
- •1. Взаємини між корпораціями
- •2. Відносини між корпораціями й державою
- •3. Відносини між корпораціями й споживачами
- •4. Взаємини між корпораціями й інвесторами
- •5. Відносини між корпораціями й локальними співтовариствами
- •6. Відносини між корпораціями й навколишнім середовищем
- •7. Відносини між корпораціями й соціальними меншинами
6. Відносини між корпораціями й навколишнім середовищем
Взаємини людства з навколишнім природним середовищем, або так звана екологічна проблема, є однієї з найгостріших проблем сучасності. В результаті активно-перетворюючої діяльності людини забруднення повітря, ґрунтів й води, знищення тварин і рослин набули в другій половині XX в. загрозливих розмірів. Як підкреслює відомий російський фахівець у цій області В’ячеслав Гвозданий, зміна екологічної ситуації на планеті здійснила на бізнес і підприємництво суперечливий вплив. З одного боку, виникла нова й велика сфера додатка капіталу:
• розробка й випуск безвідхідних технологій й очисного встаткування для різних галузей виробництва;
• розробка технологій і випуск устаткування з утилізації виробничих і побутових відходів;
• випуск екологічно чистого харчування й питної води;
• створення поселень і розвиток індустрії відпочинку в екологічно чистих районах;
• фінансування природоохоронних заходів й ін.
З іншого боку, багато бізнесменів і підприємців опинились в положенні, коли вони повинні:
• платити значні суми у вигляді штрафів за забруднення навколишнього середовища й за нанесені природі екологічні збитки, якщо такі будуть встановлені відповідними державними органами або громадськими організаціями;
• змінювати технологію виробництва, вкладаючи значні кошти в його модернізацію з врахуванням існуючих екологічних стандартів;
• враховувати у своїй стратегічній і тактичній діяльності природоохоронне законодавство країни, що має тенденцію до жорсткості своїх норм у сфері захисту й охорони природи;
• створювати привабливий "екологічний імідж" своєї компанії й своєї продукції в очах громадськості й державних природоохоронних організацій;
• співробітничати з державними службами, представниками місцевого самоврядування, профспілковими й громадськими організаціями в справі охорони навколишнього середовища;
• виробляти раціональну стратегію в сфері природокористування, з огляду на екологічну ситуацію в регіоні або країні, де здійснюється діяльність фірми або корпорації, щоб зробити її ефективною й соціально прийнятною.
Отже, робить висновок В’ячеслав Гвозданий, у сучасних умовах екологічна політика корпорації стає найважливішою компонентою при обґрунтуванні стратегічних рішень, виробленні довгострокових орієнтирів і планів з розвитку виробництва, пошуку компромісу між інтересами компанії й суспільства в соціально-екологічній сфері.
Звичайно, реальна практика бізнесу така, що багато фірм намагаються вирішити екологічні проблеми, порушуючи моральні і юридичні норми. Приховання справжньої інформації про наслідки шкідливих виробництв для навколишнього середовища, перенесення таких виробництв у країни з нерозвиненим екологічним законодавством, підкуп чиновників, відповідальних за дотримання природоохоронних норм, - от найпоширеніші методи порушень у цій сфері. Не варто, однак, забувати, що, обманюючи державні органи й громадськість, такі бізнесмени обманюють і самих себе. Всі ми дихаємо одним повітрям і живемо в одному великому будинку, ім'я якому - планета Земля. Екологічна проблема занадто серйозна, щоб зневажати нею й не думати про майбутнє своїх дітей.