
- •35. Почленне інтегрування і диференціювання.
- •36. Ряд Тейлора. Розклад в ряд Тейлора
- •37. Функція багатьох змінних. Границя, неперервність. Повторні і подвійні границі.
- •37. Функція багатьох змінних. Границя, неперервність. Повторні і подвійні границі
- •38 Частинні похідні. Похідна за напрямом. Градієнт. Рівність змішаних
- •38 Частинні похідні. Похідна за напрямом. Градієнт. Рівність змішаних
- •Похідна за напрямом
- •39. Диференційовність ф-ції багатьох змінних. Достатні умови
- •39. Диференційовність ф-ції багатьох змінних. Достатні умови диференційовності
- •40.Повні метричні простори. Повнота простору с[a,b].
- •41. Нормовані простори: озн., основні прик., звязок з метричними просторами, повнота.
- •42.Евклідові простори: означення, осн.Прик., зв'язок з нормованими просторами, нерівність Коші – Буняковського.
38 Частинні похідні. Похідна за напрямом. Градієнт. Рівність змішаних
частинних похідних.
Тоді
.
Застосуємо теорему Лагранжа :
.
Тепер ф-ю можна записати:
.
Тепер навпаки:
.
Перейдемо до границь при
.
В силу неперервності вийде:
щ. т. д. ця теорема переноситься на
випадок
змінних і змішаних похідних вищих
порядків.
Похідна за напрямом
Нехай
маємо деякий заданий напрям
і ф-я
швидкість
зміни ф-ї.
Означення:
похідною від
ф-ї
f(M)
в т.
M0
за напрямом l називають границю
, де
-
норма (довжина вектору).
Така
границя позначається
Ця
функція
характеризує
«швидкість
зміни»
вказаної
функції
в точці
M0
за напрямком
l.
Запишемо
р-ння відрізка
де
довжина
.
Зокрема, якщо задано напрям, то задані
напрямні косинуси
.
Тоді
.
ю
А напрямні косинуси фіксовані, бо
напрямок задано. Маємо
тому
.
Нас
цікавить, коли
максимальна, за яким напрямом швидкість
ф-ї найбільша.
Означення:
Вектор
називається
градієнтом
величини
f
та його
позначають
g=gradf.
З формули
похідної
по напрямку випливає,
що
градієнт
є
вектор якій
за численним
значенням та за напрямком характеризує
найбільшу швидкість зміни величини
f..
.
Маємо
.
39. Диференційовність ф-ції багатьох змінних. Достатні умови
диференційовності.
Розглянемо
-повний
приріст, якщо розглядати приріст по
одній змінній
-
частинні прирости. Для функції однієї
змінної маємо
(1)
(2)
Якщо виконується
(1), то ми говоримо, що функція диференційовна
в точці
.
Покажемо аналогічну рівність для функції
багатьох змінних.
Означення
диференційовності в точці для функції
багатьох змінних.
Говорять, що функція
диференційовна в точці
,
якщо повний приріст функції в точці
дорівнює
(3), де
,
коли всі
не залежно одне від другого.
Для функції однієї змінної щоб була формула (1), (2) необхідно і досить щоб існувала скінченна похідна в точці , тому функцію яка має в точці полхідну називається дмференційовною. Але для функції двох змінних (3) не виконується, якщо існують скінченні частинні похідні, тобто функція не є диференційовною в точці .
Розглянемо
Розглянемо повний приріст функції в
.
Знайдемо похідну по
в точці
,
,
,
,
Ми маємо, що
,
коли
Переконаємося, що
Візьмемо
Отже з існування похідних не випливає (3) є достатні умови диференційовності.
Теорема.
Якщо
визначена в
і в точці
та деякому околі точки
,
що міститься в ,
,
що має частинні похідні по всіх змінних
і ці похідні неперервні в точці
,
то функція
диференційовна в
і її повний приріст в
,
де
як тільки
не залежним одним від другого.
39. Диференційовність ф-ції багатьох змінних. Достатні умови диференційовності
Доведення.
Знайдемо повний приріст функції в точці
.
Додамо і віднімемо такі значення функції,
щоб мати часткові прирости, по одній
змінній
Кожен раз розглядаємо
приріст, як приріст функції однієї
змінної. До кожного приросту застосуємо
теорему Лагранжа про скінченні прирости
. Це можна зробити, якщо
вибрати настільки малими, щоб вони
попали в той окіл точки
,
про який йде мова в теоремі. Будемо мати:
(4)
.
За теоремою Лагранжа.
Використаємо те,
що похідні неперервні в
.
Неперервність означає:
(5)
Використаємо
властивості границь
(6)
якщо
Підставимо (6) у (4)
.
(3) доведено.
Зауваження 1.Для
компактності запису (3) запишемо ці
нескінченно малі через відстань
де
якщо
Отже (3) має вигляд:
,
то
.
Зауваження 2.
Означення
диференційовності можна давати в такому
вигляді:
називається диференційовною в
,
якщо,
сталі, такі що
(3’), де
як тільки
.
З доведеної теореми вмдно, що
.