- •Лекція №1 зміст курсу. Основні поняття та терміни теорії надійності
- •Лекція №2 кількісна оцінка надійності
- •Лекція №3 закони розподілення вімов, що використовуються в теорії надійності
- •1. Дискретні випадкові величини
- •2. Безперервні випадкові величини
- •Лекція №5 оцінка надійності автоматизованих систем управління технологічними процесами
- •Лекція №6 розрахунок надійності невідновлюваних систем на основі теорем складання та множення імовірностей
- •Лекція №7 розрахунок надійності послідовно-паралельних структур (частина 1)
- •Лекція №8 розрахунок надійності послідовно-паралельних структур (частина 2)
- •Лекція №9 розрахунок надійності систем, що допускають відновлення. Загальні відомості щодо резервування
- •Лекція №10 розрахунок надійності систем, що допускають резервування (частина 1)
- •1. Загальне та роздільне резервування
- •2. Резервування заміщенням
- •Лекція №11 розрахунок надійності систем, що допускають резервування (частина 2)
- •1. Ковзаюче резервування
- •2. Резервування релейно-контактних елементів
- •3. Розрахунок надійності апаратури з інформаційним надлишком
- •4. Розрахунок надійності апаратури з часовим резервуванням
- •Лекція №12 загальні положення теорії технічної діагностики. Загальні відомості про розпізнавання та оцінку технічного стану об′єкта
- •Лекція №13 методи розпізнавання технічного стану об′єкта
- •1. Метод Байєса
- •2. Загальні відомості щодо методів статистичних рішень для одного діагностичного параметра
- •3. Метод мінімального ризику
- •Лекція №14 алгоритми пошуку відмов рудникового обладнання. Технічна діагностика обмоток електродвигунів
- •1. Алгоритми пошуку відмов рудникового електроустаткування
- •2. Технічне діагностування обмоток електродвигунів
- •Лекція №15 дефектація короткозамкнених роторів асинхронних двигунів
- •1. Дефектація ротора в зібраному двигуні
- •2. Дефектація обмотки ротора під навантаженням.
- •3. Дефектація ротора при частковому демонтажі двигуна
- •4. Дефектація ротора розібраного асинхронного двигуна
- •Контрольні питання
- •Література
2. Дефектація обмотки ротора під навантаженням.
Д
ля
цього до одного лінійного дроту двигуна
1 через трансформатор струму 2 підключають
ватметр 3 і частотомір 4 (рис. 15.3,а).
Вимірювання частоти модуляції струму
статора дозволяє визначити ковзання
двигуна. Отримані значення потужності
Р
і ковзання s
наносять на типовий графік залежності
s=f(P),
заздалегідь побудований для двигунів
цієї серії (рис. 15.3,б).
Якщо експериментальна точка потрапляє
в заштриховану зону, електродвигун має
справну обмотку ротора. Інакше по кривих,
подібних до приведених на рис. 15.3, б,
можна визначити число пошкоджених
стержнів.
О
брив
стержнів короткозамкненої обмотки
ротора двигуна при його пуску і при
роботі під навантаженням викликає
пульсацію третьої гармоніки фазного
струму статора, амплітуда якої в 3..4 рази
більше амплітуди пульсації повного
струму статора (при роботі в ненавантаженому
режимі пульсації третьої гармоніки
відсутні). Це явище використане в пристрої
типу ВОРС для виявлення обривів роторних
стержнів. Пристрій підключається до
однієї фази двигуна через трансформатор
струму і аналізує пусковий струм
від моменту згасання аперіодичної
складової пускового струму (0,8…1,2 с
після пуску) до моменту початку зниження
до номінального рівня (2,5..3 с після
пуску). Амплітуда цих пульсацій струму
пропорційна числу обірваних стержнів.
3. Дефектація ротора при частковому демонтажі двигуна
При такому виді дефектації знімають один з щитів двигуна, ротор висувають із статора на 40..50 мм, вал двигуна загальмовують, а на обмотку статора подають напругу змінного струму, що становить 0,2..0,25UH. Потім на кожний паз 1 ротора 2 послідовно накладають тонку сталеву пластинку 3 шириною в 1,8.. 1,9 зубцевих ділень сердечника ротора і завдовжки 50..70мм (рис. 15.4). Над справним стержнем обмотки пластинка притягується до ротора, над пошкодженим - не притягується, оскільки струм в такому стержні і магнітний потік в сусідніх з ним зубцях відсутній або сильно ослаблений.
4. Дефектація ротора розібраного асинхронного двигуна
П
ри
визначенні технічного стану короткозамкнених
обмоток ротора після розбирання двигуна
найширше застосовують різні способи і
прилади, засновані на принципі
трансформації струму за допомогою
накладних електромагнітів, один з яких
(індуктор 1) живиться змінним струмом і
наводить в стержнях обмотки ротора 2
струм, а з іншого (датчика 3) знімається
ЕРС-сигнал про стан стержнів (рис. 15.5).
Ротор повільно обертається на опорах
4 від окремого двигуна з редуктором.
Сигнал подається на осцилограф 5 або
через підсилювач на релейну схему.
На екрані осцилографа з'являються криві, кількість яких відповідає кількості стержнів ротора, що забезпечується синхронізуючим датчиком 6 і немагнітним диском 7 з магнітом′яким сегментом 8. Низькі амплітуди кривих на екрані осцилографа відповідають дефектним стержням обмотки ротора.
Інший варіант подібного методу реалізований в резонансному дефектоскопі ДР-1. Ротор 1 розміщується вертикально в центрах 2 і обертається від окремого двигуна (рис. 15.6). Поблизу зовнішньої поверхні ротора розташовується датчик 3, довжина якого приблизно дорівнює довжині сердечника ротора. Система постійних магнітів 4 датчики збуджує в стержнях ротора індукційні струми, що створюють вторинне магнітне поле. Воно уловлюється вимірювальною обмоткою 5, сигнал з якої надходить на осцилограф 7 через блок 6, в якому за допомогою резонансу виділяються імпульси напруги, що створюється окремими стержнями. Сюди ж від блоку 8 подається противосигнал для гасіння особливо сильного наведення від промислового струму. Використання дефектоскопа ДР- 1 дає хороший ефект при масовій дефектації великого числа однотипних роторів.
