Відповіді на білет № 19 дпа-2012 9 клас

1. Визначте основну ідею «Слова про Ігорів похід» і те, за допомогою яких образів вона розкривається у творі.

В основі сюжету «Слова о полку Ігоревим» - літературно оброблена, поетична  хроніка невдалого  походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році.  Темою твору є поразка князівського війська та полон князя Ігоря. Автор змальовує образ князя як людини великої ратної мужності та хоробрості: «Якщо так вернутися, не бившись, сором буде нам гірше смерті», каже він, отримавши звістку про погані віщування: затемнення сонця».

Разом з тим в образі князя Ігоря змальовані типові негативні риси князів того часу. Він одноосібник, в похід із собою взяв лише дружину свою та  найближчих родичів, запальний та надміру честолюбний, прагне слави та здобичі. І тому необачний.

Справжнім плачем озивається автор, змальовуючи поле, усіяне загиблим «цвітом» руської землі, загиблими хоробрими воїнами. Відчувається єдність автора з народом, співчуття до нього, прагнення змінити ситуацію. Разом з автором плаче Ярославна, дружина Ігоря – автор вкладає в її уста слова туги та болю. Цей перший настільки живий та яскравий жіночий образ в давньоруській літературі.

Стогне навіть сама земля, сумує сама природа: звірі, трави та птахи. А втечу Ігоря з полону природа вітає та допомагає : «ворони не каркали, галки позмовкали, сороки не скрекотали».

Ідея твору полягає в тому, що, роздумуючи про долю рідного краю, автор визначає причиною поразки Ігоря міжусобиці та роздрібненість феодальних князівств. Об'єднавшись, князівства могли б успішно протистояти супротивникам, але цього не сталося.

Автор висуває ідею миру, єднання та злагоди між князями: в єдиний державі, чи в міцному союзі князівств. Ідею патріотизму та любові до рідної землі автор пропонує ставити понад особисті інтереси.

2. Прочитайте напам'ять і проаналізуйте поезію т. Шевченка «Садок вишневий коло хати...»

Тарас Шевченко написав поезію «Садок вишневий коло хати…», знаходячись під слідством в камері-одиночці Петропавловської фортеці. В ті сумні дні самотності та очікування вироку, він загадував мальовничі картині рідної України. Також її чудову природу, мирних, працьовитих, доброзичливих мешканців. Поет не знав, чи побачить він ще землю свого дитинства.

У фортеці, в травні, можливо під враженням від прогулянок на тюремному подвір’ї,  поет створив один з найбільш сонячних, життєрадісних своїх віршів – «Садок вишневий коло хати». Він увійшов до поетичного циклу «В казематі».

Вірш - світовий шедевр пейзажної лірики. У поезії перед нами, наче наочні, постає вечір в українському селі. Поет змальовує ідилічну картину простої, небагатої, але щасливої селянської родини за вечерею. Поет зображує її з такою зворушливістю та майстерністю, що зорові та слухові образи стають майже живими для читача: «Хрущі над вишнями гудуть…».

Любов до рідного краю та туга за ним допомогли поетові показати велику гармонію рідної землі, красу та поетичність життя простих, роботящих людей.

Садок вишневий коло хати,  Хрущі над вишнями гудуть,  Плугатарі з плугами йдуть,  Співають ідучи дівчата,  А матері вечерять ждуть.

Сім'я вечеря коло хати,  Вечірня зіронька встає.  Дочка вечерять подає,  А мати хоче научати,  Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати  Маленьких діточок своїх;  Сама заснула коло їх.  Затихло все, тілько дівчата

Та соловейко не затих.