
- •Лекція №1 зміст курсу. Основні поняття та терміни теорії надійності
- •Лекція №2 кількісна оцінка надійності
- •Лекція №3 закони розподілення вімов, що використовуються в теорії надійності
- •1. Дискретні випадкові величини
- •2. Безперервні випадкові величини
- •Лекція №5 оцінка надійності автоматизованих систем управління технологічними процесами
- •Лекція №6 розрахунок надійності невідновлюваних систем на основі теорем складання та множення імовірностей
- •Лекція №7 розрахунок надійності послідовно-паралельних структур (частина 1)
- •Лекція №8 розрахунок надійності послідовно-паралельних структур (частина 2)
- •Лекція №9 розрахунок надійності систем, що допускають відновлення. Загальні відомості щодо резервування
- •Лекція №10 розрахунок надійності систем, що допускають резервування (частина 1)
- •1. Загальне та роздільне резервування
- •2. Резервування заміщенням
- •Лекція №11 розрахунок надійності систем, що допускають резервування (частина 2)
- •1. Ковзаюче резервування
- •2. Резервування релейно-контактних елементів
- •3. Розрахунок надійності апаратури з інформаційним надлишком
- •4. Розрахунок надійності апаратури з часовим резервуванням
- •Лекція №12 загальні положення теорії технічної діагностики. Загальні відомості про розпізнавання та оцінку технічного стану об′єкта
- •Лекція №13 методи розпізнавання технічного стану об′єкта
- •1. Метод Байєса
- •2. Загальні відомості щодо методів статистичних рішень для одного діагностичного параметра
- •3. Метод мінімального ризику
- •Лекція №14 алгоритми пошуку відмов рудникового обладнання. Технічна діагностика обмоток електродвигунів
- •1. Алгоритми пошуку відмов рудникового електроустаткування
- •2. Технічне діагностування обмоток електродвигунів
- •Лекція №15 дефектація короткозамкнених роторів асинхронних двигунів
- •1. Дефектація ротора в зібраному двигуні
- •2. Дефектація обмотки ротора під навантаженням.
- •3. Дефектація ротора при частковому демонтажі двигуна
- •4. Дефектація ротора розібраного асинхронного двигуна
- •Контрольні питання
- •Література
Лекція №2 кількісна оцінка надійності
Розглянемо одиничні показники надійності.
1. Показники безвідмовності
1.1.
Імовірність
безвідмовної роботи
- це імовірність того, що в межах заданого
напрацювання відмова об'єкту не виникає
:
,
(2.1)
де
- час роботи до відмови;
- сукупне напрацювання до відмови.
Оскільки виникнення першої відмови - випадкова подія, то час роботи об'єкту від початкового моменту до цієї події - випадкова величина. Тобто імовірність безвідмовної роботи є функцією напрацювання.
Імовірність
безвідмовної роботи
пов'язана з функцією розподілення
напрацювання до відмови співвідношенням:
.
(2.2)
Щільність розподілу напрацювання до відмови визначається як диференціал функції розподілу:
.
(2.3)
Разом з поняттям "імовірність безвідмовної роботи" часто використовують поняття "імовірність відмови".
Імовірність відмови - це імовірність того, що об'єкт відмовить хоч би один раз протягом заданого напрацювання, будучи працездатним в початковий момент часу.
Імовірність відмови на відрізку від 0 до t визначають по формулі:
.
(2.4)
Точкові
статистичні оцінки для імовірності
безвідмовної роботи
від 0 до t
і для функції розподілення напрацювання
до відмови
визначаються формулами:
;
,
(2.5)
де N – кількість об'єктів, що працездатні в початковий момент часу; n(t) – кількість об′єктів, що відмовили на відрізку від 0 до t.
1.2.
Гамма-процентне напрацювання до відмови
- напрацювання, протягом якого відмова
об'єкту не виникне з вірогідністю
,
вираженою у відсотках. Гамма-процентне
напрацювання на відмову дорівнює
квантилю відповідного розподілу
імовірності безвідмовної роботи і
визначається з рівняння:
,
(2.6)
де
- вірогідність безвідмовної роботи.
Імовірність
,
що відповідає квантилям
,
зазвичай виражається у відсотках і
обирається з ряду 90; 95; 99; 99,5%. Тоді
імовірність виникнення відмови на
відрізку [0,
]
складатиме 0,10; 0,05; 0,01; 0,005 відповідно.
1.3.
Середнє
напрацювання на відмову
- математичне очікування напрацювання
об'єкту до першої відмови:
,
(2.7)
де
- функція розподілення напрацювання до
відмови;
- щільність розподілу напрацювання до
відмови;
- імовірність безвідмовної роботи.
Статистична оцінка для середнього напрацювання до відмови дається формулою:
,
(2.8)
де
- число працездатних об'єктів при
=0;
- напрацювання до першої відмови кожного
з об'єктів.
1.4.
Середнє
напрацювання на відмову
- відношення сумарного напрацювання
відновлюваного об'єкту до математичного
очікування числа його відмов протягом
цього напрацювання:
,
(2.9)
де
- сумарне напрацювання;
- число відмов, що настали протягом цього
напрацювання;
- математичне очікування цього числа.
Статистичну
оцінку середнього напрацювання на
відмову
обчислюють за формулою:
,
(2.10)
де
- число відмов, що фактично сталися за
сумарне напрацювання
.
1.5.
Інтенсивність
відмов
- умовна щільність імовірності виникнення
відмови об'єкту, визначувана за умови,
що до даного моменту відмова не виникла:
.
(2.11)
Статистична оцінка для інтенсивності відмов має вигляд:
,
(2.12)
де N
- число об'єктів, працездатних в початковий
момент часу; n(t)
- число об'єктів, що відмовили на відрізку
.
Як правило, інтенсивність відмов залежить від часу роботи виробу. Для більшості виробів зміна інтенсивності відмов розділяється на 3 періоди (рис. 2.1) : I - період прироблення; II - період нормальної експлуатації; III - період зносових відмов.
1.6
Параметр
потоку відмов
- відношення математичного очікування
числа відмов відновлюваного об'єкту за
досить мале його напрацювання до значення
цього напрацювання:
,
(2.13)
де
- малий відрізок напрацювання;
- число відмов, що наступили від початкового
моменту часу до досягнення напрацювання
.
Величина
є числом відмов на відрізку
.
Статистичну оцінку для параметра потоку відмов визначають по формулі:
.
(2.14)
2
.
Показники
ремонтопридатності
2.1
Імовірність
відновлення
- імовірність того, що час відновлення
працездатного стану об'єкту не перевищить
заданого значення:
,
(2.15)
де
- заданий час відновлення;
- фактичний час відновлення.
2.2
Гамма-процентний
час відновлення
- час, протягом якого відновлення
працездатності об'єкту буде здійснено
з імовірністю
,
вираженою в процентах. Гамма-процентний
час відновлення дорівнює квантилю
відповідного розподілу імовірності
відновлення
і визначається з рівняння:
.
(2.16)
2.3
Середній
час відновлення
- математичне очікування часу відновлення
працездатного стану об'єкта після
відмови. Статистична оцінка цього
параметра визначається формулою:
,
(2.17)
де
- кількість об'єктів, над якими здійснюється
спостереження;
- час відновлення
-го
об'єкту.
2.4
Інтенсивність
відновлення
- умовна щільність імовірності відновлення
працездатного стану об'єкту, визначена
для даного моменту часу за умови, що до
цього моменту відновлення не було
завершене. Інтенсивність відновлення
є величиною, зворотньою до часу
відновлення:
.
(2.18)
3. Показники довговічності
3.1 Гамма-відсотковий ресурс - сумарне напрацювання, протягом якого об'єкт не досягне граничного стану з імовірністю , що виражена у відсотках.
3.2 Середній ресурс - математичне очікування ресурсу.
3.3 Гамма-відсотковий термін служби - календарна тривалість експлуатації, протягом якої об'єкт не досягне граничного стану з імовірністю , що виражена у відсотках.
3.4 Середній строк служби - математичне очікування строку служби.
4. Показники зберігаємості
4.1 Гамма-відсотковий строк зберігаємості - строк зберігаємості, що досягається об'єктом із заданою імовірністю , що виражена у відсотках.
4.2 Середній строк зберігаємості - математичне очікування строку зберігаємості.
Розглянемо комплексні показники надійності.
5.1. Коефіцієнт готовності - імовірність того, що об'єкт виявиться в працездатному стані в довільний момент часу, окрім запланованих периодів, протягом яких застосування об'єкту за призначенням не передбачається.
За статистичними даними коефіцієнт готовності визначається по формулі:
,
(2.19)
де
- сумарний час знаходження об'єкту в
працездатному стані за певний календарний
час (за рік);
- сумарний час, витрачений на усунення
відмов об'єкту за цей же календарний
проміжок часу.
5.2. Коефіцієнт оперативної готовності - імовірність того, що об'єкт виявиться в працездатному стані в довільний момент часу, окрім планованих періодів, протягом яких застосування об'єкта за призначенням не передбачається, і, починаючи з цього моменту, працюватиме безвідмовно протягом заданого інтервалу часу :
,
(2.20)
де - імовірність безвідмовної роботи.
5.3 Коефіцієнт технічного використання - відношення математичного очікування сумарного часу перебування об'єкта в працездатному стані за деякий період експлуатації до математичного очікування сумарного часу перебування об'єкта в працездатному стані і простоїв, що обумовлені технічним обслуговуванням і ремонтом за цей же період.
Коефіцієнт технічного використання характеризує долю часу знаходження об'єкту в працездатному стані відносно даної тривалості експлуатації.
За статистичними даними коефіцієнт технічного використання визначається по формулі:
,
(2.21)
де
- сумарне напрацювання усіх об'єктів за
певний проміжок часу;
- сумарний час простоїв через плановані
та неплановані ремонти;
- сумарний час простоїв, обумовлених
технічним обслуговуванням.
5.4 Коефіцієнт збереження ефективності - відношення значення показника ефективності використання об'єкту за призначенням за певну тривалість експлуатації до номінального значення цього показника, що обрахований за умови відсутності відмов об'єкта протягом того ж періоду.