- •Поняття і предмет цп
- •Метод цивільного права, його особливості.
- •Функції та принципи цивільного права.
- •Система цивільного права України та Цивільного кодексу України.
- •Цивільне право та цивільне законодавство. Загальні засади цивільного законодавства.
- •Акти цивільного законодавства, їх система.
- •Дія цивільного законодавства
- •Співвідношення актів цивільного законодавства і договору. Звичай.
- •Співвідношення загального і спеціального законодавства. Аналогія закону і аналогія права.
- •Правове значення судової практики, роз’яснень вищих судових інстанцій та норм моралі.
- •Поняття та особливості цивільних правовідносин.
- •Класифікація цивільних правовідносин та її правове значення
- •Структура цивільних правовідносин та її характеристика
- •Об’єкти та суб’єкти цивільних правовідносин.
- •Поняття та значення виникнення підстав (юридичних фактів), зміни та припинення цивільних правовідносин. Юридичний склад.
- •Класифікація юридичних фактів та їх значення
- •18. Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків
- •19. Межі здійснення цивільних прав і умови виконання цивільних обов’язків
- •20. Поняття і порядок захисту цивільних прав та інтересів
- •21. Форми і способи захисту цивільних прав та інтересів
- •Цивільна правоздатність фізичної особи: поняття, види, зміст.
- •Цивільна дієздатність фізичної особи: поняття, види, зміст.
- •25. Поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена
- •28. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •Правове значення визначення місця проживання фізичної особи
Об’єкти та суб’єкти цивільних правовідносин.
Суб'єкти правовідносин - це фізичні, юридичні та інші особи, які є носіями суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, необхідних для участі у конкретному право відношенні.
Суб'єктами правовідносин можуть бути:
1) фізичні особи: громадяни України, іноземці, особи без громадянства;
2) юридичні особи: державні органи, установи і організації, суб'єкти підприємницької діяльності, зареєстровані як юридичні особи незалежно від форми власності; політичні партії та інші об'єднання громадян; релігійні організації;
3) територіальні громади та інші спільності: трудові і навчальні колективи, нація, народ;
4) Автономна республіка Крим;
5) держави;
6) міжнародні організації.
Для того, щоб особа стала учасником правовідносин, вона повинна бути право суб'єктною, тобто вона повинна володіти певною правоздатністю, дієздатністю і деліктоздатністю.
Під правоздатністю розуміють здатність особи мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки у певній сфері.
Так, цивільна правоздатність фізичної особи виникає з моменту народження людини і припиняється з її смертю або з дня набуття чинності рішення суду про оголошення фізичної особи померлою (ст. 46 Цивільного кодексу України).
Таке рішення суд може прийняти якщо:
- у місці постійного проживання особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років;
- особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців;
- особа пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями - після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.
Трудова правоздатність фізичної особи в повному обсязі виникає з 16-річного віку, політична правоздатність - з 18-річного віку.
Під дієздатністю розуміють здатність особи своїми діями набувати для себе нових суб'єктивних прав та юридичних обов'язків. Наприклад, фізична особа уклала шлюб і тим самим своїми діями набула сімейних прав і сімейних обов'язків.
Так, цивільна дієздатність фізичної особи залежно від віку особи та інших обставин може бути повною, частковою, неповною, обмеженою, а також особа може бути визнана судом недієздатною.
Повною цивільною дієздатністю володіє фізична особа, яка:
- досягла 18-річного віку;
- зареєструвала шлюб у неповнолітньому віці (з моменту реєстрації шлюбу);
- записана матір'ю або батьком дитини у неповнолітньому віці;
- працює за трудовим договором з 16-річного віку;
- зареєстрована з письмової згоди батьків чи осіб, які їх замінюють, з досягненням 16-річного віку підприємцем.
Частковою цивільною дієздатністю володіє фізична особа, яка не досягла 14 років (малолітня особа).
Неповною цивільною дієздатністю володіє фізична особа у віці від 14 до 18 років.
Цивільний кодекс України в ст. 31,32 визначає межі можливих правових відносин, в які можуть вступати неповнолітні особи самостійно.
В той же час суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона:
- страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;
- зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим самим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.
Така особа може самостійно вступати в правові відносини, пов'язані з укладанням дрібних побутових правочинів, для вступу в інші правові відносини необхідно мати згоду піклувальника.
Окремі фізичні особи, які не здатні усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними внаслідок хронічного стійкого психічного розладу чи недоумства, визнаються судом недієздатними. Від їх імені і в їхніх інтересах у різні правові відносини вступає опікун.
Під деліктоздатністю розуміється здатність особи нести юридичну відповідальність за свої діяння. Фізична особа є деліктоздатною, якщо вона:
- досягла віку юридичної відповідальності;
- є осудною, тобто здатною в момент вчинення певного діяння розуміти значення своїх дій і керувати ними.
Так, адміністративна відповідальність настає з досягненням фізичною особою 16-річного віку. (ст. 12 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а кримінальна відповідальність - з 14 років за злочини, перелік яких визначено в ст. 22 Кримінального кодексу України, за всі інші злочини з 16 років.
Юридична особа є правосуб'єктною з моменту її створення і до моменту її ліквідації.
Об'єктами правовідносин є будь-які блага, у зв'язку з якими у суб'єктів виникають суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
Об'єктами правовідносин можуть бути:
1) особисті немайнові блага (життя, здоров'я, безпечне для життя і здоров'я довкілля, особиста недоторканість, честь і гідність особи, ділова репутація тощо);
2) майнові блага (право власності, майнові права та обов'язки тощо);
3) результати інтелектуальної діяльності (твори науки, винаходи, твори літератури і мистецтва, інші результати творчої діяльності);
4) певні дії суб'єктів;
5) результати певних дій суб'єктів.
Об'єктами правових відносин можуть бути як матеріальні так і духовні блага, а також будь-яка діяльність і поведінка суб'єктів, що не заборонена правовими нормами.