5. Розкрийте сутність міфологічного та релігійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду

Міфологія і релігія заклали дійсне підґрунтя для виникнення філософії, яка виражає потребу людства в цілісності розуміння світу, раціонального обґрунтування цього розуміння і визначення в ньому людини.

На відміну від міфології та релігії філософія виникає як тип світогляду, що базується на позиціях розуму, народжується з сумніву і здивування через переосмислення тих уявлень, що склалися в міфології та релігії.

Міфологія як тип світогляду почав формуватися з наївного реалізму – фіксації у мозку наших далеких предків того, що все, що оточує їх, існує насправді. Це було початком у прагненні людей зрозуміти і пояснити світ.

Первісною універсальною світоглядною формою образно-фантастичного розуміння світу, що спрямована на забезпечення умов існування людини в світі і згуртування її у відношенні з іншими людьми був міф. Міф – спосіб конструювання природного світу людини, соціальності, здатність людини пристосовуватись до світу. Міф виступає як система нейтралізації опозиції культура-природа через співучасть людини в подіях світу, упорядкування хаосу розпаду, що несе час через зв’язок з позачасовим. Міфологія, таким чином, являла собою найбільш ранню форму духовної культури.

Основні риси міфу:

1. Синкретизм – нерозривна єдність людини і оточення (світу природи).

2. Антропоморфізм – все рівняється по людині.

3. Соціоморфізм – нерозривна єдність людини і колективу.

4. Перевага емоційно-чуттєвого над раціональним. Міф не є способом переконання.

Пізнавальна і трудова діяльність поступово розкривала неспроможність міфічного пояснення світу. Так у надрах міфології зароджується новий історичний тип світогляду – релігія. Релігія – тип світогляду, в основі якого лежить віра в існування надприродних сил та їх визначальну роль в житті людини і світу.

Основні відмінні риси релігійного світогляду:

1. Смислова опозиція Бог-людина.

2. Подвоєння світу на священний і мирський або надприродний і природний.

3. Основними складовими релігійного світогляду є віра, чудо, культ.

Релігія виникає на основі поступового переходу від фетишизму, анімізму, політеїзму до монотеїзму. Власне смислової структури релігія набуває з виникненням монотеїзму. Важливою роллю релігійної свідомості стало формування певних моральних імперативів, що надають людській діяльності етичної спрямованості.

Релігія виконує функцію регулятора людської поведінки, сприяючи встановленню єдності людського роду. Релігійний світогляд сприяє виникненню групи служителів або жерців, що якби професійно організовують релігійну ідеологію.

Таким чином, міфологію і релігію слід вважати тими історичними типами світогляду, з яких зароджується філософія.

6. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду

Філософія має органічний зв’язок зі світоглядом. Що ж таке світогляд? Слід підкреслити, що у визначенні цього поняття немає чіткості. Воно не є загальновизнаним. У сучасних філософських працях про світогляд мовиться таке: “світогляд – це форма суспільної відомості; “світогляд – це форма самоусвідомлення особистості”; “світогляд – це система поглядів на світ і на місце людини у цьому світі”; “світогляд – це система принципів діяльності людини”; “ світогляд – це погляд людини на світ як ціле”; світогляд – це спосіб духовно-практичного освоєння світу”.

Ці визначення, безумовно, мають сенс. Вони свідчать про те, що поняття “світогляд” – багатогранне, відображає складні процеси духовно-практичного життя людини. З усіх вище наведених визначень найбільш узагальненим є таке: світогляд – це форма суспільної свідомості, спосіб духовно-практичного освоєння світу.

Філософія і світогляд в цьому контексті мають органічну єдність. Філософія теж є специфічним світоглядом. Певним способом духовно- практичного освоєння світу. Філософія як світогляд є системою найбільш загальних поглядів на світ, природу, суспільство, людину, пізнання. Філософія як світогляд теоретично обґрунтовує свої положення і висновки, основні принципи соціально-політичної, наукової, моральної, естетичної діяльності людини, тобто освоює світ як духовно (теоретично), так і практично.

Філософія і світогляд, безумовно, мають спільність. В чому вона полягає? Спільність філософії і світогляду полягає в тому, що вони:

1) є своєрідними формами суспільної свідомості, способами духовно-практичного освоєння світу;

2) мають однаковий предмет осмислення – відношення “людина – світ”;

3) дають цілісне уявлення про світ, людину, її походження і т.п.;

4) мають спільність за деякими своїми функціями (наприклад, виховною).

Разом з тим, філософія і світогляд – це не тотожні поняття. Поняття “світогляд” більш широке за обсягом ніж поняття “філософія”. Світогляд включає в себе різноманітні погляди людини на світ – філософські, релігійні, суспільно-політичні, економічні, етичні, естетичні і т.п. Для характеристики світогляду використовуються поняття “загальна картина світу”, “світовідчуття”, “світосприйняття”, “світоуявлення”, “світорозуміння” тощо. Для філософії найважливішими в цьому контексті є “світорозуміння”. Філософія представляє собою форму суспільної свідомості, світогляд і науку. Світогляд як система поглядів на світ, як спосіб його духовно-практичного освоєння не є наукою. Світогляд може ґрунтуватися на не наукових засадах.