Складені форми минулого часу
а) перфект
Перфект - це складена (аналітична) форма минулого часу, яка означала наявний стан, що виник в результаті минулої дії. Сама назва “перфект” умовна, традиційна, вона не відповідає значенню самої форми, бо латинське “перфект” означає “завершене”, а форма, названа цим словом, означає хоч минулу результативну дію, але саме таку, нслідки якої тривають, зберігаються в теперішньому часі, в момент повідомлення про неї.
Перфект не є власне минулим часом, в ньому поєднуються значення минулого і теперішнього часу. Таке значення перфекта мотивується самою його структурою.
Перфект становить собою сполуку активного нечленного дієприкметника минулого часу на -дъ, до, да і дієслова бьіти в особових формах теперішнього часу. Дієприкметник, утворений від основи інфінітива відмінюваного дієслова, передав реальне його значення, вказуючи при цьому на дію минулу, а дієслово выти виконувало граматичну функцію, вказувало на особу і виражало відношення дії до моменту повідомлення про неї.
Перфект у давньоруській мові мав такі форми:
Однина
1-ша ос. |
Несдт* |
несло |
неслд |
2-га ос. |
Иеслъ |
несло |
НЄСЛА |
3-тя ос. |
Неслъ |
несло |
неслд |
Множина
1-ша ос. |
несли |
НЄСЛА |
НЄСЛЬІ |
2-га ос. |
несли |
НЄСЛА |
несли |
3-тя ос. |
несли |
НЄСЛА |
неслы |
|
|
|
Двоїна |
1-ша ос. |
Неслд |
несл'к |
несл^к |
2-3-тя ос. |
НеСЛА |
несл^ |
несл^к |
У реченні допоміжне дієслово могло вживатися і перед дієприкметником і після нього.
б) плюсквамперфект
Плюсквамперфект - це також аналітична форма, що виражала минулу дію, яка відбувалася раніш іншої минулої дії.
Утворюється плюсквамперфект, як і перфект, від дієприкметника на -дъ, до, лл і допоміжного дієслова выти в особових формах імперфекта, які пізніше замінилися формами перфекта.
Давніші форми плюсквамперфекта мали такий вигляд:
Однина
шаос. ПиСАЛТ*, 0, А БИчХ^Ь
га ос. Писалт», о, а біжшз
тя ос. Писала, о, а біжшє
Множина
шаос. ПИСАЛИ, А, ЬІ ВИЛОМІ»
га ос. писали, а, ьі біжстє
ТЯ ОС. ПИСАЛИ, А, ЬІ БИчХУ (ть)
Двоїна
шаос. Писала, "Ь, "к біжхов^
га ос. Писала, "к, "к бккста
тя ос. Писала, "к, "к еіжста
Друга, новіша форма плюсквамперфекта відбиває лише формальні зміни, значення ж цієї форми залишилося тим самим.
У формі плюсквамперфекта дієприкметник, змінюючись лише за родами і числами, був носієм реального значення дієслова, а допоміжне дієслово виступало показником особи і часу.