- •4. Система маркетингової діяльності підприємства. Характеристика основних елементів системи маркетингу: стратегія маркетингу, програма маркетингу, цільові ринки та сегменти ринку.
- •6. Види маркетингу та його системна організація на підприємстві в залежності від попиту та пропозиції на ринку.
- •10 Моделювання купівельної поведінки організації-споживача. Чинники, що впливають на поведінку організацій споживачів.
- •12. Маркетингові стратегії диференціації і позиціонування.
- •14. Маркетингова концепція товару.
- •16. Концепція життєвого циклу товару. Завдання та особливості стратегії маркетингу на кожному етапі життєвого циклу товару.
- •18. Маркетингові стратегії використання товарних знаків.
- •20. Маркетингова цінова політика підприємства. Цілі цінової політики і фактори, що на неї впливають. Методи визначення ціни на товар.
- •22. Цінові стратегії в межах товарного асортименту.
- •24. Функції, типи, структура та рівні каналів збуту.
- •26. Маркетингові стратегії охоплення ринку. Фактори, що впливають на рішення при виборі стратегії охоплення ринку.
- •28. Роздрібна торгівля. Форми організації роздрібної торгівлі. Види підприємств роздрібної торгівлі.
- •30. Система маркетингових комунікацій підприємства, характеристика її основних складових.
- •32. Персональний продаж в системі маркетингових комунікацій.
- •34. Стимулювання збуту в системі маркетингових комунікацій.
- •36. Стратегічний маркетинг в структурі управління фірмою та маркетингом. Основні категорії стратегічного маркетингу.
- •38. Маркетингове управління портфелем бізнесу підприємства.
- •40. Внутрішня та зовнішня ревізія маркетингової діяльності підприємства. Контроль в маркетингу.
40. Внутрішня та зовнішня ревізія маркетингової діяльності підприємства. Контроль в маркетингу.
Система маркетингового контролю необхідна для того, щоб бути впевненими в ефективності діяльності підприємства.
Контроль - це процес відзначення, оцінки та інформування про ідентичність або про відхилення дійсних параметрів від заданих (планових). У маркетинговій діяльності він охоплює контроль досягнення цілі (цільової функції), виконання планів і програм, прогнозів і розвитку подій і використовується як для запобігання недолікам, так і для документування їх.
Контроль як одна з функцій управління завершує процес маркетингової діяльності. Він найщільніше переплетений з іншими елементами системи управління, а отже, через нього можна визначити, наскільки ефективно працює фірма. Контроль не є самоціллю, він лише коригує вироблену стратегію. Про всебічний підхід до організації контролю може йти мова тоді, коли чітко відпрацьовані такі елементи системи управління:
планові завдання;
встановлення нормативів або показників;
визначення термінів виконання намічених заходів;
встановлення відповідальності;
налагоджена система обліку;
звітність про хід реалізації планів;
наявність сучасних технічних засобів контролю;
стимулювання учасників;
внесення змін до наміченої програми маркетингу;
прийняття рішень про активізацію дій або завершення програми.
Існує три типи маркетингового контролю (табл. 1.1).
Таблиця 1.1. Типи маркетингового контролю
Тип контролю |
Основні відповідальні за його проведення |
Мета контролю |
Прийоми та методи контролю |
Контроль за виконанням річних планів |
Вища та середня ланка управління |
Переконатися у досягненні запланованого |
• Аналіз можливостей збуту • Аналіз частки ринку • Аналіз співвідношення між витратами на маркетинг і збутом • Виявлення ставлення споживачів |
Контроль за прибутковістю |
Контролер маркетингу |
Визначити, на чому підприємство заробляє гроші, а на чому їх втрачає |
• Оцінка рентабельності діяльності в розбивці по товарах, територіях, сегментах ринку, торговельних каналах та обсягах замовлень |
Стратегічний контроль |
Вища ланка керівництва. Ревізор маркетингу |
Вияснити, чи справді підприємство використовує усі маркетингові можливості та наскільки ефективно воно це здійснює |
Ревізія маркетингу |
Мета ревізії визначається її завданнями, тобто тим колом питань, яке потребує обов’язкового контролю вищестоящими органами та досягається шляхом застосування спеціальних знань при перевірці документованої обліково-економічної інформації.
Зовнішні ревізії здійснюються суб’єктами контролю, які не входять до складу структурного підрозділу підприємства, що ревізується.
По відношенню до обов’язків суб’єктів ревізії поділяються на обов’язкові та статутні.
Обов’язковими є ревізії, що проводяться не менше одного разу на рік вищестоящою організацією на підвідомчих підприємствах.
Ревізії, що проводяться на підприємствах у відповідності з їх статутом, називаються статутними.
За кількістю учасників ревізії бувають колективними та індивідуальними.
Колективні ревізії проводяться на підприємстві бригадою осіб з різними спеціальностями.
Ревізії, що проводяться на конкретному підприємстві лише одним ревізором – спеціалістом в галузі бухгалтерського обліку, - називають індивідуальними.
На практиці зустрічаються ревізії на замовлення. Їх потрібно відрізнити від планових чи будь-яких інших ревізій та перевірок.