Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Predmet_tdp.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
27.11.2019
Размер:
63.49 Кб
Скачать

Аспекти:

1.оскільки тдп включає в себе 2 осн. Об’єкти д. і п. то

предметом є дослідження функціонування суспільства

як організованої цілісної системи.

2.…складають загальні закономірності зародження

розвитку функціонування та вдосконалення держави

і права.

3.…складають ті інструменти і категорії які пов’язані

з цими 2 елементами (напр.. економічна система держави)

Функціональний аналіз

1)політична (відб. Реалізація політ. Влади)

2)методологічна (хар-ся можливістю розробляти прийоми та способи,

за допомогою яких відб. Дослідження державно-правових явищ)

3)ідеологічна(формує державно-правовий світогляд, розкриваючи як

минулий, сучасний так і майбутній розвиток різном. Держав світу)

4)евристична(позитивний і негативний розвиток державно-правових

інститутів)

5)прогностична(забезпечує можливість визначення перспективних

напрямків розвитку держави у майбутньому)

6)системо-утворююча(передбачає можливість тдп групувати різном.

категорії в єдину систему)

7)комунікативна(надає можливість здійснювати обмін інформацією)

8)виховна(забезпечення тдп відповідн. Рівня правової культури)

Місце тдп в системі юр. і сусп. Наук

Філософія права – наука про визначення поняття, суджень, змісту різном

. наукових підходів про категорію права.

Економічна теорія- наука про дослідження базисних явищ.

Соціологія – наука про дослідження різном. соц. Процесів.

Політологія – наука про політичне життя суспільства.

Герменевтика – це наука про тлумачення текстів, документів.

Принципи наукового пізнання:

Принцип історизму( передбачає вихідні положення та ідеї, які

досліджують д.і п. на єдиній основі, напр. дослідження д. і п.

на певному чітко-визначеному періоді)

Принцип об’єктивності( передбачає ступінь відповідності знань

про д. і п. об’єктивним розвитком суспільства)

Принцип все сторонності(забезпечує комплексний хар-р знань

про д. і п. такий комплекс знань досягається завдяки дослідженням

різноманітних сторін цих явищ з обов’язковим врахуванням існуючих

концепцій, що досліджують ці категорії)

Принцип комплексності( можливість дослідження д. і п. виключно в

межах спеціф. І характерних лише для їх ознак)

Принцип професіоналізму(передбачає можливість дослідження д. і п.

виключно особами які мають належний рівень професійності)

Принцип відповідальності(передбачає тісний зв’язок з принципом

професіоналізму)

Методи наукового пізнання:

Загально-наукові

1)діалектичний (розглядає предмети, явища, категорії у динамічному стані)

2)метафізичний (…у статичному стані)

3)матеріалістичний(…з точки зору первинності економічного базису)

4)ідеалістичний

5)синергетичний

6)герменефтичний

7)комунікативний

спеціально-наукові методи

1)порівняльний (метод зіставлення, протиставлення)

2)системно-структурний( досліджує д. і п. у поєднанні систем які існують в межах державно-правових явищ)

3)статистичний (проявляється у встановленні і вивченні кількісних характеристик державно-правових явищ)

4)метод усунення прогалин у праві ( прийняття певних рішень у справі за відсутності прямої норми права.

Причини становлення держави

1)причини економіч хар-ру(перехід від привласнюючої

економіки до виробничої)

2)причини соціального харру (новий тип економ. Виробництва)

породжує виникнення нових сусп. Відносин, підвищення

рівню економ. Життя)

3) причини політичного хар-ру (процес диференціації сус-ва –

виникнення різних прошарків, породжує необхідність

виникнення певної групи людей до обов’язків якої б

входило виконання суспільно-значимих функцій.

Ця група не бере безпосер.участі у сусп.виробництві

– починає зароджуватись інститут влади)

Наявність особливого апарату публічної влади ( суть цього

полягає у тому що владні повноваження належать особі)

Наявність узгодженої системи нормативно-правових актів(

проявляється в тому, що основою будь-якої ланки держ

.управління є наявність юридичної підстави для належної

реалізації ними власних інтересів.

Наявність чітко-узгодженої та впорядкованої системи

податків ( система зборів та платежів)

Підходи до сутності держави:

1)класовий

2)Загально соціальний (виникає можливість закріпити та

забезпечити верховенство соц.сфери сус-ва, а отже

надати приорітет правам та свободам людини)

3)релігійний( сф.)

Типологія держави:

1)формаційний підхід ( Маркс, Енгельц) (рабовласницька,

феодальна, буржуазна, соціалістична)

2)цивілізаційний підхід

за рівнем економ.розвитку (до індустріальна, індуст.

, постіндурстр.)

за хар-ром здійснення влади в державі (демократичні,

антидемократичні)

за хар-ром функціональної спрямованості держави

(соціальні, асоціальні)

по відношенню до права (правові, неправові)

по відношенню до релігії (світські, клерикальні,

теократичні, атеїстичні)

за зовнішньою політикою (миролюбні, агресивні)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]