- •35. Почленне інтегрування і диференціювання.
- •36. Ряд Тейлора. Розклад в ряд Тейлора
- •37. Функція багатьох змінних. Границя, неперервність. Повторні і подвійні границі.
- •37. Функція багатьох змінних. Границя, неперервність. Повторні і подвійні границі
- •38 Частинні похідні. Похідна за напрямом. Градієнт. Рівність змішаних
- •38 Частинні похідні. Похідна за напрямом. Градієнт. Рівність змішаних
- •Похідна за напрямом
- •39. Диференційовність ф-ції багатьох змінних. Достатні умови
- •39. Диференційовність ф-ції багатьох змінних. Достатні умови диференційовності
- •40.Повні метричні простори. Повнота простору с[a,b].
- •41. Нормовані простори: озн., основні прик., звязок з метричними просторами, повнота.
- •42.Евклідові простори: означення, осн.Прик., зв'язок з нормованими просторами, нерівність Коші – Буняковського.
38 Частинні похідні. Похідна за напрямом. Градієнт. Рівність змішаних
частинних похідних.
Тоді . Застосуємо теорему Лагранжа : . Тепер ф-ю можна записати: . Тепер навпаки: . Перейдемо до границь при . В силу неперервності вийде: щ. т. д. ця теорема переноситься на випадок змінних і змішаних похідних вищих порядків.
Похідна за напрямом
Нехай маємо деякий заданий напрям і ф-я швидкість зміни ф-ї.
Означення: похідною від ф-ї f(M) в т. M0 за напрямом l називають границю , де - норма (довжина вектору). Така границя позначається Ця функція характеризує «швидкість зміни» вказаної функції в точці M0 за напрямком l.
Запишемо р-ння відрізка де довжина . Зокрема, якщо задано напрям, то задані напрямні косинуси . Тоді . ю А напрямні косинуси фіксовані, бо напрямок задано. Маємо тому .
Нас цікавить, коли максимальна, за яким напрямом швидкість ф-ї найбільша.
Означення: Вектор називається градієнтом величини f та його позначають g=gradf. З формули похідної по напрямку випливає, що градієнт є вектор якій за численним значенням та за напрямком характеризує найбільшу швидкість зміни величини f..
. Маємо
.
39. Диференційовність ф-ції багатьох змінних. Достатні умови
диференційовності.
Розглянемо -повний приріст, якщо розглядати приріст по одній змінній - частинні прирости. Для функції однієї змінної маємо (1)
(2)
Якщо виконується (1), то ми говоримо, що функція диференційовна в точці . Покажемо аналогічну рівність для функції багатьох змінних.
Означення диференційовності в точці для функції багатьох змінних. Говорять, що функція диференційовна в точці , якщо повний приріст функції в точці дорівнює (3), де , коли всі не залежно одне від другого.
Для функції однієї змінної щоб була формула (1), (2) необхідно і досить щоб існувала скінченна похідна в точці , тому функцію яка має в точці полхідну називається дмференційовною. Але для функції двох змінних (3) не виконується, якщо існують скінченні частинні похідні, тобто функція не є диференційовною в точці .
Розглянемо Розглянемо повний приріст функції в . Знайдемо похідну по в точці
, , , ,
Ми маємо, що , коли
Переконаємося, що
Візьмемо
Отже з існування похідних не випливає (3) є достатні умови диференційовності.
Теорема. Якщо визначена в і в точці та деякому околі точки , що міститься в , , що має частинні похідні по всіх змінних і ці похідні неперервні в точці , то функція диференційовна в і її повний приріст в , де як тільки не залежним одним від другого.
39. Диференційовність ф-ції багатьох змінних. Достатні умови диференційовності
Доведення. Знайдемо повний приріст функції в точці . Додамо і віднімемо такі значення функції, щоб мати часткові прирости, по одній змінній
Кожен раз розглядаємо приріст, як приріст функції однієї змінної. До кожного приросту застосуємо теорему Лагранжа про скінченні прирости . Це можна зробити, якщо вибрати настільки малими, щоб вони попали в той окіл точки , про який йде мова в теоремі. Будемо мати:
(4)
. За теоремою Лагранжа.
Використаємо те, що похідні неперервні в . Неперервність означає: (5)
Використаємо властивості границь (6)
якщо
Підставимо (6) у (4)
.
(3) доведено.
Зауваження 1.Для компактності запису (3) запишемо ці нескінченно малі через відстань
де якщо
Отже (3) має вигляд: , то .
Зауваження 2. Означення диференційовності можна давати в такому вигляді: називається диференційовною в , якщо, сталі, такі що (3’), де як тільки . З доведеної теореми вмдно, що .