2. Принципи аграрного права

Принципи права – це основні вихідні засади, ідеї, положення, які закріплені в правових нормах і відображають закономірності певної галузі права. Вони представляють собою основоположні регулятивні елементи структури. Вони здатні спрямовувати розвиток і функціонування всієї правової системи, визначати лінії судової і юридичної практики, сприяти усуненню пробілів у праві, відміні застарілих і прийняттю нових юридичних норм⁹.

Принципи аграрного права – це виражені у нормах права, які регулюють аграрні відносини, основні вихідні засади, ідеї, положення, які визначають зміст цієї галузі права.

Зміст аграрного права, на думку професорів М.І. Козиря і Г.Ю. Бистрова, відображають наступні принципи: а) врахування специфіки і особливостей сільськогосподарського виробництва; б) рівність учасників аграрних правовідносин; в) право добровільного вибору селянами форм трудової та господарської діяльності; г) розширення системи юридичних гарантій для свободи аграрного підприємництва; д) закріплення за державою регулятивних функцій в сфері аграрного підприємництва; е) органічний зв'язок трудової діяльності з природно-кліматичними умовами аграрного підприємництва, екологічна спрямованість цієї діяльності та ін.¹⁰.

Н.І. Титова розкрила зміст загальних та спеціальних принципів аграрного права. Загальними принципи є: 1) спрямованість на зміцнення юридичних засад правової демократичної держави; 2) спрямованість на гарантування прав людини; 3) відповідність об'єктивним закономірностям сучасного сус­пільного розвитку, його науковим засадам; 4) відповідність усіх нормативно-правових актів Конституції України; 5) врахування ієрархічної послідовності та внутрішньої гармонії нормативне-правових актів; 6) підвищення ролі законів як основних елементів законодавчої системи; 7) кодифіковане й системне правове забезпечення суспільного розвитку (для усунення існуючого спонтанного розвитку законо­давства, численних фактів його доповнень та змін і формування стабільного законодавства).

Серед спеціальних принципів аграрного права вченою виділені наступні принципи: 1) пріоритетність сільського господарства в системі всіх інших галузей народного господарства. Основною складовою цього принципу є пріоритетність сільськогосподарського землекористування серед інших видів користування землею; 2) рівність суб'єктів аграрних відносин; 3) право до­бровільного вибору селянами організаційно-правових форм господарства та господарювання; 4) тісний органічний взаємозв'язок трудових і земельних відносин; 5) стабільна державна підтримка сільськогосподарського товарови­робника. Дер­жава повинна забезпечувати охорону земель сільськогосподарсько­го призначення, створювати сприятливі соціально-економічні умови для життя й праці селянина; 6) принцип реаль­ної гарантованості суб'єктивних прав селян як громадян України та як суб'єктів аграрних відносин¹¹.

При цьому, на її думку, слід враховувати 2 наступних важливих фактори: 1) селяни своєю працею створюють життєво необхідні й неза­мінні блага для всього суспільства: виробляючи сільськогосподарську продукцію, вони вирішують одну з найважливіших суспільних проблем — продовольчу; 2) аграрні відносини безпосередньо або опосередковано пов'язані з процесом сільськогосподарського землекористування.