- •Світогляд: сутність, структура, типи
- •3. Розкрийте структуру філософії як системи знань
- •Багатоманітність форм і способів буття філософії
- •5. Розкрийте сутність міфологічного та релігійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду
- •6. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду
- •Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду
- •7. Розкрийте зміст і сутність філософської культури
- •8. Охарактеризуйте роль особистості в філософії.
- •9.Охарактеризуйте світоглядну природу філософського знання
- •Охарактеризуйте світоглядну природу філософського знання.
- •10. Обґрунтуйте особливості філософії як типу духовності
- •11. Філософія та релігія : характерне співвідношення
- •12.Охарактеризуйте співвідношення філософії та моралі, філософії та мистецтва
- •13. Філософія і наука: характер співвідношення.
- •14Охарактеризуйте роль філософії в культурі.
- •15. Розкрийте сутність філософської проблематики
- •16. Існує точка зору, що філософія це мудрість і знання. Обґрунтуйте її зміст та своє ставлення до неї
- •17. Антична філософія: основні риси, проблематика та представники
- •18. Порівняйте східну і західну парадигми філософування
- •19.Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій доби Середньовіччя і Відродження
- •20 Основні риси і особливості середньов. Філософії
- •21 Основні риси і проблематика філософії Відродження.
- •22.Проблеми пізнання і субстанції в філософії хvіі ст
- •23 Що означають «теїзм», «деїзм», «пантеїзм» і як вони співвідносяться між собою? Назвіть філософів,що представляють ці позиції.
- •24 Проблема методу пізнання у філософських поглядах ф. Бекона та р. Декарта.
- •25 Основні риси філософії Просвітництва
- •26 Німецька класична філософія як втілення класичного типу раціональності
- •27. В чому полягає зміст коперніканського перевороту Канта у філософії?
- •28 Основні риси філософії Гегеля
- •29 Зміст і сутність антропологічного матеріалізму л. Фейєрбаха.
- •30.Розкрийте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксизму
- •30. Розкрийте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксизму.
- •31. Проблема раціонального та ірраціонального в філософії хх ст.
- •32.Охарактеризуйте характерні риси та основні напрямки філософії хх ст.
- •33.Сцієнтизм та антизцієнтизм
- •34.Філософія психоаналізу: основні представники та ідеї.
- •35.Проблема людини в філос. Хх ст.:екзистенціалізм, філос. Антропологія,персоналізм
- •36. Світова та українська філософія: особливості взаємозв’язків
- •37. Основні особливості і етапи розвитку філософської думки в Україні
- •38. Філософські погляди г.С.Сковороди
- •39.Особливості розвитку української філософії другої пол. Хіх-хх ст.
- •40 .Філософські ідеї Києво - Могилянської академії
- •41. Проблема буття та її місце в філософії
- •!!!!!!!!!!!!42. Проблема буття і небуття в філософії. Розкрийте відмінності тлумачення цієї проблеми в західній і східній філософії
- •43. Філософське осмислення світу: вихідні категорії.
- •44. Розкрийте сутність філософських підходів до проблеми буття Бога.
- •45. Філософське розуміння простору і часу.
- •46. Рух і розвиток: зміст та співвідношення
- •47. Діалектика як вчення про розвиток
- •48.Розкрийте зміст синергетики як концепції розвитку.
- •49. Проблема духовності у філософії.
- •50 Свідомість: сутність та властивості.
- •51 Свідомість як філософська проблема.
- •52 Свідомість як цілісна система
- •53 Проблема несвідомого. Яка роль невідомого в людському бутті?
- •54 Самосвідомість: її природа і специфіка
- •55 Пізнання та його філософське тлумачення.Види пізнання.
- •56 Особливості чуттєвого та раціонального пізнання та їх роль у формуванні ссистеми знань.
- •57 Пізнання і теорія істини.
- •58 Наука: її особливості та соціальні функції
- •59 Наукове пізнання: специфіка, форми та методи.
- •60. Наука та основні закономірності її розвитку
- •61.Розкрийте суть понять „парадигма“ та „наукова революція“.
- •62. Охарактеризуйте зміст і особливості основних типів раціональності.
- •63. Технократизм та технократичне мислення.
- •64. Практика: сутність, види, та роль
- •65. Діалектика і логіка: їх зміст і співвідношення
- •66. Розкрийте предмет логіки, їх зміст і співвідношення
- •67. Поняття, судження, умовивід як форми законів
- •Сутність людини в історико-філософському конспекті. Есенційний та екстенційний підходи до тлумачення сутності людини.
- •69. Проблемність людського буття: філософське осмислення.
- •70 Буття людини як буття можливого: творчість,свобода,вибір,відповідальність
- •71. Проблема достотності людського буття. Відчуження: способи його осмислення та подолання.
- •72 Проблема сенсу життя і способи його філософського осмислення
- •73 Проблема смерті та безсмертя в духовному досвіді людства
- •74 Природа -людина-суспільство: філософські аспекти взаємодії
- •75 Філософське розуміння суспільства.
- •76 Суспільство як цілісна система
- •77 Індивідуальне та соціальне в людському бутті: їх взаємозв’язок.
- •78 Історичність буття суспільства.
- •79 Проблема прогресу та сенсу історії.
- •80. Проаналізуйте концепції періодизації та спрямованості історії.
- •81. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •82. Логіка розвитку технічного прогресу в світлі проблеми виживання людства
- •83. Глобальні проблеми сучасності і майбутнє людства. Феномен глобалізації
- •84. Природа цінностей і ціннісних орієнтацій та способи їх обґрунтування та передачі
- •86. Проблема свободи: філософський аналіз
- •Особливості ціннісно-духовних орієнтирів сучасної культури та їх значення для створення нового образу людини і світу.
- •88. Філософське тлумачення техніки.
- •89. Поняття ноосфери та його сучасне тлумачення.
- •90. В чому полягає специфіка етичних, естетичних, та релігійних цінностей----------немає
- •91. Розкрийте взаємозв’язок моральних і релігійних цінностей.
- •92 . Розкрийте зміст релігії як типу духовності.
- •93. Розкрийте сутність естетики як типу духовності
- •94. Відчуження: способи його осмислення --------- Див пит 71
- •Назвіть і охарактеризуйте основні категорії естетики.
- •Етика: її предмет, зміст та основні категорії.
- •Етика як практична філософія.
33.Сцієнтизм та антизцієнтизм
Зростання ролі науки і наукового пізнання в сучасному світі, складності і протиріччя цього процесу породили дві протилежні позиції в його оцінці — сцієнтизм і антисцієнтизм, які склалися до середини ХХ ст.
Сцієнтизм – впевненість в здатності науки вирішити соціальні проблеми, а антисцієнтизм – заперечення здатності науки забезпечити соціальний прогрес, критика негативних наслідків науково-технічного прогресу.
Прибічники сцієнтизму стверджують вищу цінність науки в суспільстві. Її результати потрібно всебічно втілювати в усі форми і види людської діяльності. Усе соціальне життя повинно бути організоване на науковій основі. При цьому наука ототожнюється з математичним, природничим і технічним знанням. Стверджується, що саме така наука може вирішити усі суспільні проблеми. Принижуються або зовсім заперечуються гуманітарні науки як нібито не маючи пізнавального значення.
На противагу сцієнтизму виник антисцієнтизм — філософсько-світоглядна позиція, прихильники якої піддають різкій критиці науку і техніку, які, за їхньою думкою, не тільки не можуть забезпечити соціального прогресу, покращення життя людей, але й підсилюють військову небезпеку, загострюють екологічну ситуацію. Виходячи з дійсно негативних наслідків науково-технічного розвитку, антисцієнтизм у своїх крайніх формах взагалі відкидає науку і техніку, вважаючи їх силами ворожими культурі, справжній сутності людини. Наукове мислення не здатне зрозуміти такі найважливіші для людського буття феномени як індивідуальність, творчість, свобода. І тому замість наукової універсалізації соціального життя необхідно повернутися до індивідуально-групових форм спілкування, традиційних цінностей.
Слід визнати, що обидва альтернативних підходи містять ряд вірних моментів в оцінці науки. Синтез цих моментів дозволить більш точно визначити її місце і роль в сучасному світі. Однаково помилково як абсолютизувати науку, так і недооцінювати її.
34.Філософія психоаналізу: основні представники та ідеї.
Основи психоаналізу як філософської концепції закладені Зігмундом Фройдом (1859-1939). Інші представники цього напрямку – Карл Юнг (1875-1961), Альфред Адлер (1870-1937), неофрейдисти Вільгельм Пайх (1897-1957), Герберд Маркузе (1898-1979), Еріх Фромм (1900-1980). Поняття психоаналіз (психологічний аналіз особистості) – теорії, що розкривають роль несвідомого у житті людини та розвитку людства, а також метод лікування психічних захворювань. Класична психоаналітична теорія складається з трьох частин: теорії несвідомого;теорії дитячої сексуальності; теорії снів.
Структура людської психіки містить: свідомість “Я”, “над-Я”, яке являє собою деяку сукупність перенесених “всередину” психіки індивіда соціально-значущих безособистісних ідеальних принципів; а також “Воно”, несвідоме. Свідомість, на думку Фрейда, повністю залежить від несвідомого, отримує від нього сигнали, які можуть бути реалізовані, прорвавшись крізь “цензор” “над-Я” або витіснені, придушені. Реалізація, раціоналізація безсвідомого у формі сублімації є діяльність у сфері культури, особливо творчості. Придушені інстинкти, імпульси (перед усім сексуальні) призводять до неврозів, психічних хвороб. Структура несвідомого містить у собі: 1) інцест, покаяння, гріх, страх, батьковбивство, покарання (“міф про первісну орду”, “едипів комплекс”); 2) рівень з особистісного роду, від орди до сучасної людини. Міфи, збережені у пам’яті людства, дають можливість переживати у онтогенезі філогенез; 3) рівень переходу у безсвідоме у віці 5-8 років; 4) рівень інстинктів: волі до влади, лібідо, воля до смерті (танатос), пиха, агресивність. К.Юнг, послідовник З.Фрейда, розробляє вчення про архетипи колективного несвідомого: за порогом свідомості лежать вічні проформи, що проявляються за різних часів та у найрізноманітніших культурах. Вони як би зберігаються у несвідомому та передаються від покоління до покоління. Несвідомі процеси є автономними, вони виходять на поверхню у трансах, видіннях, образах, що створюються поетами та художниками. Е.Фромм – основоположник неофрейдизму, своє вчення назвав “гуманістичним психоаналізм”, розробляє проблеми соціопсихоаналізу, однією з центральних проблем якого є проблема відчуження. енденції розвитку психоаналізу є протирічними. З одного боку він поклав початок наукової розробки проблеми несвідомого, увійшов до медицини; з іншого – розвиваються досить міфологічні та ірраціональні форми.