- •Політологія
- •Лекція №1 політологія як наукова теорія План
- •1. Політика як соціальне явище
- •2. Політологія як самостійна навчальна дисципліна
- •Основні етапи розвитку політології:
- •3. Предмет, метод, структура та функції політології
- •4. Взаємозв’язок політології з іншими соціальними науками
- •Лекція № 2 становлення та розвиток політичної думки План
- •1. Політичні ідеї Стародавнього Сходу
- •2. Політична думка періоду Середньовіччя і Відродження
- •3. Політичні ідеї Нового часу
- •4. Політичні теорії хіх ст.
- •5. Політична думка хх ст.
- •Лекція №3 розвиток політичної думки в україни План
- •1. Політична думка Київської Русі
- •2. Політична думка часу козацько-гетьманської держави і українського Відродження
- •3. Розвиток революційно-демократичних ідей хіх - початку хх ст.
- •4. Політичні концепції українських мислителів кінця хіх - хх ст.
- •Лекція №4 політична влада План
- •1. Поняття, суть і природа влад
- •2. Основні концепції політичної влади
- •3. Форми та механізм політичної влади.
- •4. Легітимність політичної влади
- •Лекція №5
- •1. Поняття політичної системи
- •2. Сутність, структура і функції політичної системи
- •1. Інституційний — складається з різних соціально-політичних інститутів та установ;
- •3. Типологія політичних систем
- •4. Політична система України
- •Лекція №6 держава — головний інститут політичної системи План
- •1. Поняття держави. Теорії виникнення держави
- •2. Ознаки і функції держави
- •3. Устрій сучасної держави
- •4. Правова і соціальна держава
- •Лекція №7 політичні режими
- •1. Сутність і структура політичного режиму
- •2. Тоталітарний політичний режим
- •2. Держава прагне до глобального панування і контролю над усіма сферами соціального
- •3. Авторитарний політичний режим.
- •4. Демократичний політичний режим.
- •5. Політичні режими України
- •Лекція №8 сутність і роль демократії в політичному житті суспільства
- •1. Поняття демократії
- •Учнівська, управлінська демократія).
- •2. Концепції демократії
- •1) Визнання особистості первинним, у кінцевому рахунку головним джерелом влади,
- •3. Основні ознаки та принципи демократії
- •Лекція №9 сутність та функціонування політичних партій
- •1. Поняття політичної партії, її виникнення, етапи розвитку
- •2. Функції політичних партій
- •3. Типологія політичних партій і партійних систем
- •Політична наука (згідно Дж.Сарторі) виокремлює такі типи партійних систем,
- •4. Партії і партійна система в Україні
- •1. Допартійний етап (з весни 1988 р. До весни 1990 p.).
- •2. Етап початкової багатопартійності (кінець 1990 p. — до подій 19—24 серпня
- •3. Посткомуністичний етап (від серпневих подій 1991 p. До виборів до Верховної Ради
- •Лекція №10
- •1. Поняття громадських об’єднань і рухів
- •2. Функції громадських організацій
- •3. Класифікація громадських об’єднань
- •Лекція №11
- •1. Сутність політичної еліти.
- •2. Типологія еліт, функції та механізми рекрутування еліти
- •3. Сутність, ознаки, функції політичного лідерства
- •4. Сучасні теорії та типологія політичного лідерства.
- •Лекція 12
- •1. Поняття громадянського суспільства
- •2. Структура і ознаки громадянського суспільства
- •3. Формування громадянського суспільства в Україні
- •Лекція № 13 ідеологія та політика План
- •1. Сутність ідеології, її взаємодія з політикою
- •2. Характеристика ідейно-політичних сил різного спектра
- •3. Сучасні політичні ідеології
- •2. Соціал-демократичне
- •Лекція 14 політична культура суспільства
- •1. Поняття політичної культури та її роль в політичній системі
- •2. Функції і типологія політичної культури
- •3. Основні шляхи і чинники формування політичної культури
- •4. Особливості розвитку політичної культури в Україні
- •Лекція 15 політичні технології План
- •1. Поняття політичних технологій і їх специфіка
- •2. Сутність політичного аналізу
- •3. Політичне консультування
- •4. Інформаційні технології
- •Лекція №16 вибори та виборчі системи План
- •1. Вибори, їх класифікація
- •2. Принципи виборчого права та організація демократичних виборів
- •3. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •4. Основні стадії виборчого процесу (кампанії).
- •Лекція №17 політика та етнонаціональні відносини План
- •1. Соціально-етнічні спільності: народ, етнос, нація
- •Атрибути етносів і націй
- •До позитивних належать:
- •До негативних:
- •2. Національні відносини та проблеми національної політики
- •3. Етнонаціональне самовизначення націй
- •4. Етнонаціональна політика в Україні
- •Лекція 18 міжнародні відносини і світовий політичний процес План.
- •1. Міжнародні відносини і зовнішньополітична роль держави
- •2. Розвиток міжнародних відносин і світового політичного процесу
- •3. Політична глобалістика
- •4. Україна в сучасному геополітичному просторі
2. Політологія як самостійна навчальна дисципліна
Термін "політологія" походить від двох грецьких слів: „politike” - державні і суспільні справи і „logos” - вчення, наука, тобто політологія - наука про управління державою.
Основні етапи розвитку політології:
1. Політична думка Стародавнього Сходу;
2. Політичні навчання Стародавньої Греції й Стародавнього Рима;
3. Політичні навчання Середньовіччя;
4. Епоха Відродження і просвітництва;
5. Політичні навчання Нового часу;
6. Появу політології як правило, пов'язують із іменем Френсиса Лейбеpa, який у 1857 p. почав читати в Колумбійському університеті (США) курс лекцій з політичної теорії і заснував кафедру історії політичної науки, яка стала орієнтиром для відкриття у 80-х роках XIX ст. ряду інших кафедр політологічного профілю здебільшого на юридичних факультетах університетів США.
У Європі першою спеціалізованою установою політичних досліджень стала Вільна школа політичних наук (сьогодні Інститут політичних досліджень Паризького університету), що виникла у Франції в 1871 році. Політологія успішно розвивалася і в інших європейських країнах, зокрема в Німеччині й Італії. Саме представників цих країн прийнято вважати класиками сучасної політології. Мова йде про видатного німецького соціолога й політолога Макса Вебера (1864-1920), найвідомішими працями якого є «Вчений і політика», «Політика як професія і покликання», «Протестантська етика і дух капіталізму»; італійського соціолога й політолога Гаетано Моско (1858-1941), автора творів «Теорія урядів і парламентська система»,
«Сучасні конституції», «Основи політичної науки», «Історія політичних доктрин» та ін; італійського соціолога, економіста, політичного мислителя Вільфредо Парето (1848-1923), який написав праці «Соціалістичні системи», «Перетворення демократії», «Трактат із загальної соціології» та ін.
На початку XX століття потужний розвиток політології спостерігається в першу чергу в США, де вже у 1903 р. було створено Американську асоціацію політичних наук, 1906 р. - часопис «Огляд американської політичної науки», а з 1939 р. почав виходити «Журнал політичних досліджень». Що ж до Європейського континенту, то активне утвердження політичної науки там через існування тоталітарних режимів (Німеччина, СРСР, Італія) та їхніх сателітів розпочалося тільки після Другої світової війни, чому активно сприяла американська політична школа та ЮНЕСКО, яка в 1948 р. організувала міжнародний колоквіум політологів (м. Париж), де було вирішено вживати термін «політична наука» в однині і визнано, що основним предметом її вивчення є: 1) політична теорія; 2) політичні інститути; 3) партії, групи і суспільна думка; 4) міжнародні відносини.
Розвитку світової політичної науки й особливо європейської сприяло створення 1949 р. у рамках ЮНЕСКО Міжнародної асоціації політичних наук (МАПН).
Що стосується України, то активний процес становлення української політології розпочався тільки після проголошення її незалежності 1991 року. Уже в перші роки самостійності була заснована Українська асоціація політологів (1993). В університетах країни загальнообов'язковою стала навчальна дисципліна «Політологія». Був запроваджений учений ступень кандидата і доктора політичних наук. Стали видаватись відповідні підручники, словники, монографії.
У
визначенні
предмета
політології
на
сьогодні
не
існує
єдиного
підходу,
що
зумовлено
багатозначністю
терміна
"політика"
і
можливістю
різноманітних
засобів
його
характеристик.
Політологія - система знань про політику, політичну владу, політичні відносини та політичні процеси, про організацію політичного життя суспільства.
