 млрд.грн. НП=11 млрд.грн. ППК=9 млрд.грн. ЧЕ=2 млрд.грн. ОВ=3 млрд.грн. ЧІ-1 млрд.грн. Знайти: ВВП(за дох.)=? НД=? ЧВП=?

Розв'язання: ВВП(за доходом)=А+НП+З+Р+ВЗК+ППК+Д+ПК; Отже: ВВП=13+11+34+4+7+9+6+15=99 млрд.грн. ЧВП=ВВП-А; ЧВП=99-13=86 млрд.грн. НД=ЧНП-НП; ЧНП=ЧВП ->в данному випадку; НД=86-11=75 млрд.грн.

Відповідь: за даними з задачі я обчислила ВВП, НД, ЧВП, що дорівнюють

99 млрд.грн, 86 млрд.грн., 75 млрд.грн. відповідно.