7.3. Радіаційні пірометри
Радіаційні пірометри або пірометри повного випромінювання - це прилади, які сприймають випромінювання від об'єкта у всьому спектральному діапазоні. В дійсності приймачі випромінювання мають обмежений робочий діапазон довжин хвиль і тому в пірометрі використовується не повний спектр випромінювання, а лише визначена полоса спектру. Та все ж прийнято вважати, що пірометр є радіаційним, якщо в ньому використовується не менше 90 % випромінювання від об'єкту вимірювання. Радіаційні пірометри мають самий широкий діапазон вимірювання, він знаходиться в діапазоні 50-2000 °С та вище. Для радіаційних пірометрів можуть бути використані лише теплові приймачі випромінювання - термоелектричні перетворювачі або термоперетворювачі опору.
Вимірювання температури цими пірометрами засноване на сприйманні теплового випромінювання та концентруванні його на теплочутливому елементі за допомогою збиральної лінзи (рефракторні прилади) або увігнутих дзеркал (рефлекторні прилади). На рис. 7.3 наведена схема радіаційного пірометра рефракторного типу.
Рис.
7.4. Схема термобатареї
Рис.
7.3. Схема радіаційного
пірометра
складеної з ряду послідовно з'єднаних термоелектричних перетворювачів. Фокусування телескопу пірометра на об'єкт випромінювання здійснюється окуляром 7. При високій температурі об'єкта для захисту ока перед окуляром в поле зору вводять червоне скло 6.
Як вторинний прилад використовують мілівольтметр або потенціометр, шкали яких градуюють у значеннях радіаційної температури.
Конструкція термобатареї на рис. 7.4 включає термоелектричні перетворювачі термопари з хромель-копелевими електродами. Плоскі робочі кінці 3 перетворювачів за допомогою металевих пластин 2 закріплені на слюдяному кільці 1. Температура вільних кінців дорівнює (20 ± 2) °С.
Для компенсації зміни температури вільних кінців термобатареї паралельно до неї під'єднують котушку 5 з мідної або нікелевої проволоки.
Цей метод полягає в тому, що при збільшенні температури вільних кінців ЕДС зменшується, а опір міді - збільшується і струм, що надходить на вимірювальний прилад 8, практично залишається постійним.
Необхідно слідкувати, щоб між об'єктом вимірювання та приладом не було парів вологи, диму, пилу. Корпус не повинен нагріватись більше 200 °С. Якщо це неможливо, слід передбачити охолодження.
Рис.
5.2. Будова індикатора годинникового
типу ИЧ
'///////////У///.
HRC
350
450 550 650 HB
Рис.
5.3. Графіки для переведення одиниць
твердості
Рис.
5.4. До визначення параметрів
шорсткості поверхонь деталей
Рис.
5.6. Схема мікроскопа
Цінника
підсилювач
постійний
магніт
Рис.
5.5. Схема індуктивного
профілометра
0-05
0 1 0 15 0.2
0 25 0 3 0 35 0 4 015
0 5 0 55 0 6 0 &5
Рис.
5.8. Фрагмент мікротопографічної карти
досліджуваної поверхні
Рис. 5.9. Схема прямоміра І - стіл аеростатичний; 2 - деталь, яка контролюється; З - щуп; 4 - перетворювач; 5 - блок електронний; 6 - записуючий прилад
Рис.
6.1. Конструктивна схема приладу
ииЛЛЛ
\ и
Є
н
Рис. 6.2. Схема вимірювального пристрою з механічним перетворенням сигналу
4 5 6
ш
ш
V«!
і
Рис.
6.3. Схеми електроконтактних давачів
Рис.
6.7. Диференційна
вимірювальна схема з дросельними
перетворювачами
1
2
3
н
Рис.
6.6. Структурна схема
пневматичного приладу
б)
Рис. 6.5. Схеми ємнісних давачів: а - простого: б - диференціального
-
-
л
1
к
1
••
Л,
и
Г-1
и-1
и_
п
1
к
и2
б)
Рис.
7.2. Поплавковий дифманометр
ші
а)
Рис.
7.4. Схема вимірювального
перетворювача тиску
\р
Рис.
7.3. Схема манометра з
одновитковою трубчастою пружиною
1 4
Рис.
7.6. Схема п'єзоелектричного
перетворювача
Рис. 8.1. Схема роботи лічильника
б)
/
Рис.
8.2. Схема лопатевого лічильника
Рис.
8.4. Схема витікання речовини через
діафрагму (а), епюри тиску (б) та швидкості
(в)
Рис.
8.5. Схеми показових трубок
в технологічних апаратах
а)
Рис.
8.6. Схеми поплавкових рівнемірів
Рис.
8.8. Схеми вимірювання рівня гідростатичними
рівнемірами
Рис.
8.9. Схеми електричних засобів вимірювання
рівня