Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Praktuka_2.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
29.08.2019
Размер:
187.39 Кб
Скачать

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА

Кафедра гуманітарних дисциплін

НАВЧАЛЬНО-ОЗНАЙОМЛЮВАЛЬНА

ПРАКТИКА З ЕОМ

Методичні вказівки до її виконання для студентів

напряму підготовки: 6.030202 "Міжнародне право"

Київ – 2011

Укладач: Ткачук А.І. – кандидат технічних наук, доцент

Рецензент: Борисов Б.І. – викладач

Розглянуто і затверджено на засіданні

кафедри гуманітарних дисциплін

протокол № 4

“ 16 ” листопада 2011 р.

Завідувач кафедри ________________ Потєхін О.В.

Зміст

  1. Анотація.

  2. Розділи програми практики:

Розділ 1. Загальна характеристика гео- та демо-графічних систем країни

а) територія, природні умови

б) демографічні характеристики

Розділ 2. Загальна характеристика економічної системи країни

а) загальні показники економічного розвитку

б) рівень розвитку матеріальної інфраструктури

Розділ 3. Загальна характеристика відносин України із заданою країною

а) зовнішньоекономічні відносини

б) дипломатичні відносини

Розділ 4. Загальна характеристика політичної системи країни

а) державний устрій

б) системи примусу та переконання

Розділ 5. Загальна характеристика правової системи країни

а) історичні етапи розвитку системи права

б) найважливіші галузі діючого права

в) карне та процесуальне законодавство

Розділ 6. Загальна характеристика судової системи країни

а) структура судів різних інстанцій

б) апарат контролю за дотриманням законності

  1. Варіанти завдань із вибору країни світу.

  2. Вимоги до оформлення звіту з практики.

  3. Критерії оцінювання практики.

  4. Перелік рекомендованої літератури.

  5. Зразок оформлення титульного аркуша (Додаток 1).

  1. Анотація

Навчально-ознайомлювальна практика з ЕОМ для студентів, які здобувають освіту за напрямом підготовки 6.030202 “Міжнародне право”, проводиться у четвертому семестрі. Метою практики є поглиблене дослідження для заданої країни світу таких національних систем як: геополітична, правова, судова, економічна, а також міжнародних відносин за допомогою сучасних інформаційних технологій і систем пошуку інформації.

Програма практики передбачає комплексне застосування знань студентів, здобутих протягом двох років навчання для вирішення поставлених завдань. Основне спрямування програми практики повязане із пошуком, аналізом та представленням інформації стосовно заданої країни, що отримані з відкритих джерел інформації відповідно до індивідуального завдання, яке видається кожному студенту.

Під час виконання практики студент отримає необхідні консультації з питань окремих пунктів програми практики спілкуючись із викладачами університету за допомогою електронної пошти з адресою: kul-inform@i.ua.

По закінченню практики студент подає на кафедру гуманітарних дисциплін звіт, оформлений згідно вимог, приведених у даних методичних вказівках і захищає його перед комісією, створеної для проведення захисту практики.

  1. Розділи програми практики

Для країни, назва якої подана у таблиці 1 і закріпленою за студентом, необхідно виконати завдання, що відповідають наступним розділам практики.

Розділ 1. Загальна характеристика гео- та демо-графічних систем країни

а) територія, природні умови:

  • розміри території;

  • географічне положення;

  • кордони (характеристика кордонів; прикордонні держави);

  • форми адміністративно-територіального поділу;

  • природні умови (кліматичні зони; рельєф; гідрографія; ґрунти; земельні ресурси; флора; фауна; запаси корисних копалин (за видами); ступінь використання природних ресурсів);

б) демографічні характеристики:

  • загальна чисельність населення;

  • структура населення (за віком, статтю);

  • природний рух населення (народжуваність - коефіцієнт фертильності, смертність, річний приріст населення, територіальні відмінності в динаміці приросту населення);

  • форми розселення (чисельність сільського населення, чисельність міського населення, чисельність населення великих міст, густина сільського населення за регіонами, співвідношення міського та сільського населення);

  • характеристики економічно активного населення (загальна чисельність економічно активного населення, співвідношення економічно активного населення та осіб непрацездатного віку в загальній чисельності населення, структура економічно активного населення (за віком, статтю, галузями господарства), динаміка зміни економічно активного населення (в абсолютних цифрах та відсотках);

  • соціальна структура (селянство (чисельність, питома вага) - традиційне селянство; проміжні групи; сучасні фермери; робочий клас (чисельність, питома вага); прошарки підприємців (чисельність) - малих підприємств; середніх підприємств; великих та монопольних підприємств; середні міські прошарки (чисельність); маргінальні прошарки (чисельність));

  • професійна структура (чисельність за спеціальностями та рівнями кваліфікації);

      • національний склад (ступінь етнічного подрібнення, чисельність кожної національної групи (в тому числі серед емігрантів), розселення за національною ознакою, колонії емігрантів за кордоном (діаспора));

      • релігійний склад (порівняльна характеристика основних релігій, чисельність релігійних груп, розселення за релігійною ознакою);

      • форми сім'ї (середній склад сім'ї, соціально-визнані норми народжуваності, сім'я як фактор соціального контролю).

Розділ 2. Загальна характеристика економічної системи країни

а) загальні показники економічного розвитку:

  • валовий внутрішній продукт;

  • національний дохід (на душу населення, на одного зайнятого);

  • капіталовкладення (динаміка за роками; частка від ВВП; джерела (державні, приватні, іноземні); основні напрямки капіталовкладень);

  • основні фонди (обсяги, розподіл за галузями, структура за видами, рівень фондовіддачі);

  • технічна структура капіталу за галузями (фондоозброєність, енергоозброєність);

  • специфіка технологій;

  • ступінь завершеності циклу господарської діяльності;

  • ефект масштабів господарської діяльності;

  • територіальне розміщення промисловості (порайонний розподіл праці, проблеми відсталих районів);

  • рівень диверсифікації виробництва;

  • норма прибутку; переливання капіталу;

  • умови амортизації у промисловості;

  • ступінь входження в світові економічні зв'язки;

б) рівень розвитку матеріальної інфраструктури:

    • електроенергетика (число електростанцій, їх потужність та розподіл за видами енергоносіїв; виробництво електроенергії, їх розподіл за типами електростанцій; структура споживання електроенергії; споживання окремих видів енергоносіїв);

    • транспорт та зв'язок (вантажо- та пасажироперевезення за видами транспорту; залізничний транспорт (протяжність колії, рухомий склад, чисельність зайнятих, витрати на будівництво та експлуатацію); автомобільний транспорт (парк автомобілів за видами, протяжність та стан автомобільних шляхів, чисельність зайнятих, витрати на будівництво автомобільних шляхів та експлуатацію автотранспорту); морський та річковий транспорт (кількість та місткість морських та річкових суден, чисельність зайнятих, характеристика портів, витрати на будівництво та експлуатацію); авіаційний транспорт (кількість за типами авіалайнерів, чисельність зайнятих, характеристика аеропортів, витрати на будівництво та експлуатацію);

    • телекомунікації, телеграф, телефон, у т.ч. мобільний зв'язок (характеристика та кількість обладнання, чисельність зайнятих, витрати на будівництво та експлуатацію, частка охоплення населення телефонним зв'язком); доступ до Інтернет (кількість користувачів Інтернет, рівень проникнення Інтернет).

Розділ 3. Загальна характеристика відносин України із заданою країною

а) зовнішньоекономічні відносини:

  • обсяг зовнішньої торгівлі;

  • співвідношення експорту та імпорту до ВВП;

  • обсяги експорту та імпорту найважливіших товарів;

  • товарна диверсифікація експорту (експорт традиційних товарів, конкуруючий експорт, монопольні види експорту);

  • товарна диверсифікація імпорту (конкуруючий імпорт, монопольні види імпорту);

  • географічний розподіл експорту та імпорту;

  • структура зовнішньоторгових тарифів (тарифна політика, митна політика та організація митної служби);

  • обсяги інвестицій між країнами;

  • економічна та технологічна допомога (канали допомоги, обсяги державної та приватної допомоги)

  • зовнішня заборгованість між країнами;

б) дипломатичні відносини:

    • дипломатичне представництво в досліджуваних країнах;

    • візовий режим;

    • спільна участь у регіональних та міжнародних організаціях;

    • наявність міждержавних комісій з питань екології, безпеки, транспорту, культурної спадщини, діаспори тощо;

    • міграційні потоки між країнами (трудова та нелегальна міграції);

    • туристичні потоки між країнами;

    • співпраця у науковій, освітній та культурній сферах (конференції, семінари, форуми, фестивалі, обмін студентами тощо).

Розділ 4. Загальна характеристика політичної системи країни

а) державний устрій:

  • державний (конституційний) устрій (форма правління як форма організації державної влади; територіальна організація державної влади);

  • характеристика влади (соціально-політичний зміст влади; режим (сукупність методів та засобів здійснення державної влади); соціальний склад угрупувань, які у владі; економічний склад угрупувань, які у владі; політична міць угрупувань, які у владі; співвідношення політичних сил у представницьких органах влади (парламенті, сенаті тощо; вплив у масах);

  • форми організації державного апарату (структура державного апарату (співвідношення законодавчої та виконавчої влади, їх взаємини); структура законодавчих установ; структура установ виконавчої влади (міністерства та відомства, управління підприємствами державного сектора, органи місцевого самоврядування);

  • податкова служба;

  • органи адміністративно-територіального управління та загальний обсяг фінансування на державний апарат (динаміка абсолютних показників та в відсотках до національного доходу, розподіл між гілками та рівнями влади, різними відомствами);

  • структура зайнятих у державному апараті (загальна чисельність; чисельність за ланками: вищі, середні та нижчі урядовці; соціальні джерела формування урядовців за ланками; політичні орієнтації урядовців за ланками; розподіл державних службовців за обсягами платні, доходів; рівень культури, освіченості та компетентності урядовців);

  • ефективність діяльності державного апарату;

б) система примусу та переконання:

  • апарат примусу (армія, поліція, їх чисельність, фінансування);

  • апарат переконання (чисельність апарату пропаганди, основні організації, фінансування, направленість пропаганди, засоби масової комунікації, зв'язані з владою).

Розділ 5. Загальна характеристика правової системи країни

а) історичні етапи розвитку системи права:

  • етапи формування національної правової системи, їх аналіз, вплив правових систем інших держав;

  • правова спадщина; правова сім'я;

  • модельне законодавство; правова доктрина;

  • основні джерела права;

  • загальне право та законодавчі акти, сила прецеденту в системі загального права;

  • розмежування сфер дії законодавства федерації і суб'єктів федерації;

  • колізія законів; уніфікація законодавства суб'єктів федерації;

  • правові інститути, їх розподіл та регулювання повноважень;

  • роботи по реформі законодавства, дослідження в області права;

б) найважливіші галузі діючого права:

  • питання цивільного права й суміжних з ним галузей права (сімейного, торговельного, трудового, земельного, екологічного й ін.);

  • трудові стосунки; профспілки, їх взаємовідносини зі своїми членами; право на страйк;

  • стосунки у сфері інтелектуальної діяльності;

  • стосунки у сфері господарської діяльності; антитрестове законодавство;

  • правові норми, щодо захисту від різних видів забруднення довкілля;

  • правові норми, що регулюють юридичне положення корінних жителів країни аборигенів;

в) карне та процесуальне законодавство:

  • історія національного карного законодавства;

  • джерела карного права;

  • модельний кримінальний кодекс;

  • кримінальні закони федерації і суб'єктів федерації;

  • інстанції розгляду кримінальних справ (перша, апеляційна, касаційна, наглядова);

  • розслідування кримінальних справ;

  • переслідування у малозначних кримінальних справах;

  • переслідування за звинуваченням у серйозних кримінальних злочинах;

  • система призначення покарання по сукупності злочинів і сукупності вироків;

  • основні види покарання; ухвалення смертних вироків; заміна страти пожиттєвим ув'язненням;

  • заходи покарання, не пов'язані з позбавленням волі, а також різні варіанти умовного засудження.

Розділ 6. Загальна характеристика судової системи країни

а) структура судів різних інстанцій:

  • історія національної судової системи;

  • федеральні суди, суди суб'єктів федерації, спеціальні судові установи; їх судові функції; судовий прецедент;

  • присяжні, народні і арбітражні засідателі;

  • суд присяжних;

  • суди першої, другої та третьої інстанцій;

  • третейські суди;

  • арбітражні суди;

  • конституційний суд;

  • військові суди (військові трибунали);

  • склад судів різних інстанцій;

  • судді, їх повноваження і компетенція;

  • призначення (обрання) на посаду суддів і звільнення з посади;

б) апарат контролю за дотриманням законності:

  • прокуратура, її підпорядкованість та функції;

  • призначення на посаду прокурорів і звільнення з посади;

  • адвокатура і приватні юридичні фірми;

  • адвокатська діяльність;

  • адвокати, вимоги до них;

  • система безкоштовної юридичної допомоги;

  • інститут Омбудсмана (Уповноважений з прав людини).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]