- •Курсовий проект
- •3. Зміст курсового проекту
- •Грунтово – кліматичні умови господарства
- •1. Грунтово - кліматичні умови господарства (ферми)
- •1. Характеристика грунтів
- •2. Кліматичні умови зони, де розташоване господарство (багаторічні дані метеостанції ______________________)
- •2. Овочівництво відкритого грунту
- •2.1. План виробництва та врожайність овочевих рослин
- •3. План виробництва та урожайність овочевих рослин у відкритому грунті
- •Сівозміни в овочівництві
- •Система обробітку грунту
- •Система обробітку грунту
- •2.4. Система удобрення в сівозміні
- •4. Орієнтовна схема розподілу добрив у сівозміні на чорноземних грунтах
- •2.5. Сорти і гібриди овочевих рослин
- •5. Сорти і гібриди овочевих рослин
- •2.6. Потреба в насінні та садівному матеріалі
- •6. Потреба господарства в посівному та садивному матеріалі
- •Підготовка й обробка насіння та садивного матеріалу до сівби або садіння.
- •2.7. Підготовка й обробка насіння та садивного матеріалу до сівби або садіння
- •7. Параметри розсади овочевих рослин
- •Строки і способи сівби і садіння, схеми розміщення та густоти рослин
- •2.8. Строки і способи сівби і садіння, схеми розміщення та густоти рослин
- •8. Строки і способи сівби і садіння, схеми розміщення та густоти рослин
- •Догляд за рослинами Агротехнічні заходи боротьби з бур’янами
- •2.9.2 Система технологічних заходів в елементів для захисту від бур’янів, шкідників і хвороб
- •9. Застосування гербіцидів на посівах овочевих рослин у сівозміні
- •10. Біологічні засоби захисту овочевих рослин у сівозміні
- •11. Використання пестицидів для захисту від шкідників і хвороб овочевих рослин
- •Система зрошення овочевих рослин
- •2.9.3. Система зрошення овочевих рослин
- •12. Система зрошення овочевих рослин
- •2.9.4. План надходження овочевої продукції
- •13. План надходження овочевої продукції
- •2.10. Технологічна схема вирощування
- •14. Технологічна схема вирощування
- •Висновки та пропозиції
- •Список використаної літератури
2.7. Підготовка й обробка насіння та садивного матеріалу до сівби або садіння
Таблиця №7
7. Параметри розсади овочевих рослин
Вид рослини |
Вік розсади |
Висота, см |
Кількість листків, шт. |
Томат розсадний |
55 - 60 |
20 - 25 |
6 - 7 |
Капуста пекінська |
35 - 45 |
20 - 25 |
6 - 7 |
Розсада – це молоді трав’янисті рослини у фазі 4-7 справжніх листків які використовують для висаджування у відкритому і закритому грунті.
Метод розсади – це спосіб культури, при якому рослини спочатку вирощують загущено в культиваційних спорудах та на грядках утепленого грунту, а потім з настанням відповідних умов пересаджують на постійне місце для завершення вегетаційного періоду. Суть в тому, що на початку росту рослини потребують площі, в 50-200 разів меншої, ніж у період формування врожаю. Значне загущення в молодому віці дає можливість вирощувати рослини на порівняно невеликі площі в найбільш несприятливу пору року.
У комплексі агротехнічних заходів, спрямованих на вирощування високоякісної розсади, важливу роль відіграє її гартування. Для цього за
10-15 діб до висаджування розсади у відкритий грунт з парників знімають рами спочатку на день, а потім в на ніч. У плівкових теплицях посилюють вентиляцію, а за 7-10 діб до висаджування знімають покриття або 30% бічної огорожі.
З метою посилення стійкості рослин проти несприятливих умов розсаду перед початком гартування підживлюють фосфорно-калійними добривами з розрахунку 20г аміачної селітри, 40г суперфосфату, 80г сірчанокислого калію на 10 л води (на 1,5 м2). Відразу після підживлення рослини поливають. У період гартування розсади поливи не проводять. При вирощування розсади у парниках за 5-7 діб до її вибирання грунт посередині міжрядь прорізують, щоб до вибирання утворилась додаткова коренева система.
Перед вибиранням за добу розсаду поливають, щоб зволожився шар грунту, в якому розміщується коренева система.
Вік розсади визначають кількістю днів від з’явлення сходів до висаджування. Він залежить від біологічних особливостей рослини, умов середовища і технологій вирощування.
Так розсаду томатів вирощують 35-60 діб, капусти пекінської 40-50 діб. Відповідно до віку розсади коливається її висота від 16 до 25 см і кількість листків від 4 до 8 штук.
Строки і способи сівби і садіння, схеми розміщення та густоти рослин
Строки сівби залежать від біологічних особливостей рослин, кліматичних умов району та призначення врожаю. Основним фактором для одержання дружніх сходів є тепло і волога.
Розрізняють такі строки садіння і сівби овочевих рослин: ранньовесняних, пізньовесняні, літні, озимі, під озимі і зимові.
Ранньовесняну сівбу проводять на початку польових робіт, коли температура грунту у верхньому шарі досягне 3-4 °С. У цей строк висівають холодостійкі овочеві культури (зеленні, цибулю, горох, моркву, буряки на пучковий товар та ін.)
У пізні весняні строки висівають і висаджують розсаду теплолюбних рослин (огірків, квасолі, цукрової культури, томатів, перцю, гарбузів), коли верхній шар грунту прогріється до 8-12 ° і мине загроза заморозків.
Літні посіви застосовують для того, щоб мати свіжу продукцію з відкритого грунту наприкінці літа і восени. Літню сівбу проводять після напівпарового обробітку грунту або після збирання врожаю ранніх скоростиглих рослин (салату, шпинату, редиски, ранньої і цвітної капусти).
Озимі посіви використовують для одержання ранньої продукції навесні.
Насіння в підзимні строки сівби висівають з таким розрахунком, щоб до настання морозів воно не проросло. Під зиму сіюьб переважно холодостійкі культури (моркву, буряки на пучкову продукцію, петрушку, пастернак, кріп, цибулю та ін.). Оптимальні строки сівби для цих культур настають при зниженні температури грунту до 2-4 °, а повітря 0°С.
Зимову сівбу насіння проводять на мерзлому грунту. Щоб мати ранню овочеву продукцію, при настанні сонячних днів висівають моркву, салат, шпинат, кріп, цибулю на перо.
Способи сівби і садіння. Одним з основних агротехнічних заходів, від яких значною мірою залежить урожайність рослин, є правильне розміщення рослин на площі. Розрізняють такі способи сівби: розкидний, вузькорядний, широкорядний, широкосмуговий, стрічковий, пунктирний, гніздовий, квадратний а квадратно-гніздовий.
Розкидний спосіб сівби – найдавніший і малопоширений. Застосовують його у парниках і теплицях при вирощуванні сіянців і зелених культур.
При вузькорядній сівбі насіння висівають з міжряддям 7,5-15 см.
Широкорядний спосіб з відстанню між рядками від 30 до 210 см висівають насіння і висаджують розсаду культур, які формують велику надземну масу (капусти, томати, перець, баклажани, баштанні, огірки, буряки та ін.)
Широкосмугові посіви – при такій сівбі насіння висівають смугами шириною 5-20 см з відстанню між їїх центрами 45-70 см.
Стрічковий спосіб – при цьому способі кілька зближених рядків (2-10) утворюють стрічку.
Пунктирний спосіб – при цьому способі можливість розмістити насіння в рядку на однаковій відстані.
При квадратному способі сівби (садіння) відстань між рослинами у рядку і міжряддях однакову. При такому розміщені рослин на площі міжряддя обробляють у двох напрямках.
Квадратно – гніздовий спосіб забезпечує розміщення у гнізді 2-4 рослин і більше.