2. Дефектація обмотки ротора під навантаженням.

Д ля цього до одного лінійного дроту двигуна 1 через трансформатор струму 2 підключають ватметр 3 і частотомір 4 (рис. 15.3,а). Вимірювання частоти модуляції струму статора дозволяє визначити ковзання двигуна. Отримані значення потужності Р і ковзання s наносять на типовий графік залежності s=f(P), заздалегідь побудований для двигунів цієї серії (рис. 15.3,б). Якщо експериментальна точка потрапляє в заштриховану зону, електродвигун має справну обмотку ротора. Інакше по кривих, подібних до приведених на рис. 15.3, б, можна визначити число пошкоджених стержнів.

О брив стержнів короткозамкненої обмотки ротора двигуна при його пуску і при роботі під навантаженням викликає пульсацію третьої гармоніки фазного струму статора, амплітуда якої в 3..4 рази більше амплітуди пульсації повного струму статора (при роботі в ненавантаженому режимі пульсації третьої гармоніки відсутні). Це явище використане в пристрої типу ВОРС для виявлення обривів роторних стержнів. Пристрій підключається до однієї фази двигуна через трансформатор струму і аналізує пусковий струм від моменту згасання аперіодичної складової пускового струму (0,8…1,2 с після пуску) до моменту початку зниження до номінального рівня (2,5..3 с після пуску). Амплітуда цих пульсацій струму пропорційна числу обірваних стержнів.

3. Дефектація ротора при частковому демонтажі двигуна

При такому виді дефектації знімають один з щитів двигуна, ротор висувають із статора на 40..50 мм, вал двигуна загальмовують, а на обмотку статора подають напругу змінного струму, що становить 0,2..0,25U_H. Потім на кожний паз 1 ротора 2 послідовно накладають тонку сталеву пластинку 3 шириною в 1,8.. 1,9 зубцевих ділень сердечника ротора і завдовжки 50..70мм (рис. 15.4). Над справним стержнем обмотки пластинка притягується до ротора, над пошкодженим - не притягується, оскільки струм в такому стержні і магнітний потік в сусідніх з ним зубцях відсутній або сильно ослаблений.

4. Дефектація ротора розібраного асинхронного двигуна

П ри визначенні технічного стану короткозамкнених обмоток ротора після розбирання двигуна найширше застосовують різні способи і прилади, засновані на принципі трансформації струму за допомогою накладних електромагнітів, один з яких (індуктор 1) живиться змінним струмом і наводить в стержнях обмотки ротора 2 струм, а з іншого (датчика 3) знімається ЕРС-сигнал про стан стержнів (рис. 15.5). Ротор повільно обертається на опорах 4 від окремого двигуна з редуктором. Сигнал подається на осцилограф 5 або через підсилювач на релейну схему.

На екрані осцилографа з'являються криві, кількість яких відповідає кількості стержнів ротора, що забезпечується синхронізуючим датчиком 6 і немагнітним диском 7 з магнітом′яким сегментом 8. Низькі амплітуди кривих на екрані осцилографа відповідають дефектним стержням обмотки ротора.

Інший варіант подібного методу реалізований в резонансному дефектоскопі ДР-1. Ротор 1 розміщується вертикально в центрах 2 і обертається від окремого двигуна (рис. 15.6). Поблизу зовнішньої поверхні ротора розташовується датчик 3, довжина якого приблизно дорівнює довжині сердечника ротора. Система постійних магнітів 4 датчики збуджує в стержнях ротора індукційні струми, що створюють вторинне магнітне поле. Воно уловлюється вимірювальною обмоткою 5, сигнал з якої надходить на осцилограф 7 через блок 6, в якому за допомогою резонансу виділяються імпульси напруги, що створюється окремими стержнями. Сюди ж від блоку 8 подається противосигнал для гасіння особливо сильного наведення від промислового струму. Використання дефектоскопа ДР- 1 дає хороший ефект при масовій дефектації великого числа однотипних роторів.