Іv. Складання і затвердженя плану курсової рботи

Попереднє ознайомлення з літературними джерелами є основою для складання плану курсової роботи. Ознакою якісного складання плану є наявність у ньому всіх основних питань теми дослідження. Тому перед складанням плану необхідно ознайомитись з літературними джерелами за даною проблематикою, добре продумати спрямованість дослідження, визначити коло основних питань, які плануються висвітлюватись.

План курсової роботи включає: вступ; 3-4 взаємопов'язані і логічно побудовані розділи, що дозволяють розкрити тему, висновки, список використаних джерел. План обговорюються з науковим керівником, у разі необхідності коригується й після цього затверджується.

У процесі виконання курсової роботи можливі певні незначні зміни в плані, тобто назви деяких розділів чи підрозділів можуть уточнюватися. Проте у кожному випадку зміни плану, потрібно обов’язково погоджувати з науковим керівником.

Формування тексту курсової роботи відбувається шляхом систематизації й обробки зібраних матеріалів з кожної позиції плану.

V. ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ І ЗМІСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота виконується студентом самостійно на основі систематизації й аналітичної обробки зібраних науково-теоретичних та практичних матеріалів. У процесі дослідження обґрунтовуються конкретні пропозиції, формулюються висновки, підбираються таблиці, схеми і т.д.

Структура курсової роботи повинна містити наступні елементи :

а) титульний аркуш (додаток №1);

б) план роботи, затверджений науковим керівником;

в) вступ;

г) текстовий матеріал згідно плану ;

д) висновки і пропозиції;

е) перелік використаних джерел;

є) додатки

Текст курсової роботи повинен бути відредагованим, стилістично витриманим як наукове дослідження. Остаточне оформлення курсової роботи здійснюється у відповідності до встановлених вимог.

Курсова робота повинна бути логічно побудованою й мати характер цілісного й завершеного самостійного дослідження. Традиційно курсова складається із вступу, основної частини та висновків.

На початку курсової роботи подають зміст. Він повинен містити найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків, додатків, списку використаних джерел та ін.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (при необхідності). Якщо в роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення й таке інше, то їх перелік може бути поданий в роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальну розшифровку.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення й таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

У вступі необхідно показати актуальність обраної теми, її теоретичну й практичну значимість, а також мету й завдання курсової роботи; методи дослідження, що використовувалися при написанні роботи.

Об'єкт дослідження - це те, на що, у загальних рисах, спрямована наша увага; - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і є обраним для вивчення.

Предмет - це конкретизація об'єкта, його частина, яка безпосередньо досліджується. Предмет дослідження завжди міститься в межах об'єкта і саме на нього спрямована основна увага при написанні роботи, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи, яка виноситься на титульному аркуші як її назва. При визначенні об'єкта та предмета курсової роботи бажано уникати виходу за межі теми, невиправданого їх розширення або звуження.

Мета дослідження - те, чого в загальних рисах прагнемо досягти. У темі завжди є питання, на яке треба дати відповідь, це питання (проблема) є головним у формулюванні мети.

Методи дослідження. Перелік використаних методів дослідження подають для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

Теоретичне значення роботи певним чином конкретизує на основі результатів дослідження актуальність теми. Для дипломної роботи воно є обов'язковим.

Практична значимість роботи - конкретизація практичних завдань дослідження. Завдання визначають, що треба зробити для досягнення мети, а практична значимість узагальнює результати.

Обсяг вступу чітко не регламентований, але рекомендується для курсової роботи: 2-3 сторінки набраного на комп'ютері тексту.

Основна частина складається з розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. При написанні основної частини роботи необхідно, відповідно до плану, глибоко і всебічно розкрити суть проблеми. Слід використовувати матеріали літературних джерел. Поряд з нормативними документами потрібно використовувати фактичні дані. На використані матеріали в роботі необхідно зробити посилання за встановленою формою. У кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

Висновки - це розгорнута відповідь на такі запитання:

а) наскільки повно виконані завдання, які ставилися;

б) чи досягнута мета дослідження?

За автором курсової роботи залишається право додати до цих відповідей інші узагальнення, які відображають суттєві сторони змісту роботи.

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні курсових робіт), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

При необхідності, до курсової роботи включають додатки в яких розміщують допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи:

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- протоколи і акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;

- ілюстрації допоміжного характеру та ін.