Продовження таблиці 2.1.

1	2	3	4	5
Жомова яма	Оцтова кислота	0.51600	4.3200	9.320
	Масляна кислота	0.53000	16.5300	29.520
Відстійники та поля фільтрації	Оцтова кислота	0.16000	16.7600	9.360
	Масляна кислота	0.00300	0.9360	1.650
	Пропіонова кислота	0.05300	0.9360	1.100
	Мурашина кислота	0.07300	1.7500	1.650
	Аміак	0.02300	0.7200	4.216
	Лимонна	0.02600	0.0640	0.064
	Щавлева	0.00600	0.0315	0.032
	Сірководень	0.00460	0.1440	0.144

Неорганізовані джерела викидів також не перевищують лімітів дозволених викидів шкідливих речовин в атмосферу за винятком ацетону, викиди якого в 10 разів перевищують ліміти; викиди оцтової кислоти – майже в 2 рази; мурашиної – на 0.1 т/рік.

Характеристика викидів шкідливих речовин в атмосферу в 2010 р. (в цілому по заводу) наводиться в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Найменування речовини	Всього викинуто в атмосферу, т/рік	Дозволений викид, т/рік	Надлишок ліміту, т/рік
Оксид вуглецю	305.000	305.000	–
Діоксид азоту	82.400	82.400	–
Зола	5.990	0.440	5.550
Аміак	3.220	4.500	–
Сірчистий ангідрид	412.991	413.990	-0.999
Масляна кислота	17.46	31.1	-13.64

	21.000	18.6	2.4
Пропіонова кислота	0.915	1.100	-0.185
Сірчана кислота	0.001	0.042	-0.041
Мурашина кислота	1.750	1.650	0.100
Марганець і його сполуки	0.0035	0.004	–
Сірководень	0.144	0.144	–
Пил цукру	4.950	4.950	–
Пил вапняку	0.693	0.200	-0.493
Пил коксу	0.099	0.099	–
Пил деревний	0.220	0.214	0.006
Пил металевий	0.222	0.222	–
Всього	856.6	864.91	-8.31

1	2	3	4

Закінчення таблиці 2.2.

З таблиці 2.2. видно, що деякі речовини перевищують дозволені викиди, а саме: зола, оцтова кислота, мурашина кислота, пил вапняку. Загальні викиди шкідливих речовин по заводу не перевищують допустимі.

Характеристика скидів у водні об’єкти, існуючих систем і споруд водопостачання і каналізації.

Характеристика водопостачання, стану очисних споруд, обсяги, склад та показники вмісту забруднюючих речовин у стічних водах наводяться в таблицях. Дані про джерела водопостачання і кількість використаної води наведені в таблиці.

Витрати технічної води значно перевищують нормативну величину. Тому треба намагатись скоротити витрати технічної води.

Дані про водооборотні і внутрішньо технологічні системи наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Назва оборотної системи	Фактичні витрати води		Вид води для підживлення системи	Витрати води на підживлення
	м3/год	% до м.б.		м3/год	% до м.б.
1	2	3	4	5	6
Водооборотні системи
Охолоджуюча система вод І категорії головний корпус	887.5	710	ставкова	125	100
Охолоджуюча система вод І категорії ТЕЦ	133.75	107	ставкова
				6.25	5
Охолоджуюча система вод І категорії компресорної станції	21.25	17	ставкова	5	4.0
Оборотна система транспортерно- мийних вод	1000	800	ставкова	143.75	115

З цієї таблиці видно, що основна частина води, що витрачається потрібна для оборотної системи вод І категорії головного корпусу, системи траспортерно- мийних вод та охолоджувальної системи вод І категорії ТЕЦ. Основним джерелом цих вод є річкова вода.

Дані про склад та кількість стічних вод наведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Найменування компонентів стічних вод	Кількість стічних вод, % до м. б.
Надлишок транспортерно-мийних вод	110.0
Від елеваторів	1.5
Від сировинної лабораторії	1.0
Від миття дифузійних насосів	1.8
Жомопресова вода	45.0
Лаверна вода	35.0
Кислі жомопресові води	2.5
Від прання фільтрувальної тканини	5.0
Від продування вод І категорії головного корпусу	3.0
Від ХВО	5.0
Конденсат від підігріву мазуту	3.0
Від прання мішків	2.0
Миття підлоги і апарату	5.5
Заводська лабораторія	1.0
Відвали фільтраційного осаду	5.0
Господарсько-побутові води	12.0
Всього	238.0

З таблиці видно, що найбільше стічних вод утворюється від транспортерно-мийних вод. Дані про фізико-хімічні показники стічних вод, які направляються на очищення наводяться в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.

Показник	Одиниця вимірювання	Величина
Температура	С	18
Завислі речовини	мг /дм3	20000
Реакція середовища	од. рН	7.3 - 7.35
Розчинений кисень	мг/дм3	2
Сухий залишок	-//-	2300
Втрати при пропарюванні	-//-	2000
БПКповне	мг О2/дм3	3800
ХПК	мг О2/дм3	4400
Загальний азот	мг/дм3	150
Аміак і солі амонію	-//-	20
Сульфати	-//-	80
Фосфати	-//-	3
Хлориди	-//-	100

Аналізуючи дані таблиці 2.5, бачимо, що стічні води містять значну кількість завислих речовин, деяку кількість солей сильних кислот, в основному хлоридів, сульфатів. Тому перед скиданням стічних вод у водоймища їх необхідно механічно та біологічно очистити до встановлених норм.

Характеристика споруд для очищення та охолодження оборотних та стічних вод подається в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6.

Вид води, що підлягає очищенню	Найменування споруд	Пропускна здатність, м3/год
1	2	3
Оборотна охолоджу-вальна вода І категорії	Ставок-охолоджувач	650
Транспортерно-мийна вода	Відстійники	550
Стічні води	Земляні відстійники Поля фільтрації	250

Аналізуючи дані таблиці 2.6. бачимо, що на заводі не ефективні очисні споруди. Необхідно впровадити нове очисне обладнання, наприклад, замість застарілих відстійників встановити вертикальні відстійники; щодо полів фільтрації, то вони займають велику площу.

Вплив забруднювальних речовин виробництва на людей.

У цукровому виробництві використовується та утворюється багато хімічних реагентів, які негативно впливають на організм людини. Це – сірчаний ангідрид, аміак, сірководень, хлор, пил. Аміак навіть при незначній концентрації має специфічний запах і подразнюючий вплив на слизисту оболонку носоглотки і очей. Рідкий аміак викликає опіки шкіри. Великою небезпекою є попадання аміаку в очі.

Сірчистий ангідрид подразнює дихальні шляхи, порушує обмінні процеси в організмі, негативно діє на органи кровотворення. При вдиханні хлору спостерігається розлад дихання та кровообігу, сильний кашель, запаморочення і різкий біль в очах.

Відповідність якості сировини, товарної продукції та побічних продуктів показникам безпеки

У відповідності з ДСТУ-2316-93 граничнодопустимий вміст токсичних речовин для цукру не повинен перевищувати: cвинцю-1.0 мг/кг; кадмію-0.05 мг/кг; миш’яку-0.5 мг/кг; ртуті-0.01 мг/кг; міді-1.0 мг/кг; цинку-3.0 мг/кг.

Аналіз сертифікату на товарну продукцію показує, що ці показники не перевищують норм діючого Держстандарту.