- •Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
- •Індивідуальні роботи №1-2
- •1. Теоретичні основи визначення економічної категорії «розвитку персоналу».
- •2. Організація розвитку персоналу на досліджуваному підприємстві «Конві пак»
- •3. Використання сучасних методів розвитку персоналу та мотивації персоналу у підприємстві «Конві пак» на основі зарубіжного досвіду.
2. Організація розвитку персоналу на досліджуваному підприємстві «Конві пак»
Комплекс елементів, що сприяють підвищенню кадрового потенціалу організації відповідно до її мети, називається системою розвитку персоналу даної організації. В основі цієї системи перебувають стосовні до конкретних посад і робочих місць інформаційні й утворювальні процеси прямого й непрямого підвищення кваліфікації співробітників. До числа елементів системи розвитку персоналу належать:
- елементи розвитку кадрового потенціалу (штатний розклад, ротація, професійна кар'єра, заміщення посад);
- елементи розвитку особистого потенціалу (перекваліфікація, підвищення кваліфікації);
- інформаційні елементи (аналіз ринку утворення, аналіз пропозиції та попиту на освіти усередині організації, персоніфікована система даних про розвиток кадрів, результати атестації й оцінки роботи персоналу) [3, с.138].
Аналіз елементів системи дозволяє визначити послідовність розвитку персоналу.
Планування персоналу є складовою частиною загальних планів організацій. Визначення потреб у персоналі є початковим етапом кадрового планування, на основі якого визначаються: скільки працівників, якої кваліфікації і на якому місці будуть потрібні; які вимоги ставляться до тих чи інших категорій працівників; як буде використовуватись персонал, умови його праці; які будуть затрати на заплановані кадрові заходи [4, с.61]. Як висновок: планування персоналу повинно забезпечити максимальне розкриття здібностей працівників і її мотивацію, враховувати економічні і соціальні наслідки при прийнятті відповідних рішень. Оскільки персонал є вирішальним фактором діяльності будь-якої організації, про ефективність планування можна судити з рівня досягнення цілей підприємством. В аспекті якості конкурентоспроможність характеризується сукупністю споживчих властивостей робочої сили, здатних забезпечити ефективну працю: фах, стаж, вікові дані працівника, володіння ним іноземними мовами тощо. В аспекті кількісних характеристик категорія «конкурентоспроможність працівника» може визначатися такими показниками, як продуктивність праці та ефективність праці, витрати робочого часу на виконання певних операцій (робіт), якість виробленої продукції (тобто у нашому випадку почтові конверти та марки).
Планування персоналу, кількість задіяних робочих місць на досліджуваному підприємстві відповідає принципу «кількість=якість». Я повністю погоджуюсь з таким вибором, обґрунтую чому: мале підприємництво в умовах кризи державою аж ніяк не підтримується а я б сказала навпаки, душить новий податковий кодекс до якого тільки недавно почали пристосовуватись податківці та підприємці, а зайві витрати на з/п нікому не потрібні коли ти хочеш оптимізувати виробництво та зменшити затрати. Гривня уже давно не та що була раніше. Інфляція жере все на своєму шляху і економіка не встигає оклигати від таких змін – а це найголовніша проблема всіх поколінь на мою думку. Ех…Хотілося б розгорнути дискусію на цю тему.
На виробничому підприємстві «Конві ПАК» У зв’язку з тим що кількість працівників не дуже велика застосовується здебільшого другий метод розвитку персоналу. Тобто, розвиток персоналу на рівні конкретної особистості. Має місце застосування методів підготовки й перепідготовки робітників, фахівців і керівників (в особі директора ТОВ «Конві ПАК» Онищенко С.В.). А також методів підвищення кваліфікації за межами організації – мається на увазі міжнародна сертифікація бухгалтера Сучко Н.П., а також виїздні тренінг-конференції працівників економічного відділу що сприяють активації стратегічного мислення та підвищенню трудової діяльності.
Визначенням потреби в підготовці персоналу на підприємстві «Конві ПАК» займається відповідно начальник відділу зайнятого персоналу, а також відділ кадрів, свою долю вносить також головний бухгалтер, котрий повинен вирахувати відпускні дні з виробничого календаря, котрі відводяться на виїздні колоквіуми та підвищення кваліфікації з метою розрахунку з/п, премій та надбавок. Оскільки потреба у підготовці персоналу виникає на всіх рівнях функціонування суб’єкту господарювання (бо це насамперед, встановлення невідповідності між професійними знаннями, уміннями та навичками, які повинен мати персонал організації для виконання її поточних і перспективних цілей та тими наявними знаннями, уміннями й навичками, котрі персонал має на теперішній час) то визначення потреби у професійному розвитку працівника здійснюється на всіх рівнях управління підприємством: організації в цілому, структурного підрозділу, окремого працівника [1, с.48].
Важливо відмітити, що навчальні плани і програми для перепідготовки й навчання робітників другим професіям організації розробляються на основі типових навчальних планів та програм для підготовки нових робочих з відповідних професій. При виборі форм і методів навчання персоналу організації слід приймати до уваги їх вплив на групи слухачів, які навчатимуться. Важливо також враховувати наступні принципи навчання дорослих людей: актуальність навчального матеріалу, врахування попереднього досвіду слухача, участь слухача у навчальному процесі, повторення вивченого матеріалу, обернений зв’язок з викладачем. На практиці не існує однієї універсальної форми професійного навчання. Логічно, що на «Конві ПАК» вона і не може застосовуватись. Кожна форма має свої переваги та недоліки, але про це уже в наступному розділі.