«Янголи і демони»
«Янголи і демони» (англ. «Angels and Demons») — другий роман американського письменника Дена Брауна, написаний в 2000 році. Книжка становить собою пригодницький роман з елементами як трилера, так і інтелектуального детектива. Події здебільшого відбуваються в Римі, причому протягом однієї доби.
Сюжет
Після смерті папи Римського відбувається серія загадкових злочинів. В ЦЕРНі після запуску великого адронного колайдера вбито одного з учених і викрадено контейнер з антиматерією. В Римі викрадено чотирьох кардиналів — фаворитів, які претендували на пост папи Римського. В штаб-квартирушвейцарських гвардійців надісланий лист з погрозою від таємничих ілюмінатів. Ватикан звертається до Роберта Ленґдона за допомогою в рокритті змови проти Римської католицьої церкви.
Ленґдон впевнений, що мішень злочинного угрупування треба шукати у Ватикані, і контактує з швейцарською гвардією, яка повинна забезпечувати безпеку понтифіка. В подорожі до Ватикану його супроводжує прийомна дочка покійного професора, Вікторія. Вона має замінити акумулятор в контейнері з антиматерією; або ж через 24 години акумулятор розрядиться і відбудеться вибух неймовірної потужності. Папський престол, після смерті останнього папи, зараз в стані Sede Vacante, а в Сикстинській капелі засідає конклав, який повинен назвати ім'я нового очільника католицької церкви. Притичина полягає в тому, що чотирьох головних кандидатів на престол викрали.
Ленґдон не сумнівається, що за викраденнями стоять ілюмінати. Він підозрює, що викрадений контейнер і кардинали знаходяться в їхньому місці таємних зібрань. У давні часи охочі вступити до лав громади повинні були знайти дорогу до цього місця за допомогою ключів, залишених ілюмінатами в чотирьох куточках Риму, які складають вершини хреста. За допомогою єдиного збереженого в ватинських архівах екземпляра праці Галілея (який нібито був одним з ілюмінатів), Ленґдону вдається поступово вирахувати назви шуканих церков. Ключами до розгадки виявляються творіння великого Берніні Лоренцо — теж нібито одного з ілюмінатів. У кожній вершині хреста Ленґдон знаходить труп одного з викрадених кардиналів з випаленою на їхніх грудях розпеченим залізом амбіграмою одної з первісних стихій:
В крипті, спроектованій Рафаелем і оформленій Берніні капели Кіджи при церкві Санта Марія дель Пополо він знаходить похороненого заживо кардинала із забитим землею ротом. На його грудях — амбіаграма слова «земля».
На бернінієвській площі перед собором св. Петра він знаходить конаючого кардинала з простромленими легенями. На його грудях — амбіаграма слова «повітря».
В церкві Санта Марія делла Вітторіа, де встановлена знаменита бернінієвська статуя «Екстаз святої Терези», Ленґдон застає найнятого ілюмінатами кілера, коли той підвішує над багаттям третього кардинала, на грудях якого випалена амбіаграма слова «вогонь». У перестілці гинуть поліцаї, що супроводили професора, а його супутниця попадає до кілера в заручники.
Четверта точка до «шляху просвічених» — фонтан Чотирьох рік Берніні на площі Навона; в ньому вбивця намагається втопити зв'язаного кардинала, на грудях — амбіаграма слова «вода». Ленґдон намається врятувати нещасного, але йому знову не щастить.
Зрештою, «шлях просвічених» приводить Ленґдона до гаданого місця зібрань ілюмінатів — древнього папського замку св. Янгола. Скориставшись Пассетто, він визволяє Вітторію і розправляється з кілером. Вони дізнаються, що камерленго (священик, що керує Ватиканом під час вакантності святійшого престолу) усамітнюється для особистої аудієнції з Колером. Це ще більше наштовхує їм на думку, що саме Колер — голова ілюмінатів. На крик камерленго двері в його покої взломлюють, Колер помирає в стрілянині, встигнувши перед смертю передати Ленґдону відеоплівку.
Тим часом до вибуху антиматерії залишаються лічені хвилини. Поліція починає евакуацію кардиналів з Ватикана. Камерленго на виході з собору бачить видіння і кидається до склепу св. Петра, де, як йому сказали з неба, й знаходиться контейнер з антиматерією. Знайшовши контейнер за 5 хвилин до вибуху, він і Ленґдон сідають в гвинтокрил і прямують догори. Вибух відбувається на величезній висоті й тому не шкодить жителям Риму. Камерленго з парашутом опускається на собор св. Петра, де його вітає натовп вдячного люду. Кардинали в пориві емоцій збираються обрати камерленга новим папою.
Тим часом на острові Тіберіна приземляється і дивом живий Ленґдон. Він збирає кардиналів і показує залишену Колером плівку. З неї становиться зрозуміло, хто насправді стояв за всіма злочинами. При зустрічі колишнього папи з батьком Вітторії про експерименти щодо отримання антиматерії, перший схвалив їх саме тому, що саме наука дала йому сина. Ці слова навели камерленга на думку, що папа згрішив з жінкою, порушивши обітницю целібату, і тому має померти. Він отруїв понтифіка і, щоб бути обраним замість нього, організував викрадення антиматерії та кардиналів, а тому і врятував Рима від вибуху, прикриваючись йменням товариства ілюмінатів, які насправді давно вже не існують.
На останніх сторінках виясняється, що дитина папи була зачата «безгрішно» — шляхом штучного запліднення — і що цією дитиною був сам камерленго. В пориві каяття, останній привселюдно вчиняє самоспалення на площі св. Петра.