Уривок:

У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком За край світа зазирає,— Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину. Той тузами обирає Свата в його хаті, А той нишком у куточку Гострить ніж на брата. А той, тихий та тверезий, Богобоязливий, Як кішечка, підкрадеться, Вижде нещасливий У тебе час та й запустить Пазурі в печінки,— І не благай: не вимолять Ні діти, ні жінка. А той, щедрий та розкошний, Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить!.. А братія мовчить собі, Витріщивши очі! Як ягнята; «Нехай,— каже,— Може, так і треба».

Білет № 4 дпа-2012 9 клас

1. Назвіть найвидатніших представників українського бароко та визначте основні риси цього літературного стилю.

Українська барокова література виникла на рубежі XVI–XVII століть. Вона була першою західноєвропейською за походженням літературною течією в Україні. Видатними представниками цієї течії були поет Іван Величковський, видатний публіцист Феофан Прокопович, полеміст Іван Вишенський, майстер «фігурного вірша» Симеон Полоцький, також Дмитро Туптало, Касіян Сакович та видатний культурний і громадський діяч Петро Могила. Для поезії Григорія Сковороди також характерний бароковий стиль.

В літературі бароко дуже цінувалася контрастність, інакомовність, символічність та написаного. Потрібно було вразити читача, здивувати його «поєднанням того, що не поєднується».

Бароко в Україні поширювалося завдяки викладачам та вихованцям Київської братської колегії, де знаходився осередок цієї течії (пізніше колегія названа Києво-Могилянською академією в честь її протектора Петра Могили).

Найвідомішими жанрами української барокової поезії була духовна пісня. Цікавими творами українського бароко були «віршові іграшки». Це були експериментальні твори, де головну роль відігравала форма вірша.  Поширені були, наприклад,  акростихи та мезостихи. В останньому випадку певні слова складалися з літер, що знаходилися посередині вірша. В акростиху початкові літери кожного рядка утворювали ім’я автора.

Популярні були фігурні вірши, що друкувалися у формі пасхального яйця, хреста та іншого, алфавітні вірші, слова яких починалися з літер алфавіту. Іван  Величковський створював вірші, рядки яких читаються однаково як справа наліво, так і зліва направо («Анна пита мя я мати панна). Більшість українських потів бароко писали силабічним віршем і саме вони розповсюдили його в українській літературі, і навіть, завдяки Феофану Прокоповичу, передали його в користування російській літературі.

Українську барокову прозу представляли оповідання і повісті як світського, так і релігійного змісту, наприклад, твори Петра Могили християнської тематики. Набув розквіту й український бароковий театр – оскільки осередок бароко в Україні знаходився у вищий школі, то розквіту набула шкільна драма. Поширюються великодні й різдвяні драми, п’єси мораліте, п’єси на античні сюжети. У XVIII столітті з’являються світські драматичні твори на історичні  сюжети (наприклад, «Володимир» Ф. Прокоповича).

2. Визначте жанр та особливості сюжету твору Марка Вовчка «Максим Гримач».

«Максим Гримач» Марка Вовчка є за жанром романтичним баладним оповіданням. Воно має фольклорну основу та побудоване за сюжетом пісень, тобто українських народних балад про кохання. В мові твору присутні народнопісенні інтонації: «Сестричко моя малая! щебетушечко моя нерозумная! – жалує Катря малу. – О, да який же вінок ваш красний, сестро! да який же красний! Сестронько-любонько, коли ж ви його візьмете?».

Образи твору традиційні  з українських народних балад: прекрасна дівчина, закоханий козак, мала нерозумна сестра-щебетушка та суворий батько, який не дозволяє закоханим одружитися без достатніх матеріальних статків. Сюжет також традиційно баладний: закохані не можуть бути разом, поки, за волею батька, наречений не заробить статків. В сюжет втручається сліпа жорстока стихія: Семен гине на Дніпрі. Закохане дівчина Катря довго чекає козака-нареченого, і переконавшись, що він не прийде, не в силах знести його загибелі, накладає на себе руки. Батько Максим Гримач побивається за нею та багато років картає себе, але вже пізно. Народний сюжет підсилюють романтичне та сентиментальне звучання оповідання. Водночас Марко Вовчок поєднує ці риси з реалістичністю зображуваного в оповіданні.

Як характерно і  для українських народних балад, герої оповідання «Максим Гримач» зв’язані з природою, з традиційними образами природи. Наприклад, місяць є свідком початку кохання Семена та Катрі. І водночас, тільки він є свідком останніх хвилин життя Катерини. Картини природи виписані Марко Вовчок також у фольклорному стилі: «Красно в садочку! Послався зелений барвінок, голубо зацвів; червоніє зірка; повився горобиний горошок; вовча ступа попустила широке листя; цвіте-процвітає мак повний: і сивий, і білий, і червоний; розкинувсь по землі синій ряст; розрослась зелена рута. Поміж тим квітом сама, як найкращий квіт, походжає Катря…»