Відповіді на білет № 2 дпа-2012 9 клас

1. Визначте засоби творення комічного в повісті г.Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма».

Повість «Конотопська відьма» розповідає про козацьку старшину, сотника Микиту Уласовича Забрьоху, його писаря Пістряка та відьму Явдоху Зубиху. Повість належить до бурлескно-реалістичних творів. Її основним змістом є сатира на устрій життя козацької старшини.

Комічного ефекту автор досягає, зокрема,  за рахунок гіперболізації змальовуваних явищ та яскравих протиставлень: сотник славної козацької сотні Забрьоха не вміє рахувати далі тридцяти, і тому навіть свою сотню не вміє порахувати. «Бо я на те сотник, щоб не лічити, а тільки підписувати». Його портрет:  голова нечесана, чуб непідголений, пика невмита, очі заспані, уси розкудовчені, сорочка розхристана. І «даруйте на сім слові, китаєвих штанів на ніч не знімав».

Писар в повісті також геперболізовано безтолкова людина: щоб пройти з хворостиною в сотникову хату, він пропонує «або стіну протяти, або стелю підняти». Комізм створюють в творі канцеляризми: «вже не взмогах списати сотню за дрижанієм десниці від глумленія п’янственного з молодицями».

Кожний розділ повісті починається фразою «Смутний і невеселий…» або  «Смутно і невесело…». Цей прийом анафори  протягом твору створює відповідний комічний настрій.  Також комічний ефект дають елементи гротескно-фантастичного в повісті. Епізоди, коли Явдоха не тоне в воді та співає, коли замість неї завзято б’ють колоду, коли сотник під хмарами «полетів, мов ворона» свататись до Олени. Також епізод, де сотник з помічником не можуть знайти дверей на стіні. Мова письменника народна, він уживає слів з насмішкувато-гумористичним забарвленням: «Зараз схопивсь, випозiхався, вичухався, помоливсь богу, нюхнув разів тричі кріпкої роменської кабаки…»

У повісті письменник висміяв моральну і духовну деградацію козацької старшини шляхом гротескно-комічного зображення їхнього життя.

2. Розкрийте роль митця і мистецтва за поемою Лесі Українки «Давня казка».

Лесі Українці роль митця та мистецтва видається особливою, величною та вільною від будь-яких матеріальних інтересів. Справжній митець не прагне слави або багатства, він і так вважає себе щедро обдарованим:

Все, чого душа запрагне,  Я створю в одну хвилину,  В таємні світи надхмарні  Я на крилах думки лину.

Митцю підвладний світ слова, духовності: "Що за дивна сила слова! Ворожбит якийсь, та й годі!" Тому поет в поемі почувається багатим, навіть більше, ніж володар маєтку лицар Бертольдо.

Мистецтво служить людям, але не їхнім меркантильним інтересам – таку думку сповідує Леся Українка. «Проти діла соромного виступає слово праве» - с таким гаслом живе та помирає головний герой «Давньої казки», поет.

В поемі зображений великий конфликт світоглядів. Сильні цього світу, люди влади намагаються підкорити собі митців, поставити їх собі на службу. Але справжній митець ніколи не таке не погодиться. Не поет той, хто тягнеться за золотими лаврами, хто надів кайдани з золота собі на руки, навіть якщо він має талант складати слова.  «Сам я вільний і ніколи не зламав чужої волі»  - проголошує митець «Давньої казки». І що важливо, поет ніколи не живе поза своїм народом і завжди прагне допомогти людям: «Не поет, хто забуває про страшні народні рани…