84. Природа цінностей і ціннісних орієнтацій та способи їх обґрунтування та передачі

Проблема достотності людського буття пов’язана з її ціннісними орієнтаціями і тому важливим розділом філософії ХХ ст. стає аксіологія або «вчення про цінності».

Аксіологія – це філософська теорія цінностей, що досліджує їх природу, способи їх прилучення людини до цінностей та особливості змін ціннісних орієнтацій.

Основні тенденції в осмисленні цінностей:

1)Суб’єктивний підхід – пов’язаність цінностей з інтересами та цілями суб’єкта.

2)Об’єктивний підхід в якому наголошується на наявності певних об’єктивних властивостей у предметів і явищ, що робить їх цінними незалежно від інтересів і уподобань людей.

3)Вітальний – цінне те, що задовольняє життєві потреби та інтереси людини.

4)Над вітальний, який характеризує цінності як певний абсолют, що є найвищим виміром і орієнтиром людської буттєвості, духовності і ствердження універсальності людського буття.

Ці підходи характеризують подвійну природу цінностей, які з одного боку мають своєю першоосновою людські потреби і тому виступають, як життєзначні предмети людської життєдіяльності.

З іншого боку цінності виступають як мірки людського буття. Як культурного.

Цінності це поняття для позначення різних форм утримання і закріплення смислів, важливих для існування і збереження людства. Тому цінності виступають сталими зразками смислотворення і виконують роль людської життєдіяльності.

Цінності служать основою для сполучення життєвих світів людей, а також з іншого боку розмежовують життєві світи людей.

Ставлення до цінностей формується в процесі розвитку людини і має широкий спектр свого виявлення.

Способами практичного втілення цінностей є:

- норми, які виступають як певні стійкі вимоги діяти певним чином в повторюваних ситуаціях. Норми базуються на цінностях, але при цьому фіксуються реальні відносини між людьми і спрямовані на дотримання цінностей і підтримання людської мотивації діяти відповідно до загальнолюдських цінностей.

- символи

- зразки вдіяльності видатних особистостей

- закріплення в образах мистецтва.

Людська життєдіяльність розгортається через систему ціннісних орієнтацій, які включають в себе ті основні цінності, якими керується людина і які складають основний стрижень її світогляду.

Класифікація цінностей здійснюється:

1. За об’єктом

2. За суб’єктом

3. ситуаційні та універсальні

4. За вирішенням проблеми сенсу життя:

   • орієнтація на самого себе

   • орієнтація на суспільство

   • орієнтація на поту сторонній світ.

85. Базові життєві цінності, їх смисл і співвідношення

Аксіологія – це філософська теорія цінностей що досліджує їх природу способи прилучення людини до цінностей та особливості зміни ціннісних орієнтацій.

Основні тенденції в осмисленні цінностей

1. Суб’єктивний підхід – тобто пов’язаність цінностей з інтересами та цілями суб’єкта ( індивідуального чи колективного)

2. Об’єктивний підхід – в якому наголошується на явності певних об’єктивних властивостей у предметі і явищ, що робить їх цінними незалежно від інтересів, смаків і уподобань людей.

3. Вітальний – тобто цінно те, що задовольняє життєві потреби та інтереси людини

4. Над вітальний – який х-є цінності як певний абсолют, що є найвищим виміром і орієнтиром людської буттєвості, духовності і ствердження універсальності людського буття.

Ці підходи х-ють подвійну природу цінностей які з одного боку мають своєю першоосновою людські потреби і тому виступають як життєзначимі предмети людської життєдіяльності. З іншого боку цінності виступають як мірки людського буття . Здатність людини піднятися над природною необхідністю. Цінності – це поняття для позначення різних форм утримання і закріплення смислів важливих для існування і збереження людства тому цінності виступають сталими зразками смислотворення і виконують роль орієнтирів людської життєдіяльності. Цінності служать основою для сполучення життєвих світів людей, а також з іншого боку розмежовують життєві світи людей. Ставлення до цінностей формуються в процесі розвитку людини і має широкий спектр свого вияву від шанування до тримання і ствердження їх .

Способами практичного втілення цінностей є : норми, які виступають як певні стійкі вимоги діяти певним чином в повторюваних ситуаціях. Норми базуються на цінностях , але при цьому фіксують реальні відносини між людьми і спрямовані на дотримання цінностей і підтримання людської мотивації діяти відповідно до загальнолюдських цінностей; символи – тобто знакові комплекси , які виражають такі цінності як гідність, патріотизм; зразки в діяльності видатних особистостей – їх життєдіяльність зразок дотримання тих чи інших цінностей; закріплення образа мистецтва.

Проблема співвідношення свободи і необхідності. Свобода і необхідність пов’язані між собою:

• Конкретно-історичним рівнем розвитку суспільства і культури

• Об’єктивними обставинами конкретного життя індивідів

• Індивідуальні задатки і здібності людини