18.Субєкт та суб’єктивна сторона порушень митних правил

Суб'єктом порушень митних правил є фізичні, осудні особи — громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, що вчинили проступок, які досягли встановленого митним законодавством віку адміністративної відповідальності. Згідно її ї ї. 320 МК адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення правопорушення 16- річного віку, а також посадові особи підприємств.

Всі ознаки суб'єкта проступку необхідно поділяти на загальні (основні) та спеціальні (факультативні). В митному законодавстві для суб'єктів проступків із спеціальних ознак мають значення: посада, коло службових (трудових) обов'язків тощо. Наприклад, ст. 333 "Незупинення транспортного засобу" МК. зазначає як суб'єкта водія автомобільного засобу, капітана морського або річкового судна, командира екіпажу, машиніста потягу, а інші особи не можуть виступати правопорушниками.

В митному законодавстві та законодавстві про адміністративні правопорушення не розкривається поняття осудності, водночас воно випливає з визначення неосудності. Як зазначено в ст. 20 КпАП, під неосудністю розуміється стан, в якому особа не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану. Для визнання особи неосудною необхідно встановити юридичний та медичний критерії.

Юридичний критерій неосудності полягає в неспроможності особи усвідомлювати свої дії або керувати ними. Це означає, що особа не усвідомлює протиправність своєї поведінки або, розуміючи протиправність своєї поведінки, не в змозі керувати своїми вчинками.

Медичний критерій неосудності дістає вияв у одному з вказаних психічних захворювань, яке позбавляє особу здатності усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Крім загальних ознак конкретних складів правопорушень, суб'єкт може характеризуватися ще й дещо специфічними особливостями. Таких суб'єктів називають спеціальними. До них відносять, наприклад, неповнолітніх, представників дипломатичних та консульських установ, іноземців та осіб без громадянства та деякі інші категорії.

Суб'єктивна сторона - вся психічна діяльність особи, пов'язана із вчиненням нею суспільно шкідливого діяння. Суб'єктивна сторона включає вину, мотив, мету вчинення проступку.

Вина як основна і обов'язкова ознака суб'єктивної сторони дістає вияв у психічному ставленні особи до вчиненого проступку і його наслідків.

Традиційно вина дістає вияв у формі умислу або необережності. Згідно із ст. 10 КпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Вчиненим з необережності правопорушення визнається тоді, коли особа передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

До факультативних ознак суб'єктивної сторони належать мотив і мета вчинення проступку. Якщо в диспозиціях деяких норм мета проступку знайшла своє закріплення і має значення для кваліфікації, то мотив на кваліфікацію цих проступків не впливає, оскільки в жодній статті МК не згадується.

Але визначення мотиву вчинення порушень митних правил може впливати на вид та міру покарання через обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність. Тому під мотивом проступку розуміють ті внутрішні спонукання, які впливають на волю суб'єкту проступку, якими він керується при його вчиненні.