- •Лекція №1 зміст курсу. Основні поняття та терміни теорії надійності
- •Лекція №2 кількісна оцінка надійності
- •Лекція №3 закони розподілення вімов, що використовуються в теорії надійності
- •1. Дискретні випадкові величини
- •2. Безперервні випадкові величини
- •Лекція №5 оцінка надійності автоматизованих систем управління технологічними процесами
- •Лекція №6 розрахунок надійності невідновлюваних систем на основі теорем складання та множення імовірностей
- •Лекція №7 розрахунок надійності послідовно-паралельних структур (частина 1)
- •Лекція №8 розрахунок надійності послідовно-паралельних структур (частина 2)
- •Лекція №9 розрахунок надійності систем, що допускають відновлення. Загальні відомості щодо резервування
- •Лекція №10 розрахунок надійності систем, що допускають резервування (частина 1)
- •1. Загальне та роздільне резервування
- •2. Резервування заміщенням
- •Лекція №11 розрахунок надійності систем, що допускають резервування (частина 2)
- •1. Ковзаюче резервування
- •2. Резервування релейно-контактних елементів
- •3. Розрахунок надійності апаратури з інформаційним надлишком
- •4. Розрахунок надійності апаратури з часовим резервуванням
- •Лекція №12 загальні положення теорії технічної діагностики. Загальні відомості про розпізнавання та оцінку технічного стану об′єкта
- •Лекція №13 методи розпізнавання технічного стану об′єкта
- •1. Метод Байєса
- •2. Загальні відомості щодо методів статистичних рішень для одного діагностичного параметра
- •3. Метод мінімального ризику
- •Лекція №14 алгоритми пошуку відмов рудникового обладнання. Технічна діагностика обмоток електродвигунів
- •1. Алгоритми пошуку відмов рудникового електроустаткування
- •2. Технічне діагностування обмоток електродвигунів
- •Лекція №15 дефектація короткозамкнених роторів асинхронних двигунів
- •1. Дефектація ротора в зібраному двигуні
- •2. Дефектація обмотки ротора під навантаженням.
- •3. Дефектація ротора при частковому демонтажі двигуна
- •4. Дефектація ротора розібраного асинхронного двигуна
- •Контрольні питання
- •Література
2. Технічне діагностування обмоток електродвигунів
При технічному діагностуванні ізоляції обмоток статорів двигунів слід мати на увазі, що ознаки деяких відмов залежать від схеми з'єднання обмотки. Так, наприклад, якщо стався обрив одного лінійного проводу, то при з'єднанні обмотки статорі "зіркою" обвуглиться ізоляція двох обмоток фаз, а при з'єднанні "трикутником" - тільки однієї. Якщо сталося виткове замикання з наступним обривом в котушці, то при будь-якій схемі з'єднання ізоляція обмотки цієї фази обвуглитися слабо, а ізоляція обмоток двох інших фаз - сильніше.
Пошук дефектів обмотки двигуна виконується в наступному порядку:
1) вимірювання мегомметром активного опору ізоляції обмотки статора на корпус і між фазами;
2) визначення наявності обриву обмоток фаз;
3) визначення наявності в обмотці виткових замикань за допомогою спеціальних апаратів і за допомогою вимірювання активного та індуктивного опору обмоток мостами постійного та змінного струму;
4) пошук за допомогою накладних електромагнітів котушки з витковим замиканням;
5) перевірка наявності корпусного та міжфазного замикання обмотки статора шляхом подачі напруги на обмотку кожної фази і між двома фазами по черзі з вимірюванням струму витоку (велика різниця в значеннях струмів витоку обмоток різних фаз свідчить про наявність місцевого дефекту, а великі значення струмів в обмотках усіх фаз - про зволоження або сильне забруднення ізоляції; поява коливань струму при підвищенні напруги свідчить про короткочасні пробої через провідні містки, що руйнуються після пробою;
6) перевірка справності реле типу ДТР;
7) гідравлічні випробування корпусу двигуна з водяним охолодженням.
Подібний алгоритм є методом послідовного логічного перебору можливих видів відмов та ушкоджень в порядку їх найбільш імовірного логічного виявлення.
Визначення причини виходу двигуна з ладу здійснюється за результатами зовнішнього огляду, візуального діагностування і діагностування приладами з урахуванням таблиці порівняння показань приладів при типових ушкодженнях. На кожний двигун заповнюють дефектаційну карту.
Лекція №15 дефектація короткозамкнених роторів асинхронних двигунів
При обриві одного стержня короткозамкненої обмотки ротора асинхронного двигуна струм в двох сусідніх з ним стержнях зростає приблизно на 20% і здатний вивести їх з ладу за наявності в цих стержнях тріщин, газових пузирів або усадкових раковин за рахунок значного збільшення щільності струму в місцях зменшення площі поперечного перерізу стержнів. Це, у свою чергу, призводить до збільшення струму в двох сусідніх стержнях приблизно на 50%, тобто до лавиноподібного наростання пошкодження. Тому необхідно виявляти обрив навіть одного стержня. Збільшення струму в короткозамкнених кільцях ротора не перевищує 20% навіть при обриві п'яти стержнів, тобто не є небезпечним.
1. Дефектація ротора в зібраному двигуні
Найбільш
простим способом дефектації
короткозамкненого ротора є метод трьох
амперметрів, який полягає в тому, що в
усі фази двигуна включають три амперметри
і на обмотку статора подають напругу
змінного струму, що дорівнює 0,2..0,25UH.
Повільно повертаючи вал двигуна вручну
на 360 град., визначають найбільше
і найменше
значення струму статора з показань усіх
трьох приладів за один оберт ротора.
Критерієм придатності ротора є
відповідність цих струмів умові:
.
Ц
ей
метод дозволяє чітко виявити великі
дефекти обмотки ротора, що викликають
відхилення механічних характеристик
двигуна за межі допусків. Проте, він не
в змозі виявити дрібніші дефекти, які
ще не позначаються на механічних
характеристиках двигуна, але при його
експлуатації у важких режимах можуть
розвинутися у великі дефекти і призвести
до аварії.
Для підвищення чутливості цього методу рекомендується напругу змінного струму подавати на обмотку однієї фази (за наявності у двигуна 6-ти виводів і будь-якому з'єднанні обмотки статора та за наявності 3-х дротів при з'єднанні в "трикутник") або на обмотку двох фаз (при наявності 3-х дротів і з'єднанні в "зірку"). Вимірювання струму виконується самописним амперметром (рис. 15.1).
Щ
е
один метод оцінки стану обмотки ротора
полягає в тому, що відразу після пуску
двигуна його відключають від мережі
змінного струму і на дві фази подають
постійний струм від джерела 1 (рис. 15.2).
Індукована на затисках двигуна напруга
через підсилювач 2, смуговий фільтр 3 і
активний випрямляч 4 з накопичувачем
подаються на вольтметр 5. У справного
двигуна ця напруга складає 0,04..0,12 В, при
обриві одного стержня обмотки - вже
1,5..1,9 В, двох стержнів 4..5 В.
