1. Інформаційні технології та інформаційні системи

4. Застосування інформаційних технологій у банківській та фінансовій справі

Сучасні можливості банківських інформаційних систем.

Аналіз практики показує, що в зарубіжних банках інформаційні технології охвачують тепер усі аспекти банківської справи, зокрема забезпечують:

клірингові операції (взаємні розрахунки банків);

торгові операції і маркетинг, управління касовими ресурсами;

управління діяльністю банку;

кредитні операції, включаючи аналіз заявок клієнтів на їх кредитоспроможність;

системи електронних платежів (SWIFT);

використання банківських автоматів;

банківські операції по телефону і обслуговування на дому;

використання різних платіжних карток;

електронну пошту і канцелярію;

безпаперовий документообіг у банку і при взаємодіях центр - філіали, банк клієнти;

фондовий ринок і операції з цінними паперами;

аналіз інвестицій і фінансового ринку;

автоматизацію розрахунків у торгових точках.

Автоматизація банківської справи передбачає широке використання комп'ютерних інформаційних систем у банках, автоматизацію обробки платіжних документів у відділах, які працюють із клієнтами, в операційних відділах, а також - автоматизацію фінансових операцій в рамках міжнародного банківського бізнесу.

Автоматизація банківських операцій дозволяє;

виконувати безпаперові платіжні операції з мінімальним залученням праці людей і скороченням організаційних витрат;

проводити обробку платежів переважно в реальному часі, за виключенням підведення бухгалтерських звітів у кінці дня і звітності по них;

прискорювати обмін інформацією між банками і клієнтами, банками і їх відділеннями за допомогою комунікаційних ліній зв'язку;

мінімізувати типові види банківського ризику (втрата документів, помилкова адресація, фальсифікація платіжних документів та ін.);

забезпечувати керівників стратегічними оцінками положення банку в умовах конкуренції, організації роботи і кадрової політики.

І саме важливе те, що банківські комп'ютерні системи відрізняються від інших в першу чергу тим, що інформація, яка опрацьовується ними повинна бути надійно захищеною від сторонніх зазіхань, а сама система повинна мати властивості підвищеної життєвості і безвідмовності в роботі.

Використання телекомунікацій у банківській справі

Потреба в оперативному зв'язку зі своїми партнерами по всьому світу суттєво підштовхнула розробку глобальних комп'ютерних мереж послугами яких сьогодні користується велика кількість людей самих різних спеціальностей. Можливість обробляти і передавати ділову інформацію з допомогою комп'ютерів у першу чергу оцінили діячі військово-промислового комплексу і банкіри. Одна з найбільш відомих комп'ютерних мереж, яка створена з ініціативи фінансових організацій - це мережа SWIFT.

Всі існуючі сьогодні в світі електронні системи обробки банківських операцій можна умовно розділити на системи банківських повідомлень і системи розрахунків. У рамках перших проводиться оперативна пересилка і зберігання міжбанківських документів, а функції других зв'язані безпосередньо з виконанням взаємних вимог і зобов'язань.

Під «банківською мережею», як правило розуміють логічну віртуальну мережу.

SWIFT є типовим прикладом використання в архітектурі мережі, мереж пакетної комутації.

Міжнародна міжбанківська мережа SWIFT

Уже в кінці 60-х років стало очевидним, що потужність систем обробки банківської інформації (систем розрахунків) недостатньо надійна і швидка. Ручна обробка документів не дозволяла швидко обмінюватися інформацією між більшістю банків, їх філіалами по всьому світу. Крім того ручна обробка приводила до помилок, збоїв у роботі. Різні банки застосовували різні системи розрахунків, що приводило до їх практичної несумісності. Це підштовхнуло фахівців європейських і північноамериканських банків до необхідності розробки і створення єдиної «мови» фінансових повідомлень, єдиної системи передачі банківської інформації.

Переваги SWIFT:

підвищення ефективності роботи банків за рахунок використання стандартизації і сучасних способів передачі інформації;

забезпечення надійності при передачі повідомлень (кодування і спеціальний порядок передачі і прийому);

прямий доступ банків - учасників SWIFT до своїх кореспондентів, відділень і філіалів, які розміщені по всьому світу за 20 хвилин, а термінові - за 5;

використання стандартизованих повідомлень, дозволяє усувати язикові бар'єри і зменшити відмінності в практиці виконання міжнародних банківських операцій;

гарантія безпеки передачі даних (захист від підробок, втрати інформації і залишення платіжних доручень і фінансових повідомлень без відповіді).

Концепція повідомлень у міжнародній міжбанківській мережі.

Система SWIFT представляє собою міжнародну міжбанківську мережу для зберігання і передачі фінансової інформації. Дані передаються в мережі у вигляді структурних повідомлень, кожна з яких призначена для виконання певної фінансової операції. Для підключення вузла система індивідуально підтверджує прийом повідомлень і їх обробку.

Безпека міжбанківської мережі.

Високий рівень безпеки забезпечується системою контролю доступу до мережі, яка включає в себе місцеві паролі двох вузлів і журнальні файли в яких зберігається інформація про підключення до мережі. Вся інформація, яка передається в системі SWIFT шифрується.

Надійність і безперервність роботи системи.

Система працює безперервно 24 години на добу і 365 днів у році. Щоденно всі користувачі отримують звіт, в якому міститься важлива інформація про роботу мережі. Такий звіт може розсилатися автоматично або по спеціальному запиту. Крім того в любий момент є можливість зв'язатись зі спеціалістом для вияснення питання, яке виникло в ході експлуатації системи.

До банковських технологій (або автоматизованих банківських систем - АБС) як приклад можна віднести як мінімум модуль для внутрішньої бухгалтерії ("операційний день"), ПО для роботи в S.W.I.F.T чи в режимі "клієнт-банк".

ПЗ, кваліфіковано розроблене тим чи іншому банку, як правило, краще враховує специфічні особливості його спектра операцій, чим придбане "на стороні". Однак сегмент ринку потенційних покупців такого ПЗ значно вже, і перспективи гарної технологічної підтримки з боку банку-розроблювача більш проблематичні. У фірми, що спеціалізується на розробці АБС - ПЗ, навпаки, більш універсально (доробка й адаптація можуть знадобитися тільки в окремих банках) і можливості технічної підтримки набагато вище. Бувають і більш складні випадки, коли ПЗ створюється спільними зусиллями. Тут потрібно врахувати і та обставина, що банк при продажі ПЗ власної розробки іншому банку в тім чи іншому ступені буде підтримувати свого конкурента. Видимо, тому найбільшу популярність таке ПЗ одержує тільки у власних відділеннях і філіях. Хоча число впроваджень закордонних АБС щодо вітчизняних розробок може показатися зовсім невеликим (за даними "CW-M", * 7, 1994, менш чим у 10% усіх банків), однак вони приходяться на досить великі банки, що мають чималу фінансову вагу.

Переважна більшість таких АБС інстальована в Росії на мейнфреймах і міні-комп'ютерах (у тому числі на RISC-станціях). Про постачання їхніх варіантів, орієнтованих на ПК, практично нічого не відомо (хоча пропозиції є), видимо, унаслідок високого рівня конкуренції у цьому сегменті значно більш дешевих вітчизняних розробок (більш 50 найменувань). ПЗ загальній думці, покупки закордонних АБС до цього часу стримувалися їхніми основними недоліками (з погляду російських банків): - орієнтація винятково на закордонні системи бухуобліку; - високий рівень складності й вартості покупки (і експлуатації); - відсутність, як правило, вихідних текстів для адаптації. Як основні недоліки вітчизняних АБС (з тієї ж позиції) можна привести наступні: - більш вузьке коло орієнтації в змісті комп'ютерних платформ (гнітюче число таких АБС застосовне тільки на ПК у середовищі DOS); - недостатня інтегрованість і повнота функцій; - застарілі методи розробки (без CASE-технологій), що знижують можливість технічної підтримки й розвитку системи.

Усі розробки, орієнтовані тільки на ПК, виконані в середовищі MS-DOS: Windows у них поки не застосовується через менші вимоги до графічного інтерфейсу при банківських операціях у порівнянні, наприклад, із ГІС. Випадки використання спеціальних DOS-подібних ОС, наприклад, QNX, практично одиничні, за винятком мультизадачних оболонок типу VM/386. Значна частина розробок АБС для DOS (по оцінці автора, близько 90%) має мережні версії для середовища NetWare фірми Novell. Більш складно оцінити, які саме інструментальні засоби в цьому сегменті найбільш популярні, тому що їхнє загальне число складає біля десяти і, крім того, застосовуються СУБД власної розробки. Важливість використання того або іншого засобу дуже велика: від цього часто залежать основні характеристики АБС (швидкодія при пошуку записів у БД і т.д.).

У 1993 р. у даному сегменті одержали розвиток АБС, орієнтовані на архітектуру клієнт/сервер. Для цього використовувалися різні SQL-засоби, наприклад, Sybase SQL Server for NetWare, Microsoft SQL Server і т.д.

Інша проблема АБС цього сегмента - гарантія надійного захисту даних. Для забезпечення більшої безвідмовності роботи в мережі використовують такі засоби, як NetWare Transaction Tracking System, NetWare 3.11 SFT III. Для забезпечення конфіденційності даних застосовують програмні засоби криптування й електронного підпису, а також різні апаратні засоби (найбільш популярна плата "Криптон-3"). АБС для ПК із MS-DOS характеризується, як правило, що випливають граничними параметрами: число робочих місць - від 15 до 50, клієнтів банку - від 3 тис. до 50 тис., оброблюваних документів у день - від 2,5 тис. до 50 тис. Загальна вартість такої вітчизняний АБС рідко перевищує 10 тис. дол., при цьому вартість навчання персоналу може складати 15 - 25% від цієї суми. Наявність у цьому сегменті явних лідерів із своєю дилерською мережею, видимо, приведе до зниження числа фірм-розроблювачів таких АБС (через їхню складність) при загальному рості обсягу їх постачань (тому що попит досить високий) і вартості (через розширення набору функцій, таких як робота з кредитними картками і т.д.).

Розроблювачі ПЗ для банків активно переводять свої розробки на платформи Unix. Число банків

України з інстальованими Unix- системами поки складає кілька відсотків від усього банківського сектора, але відносний розмір цієї частки постійно росте.

Схоже, що лідируюче місце ПЗ числу інсталяцій в Україні займають різні АБС на базі СУБД Informix. Успішний розвиток цього напрямку, видимо, зв'язано також із наявністю представництва Informix у Росії і розвитій дилерській мережі. Немаловажним фактором є і відносно низька вартість цієї СУБД. Судячи з даних різних джерел, друге місце в цьому сегменті займають АБС на базі СУБД Oracle. Це багато в чому зв'язане з тривалим періодом існування представників Oracle в Україні і більшій універсальності цієї СУБД стосовно комп'ютерних платформ (у тому числі і не тільки під ОС Unix).

Приблизно третє місце займає АБС на базі СУБД Progress.