Аспекти:
1.оскільки тдп включає в себе 2 осн. Об’єкти д. і п. то
предметом є дослідження функціонування суспільства
як організованої цілісної системи.
2.…складають загальні закономірності зародження
розвитку функціонування та вдосконалення держави
і права.
3.…складають ті інструменти і категорії які пов’язані
з цими 2 елементами (напр.. економічна система держави)
Функціональний аналіз
1)політична (відб. Реалізація політ. Влади)
2)методологічна (хар-ся можливістю розробляти прийоми та способи,
за допомогою яких відб. Дослідження державно-правових явищ)
3)ідеологічна(формує державно-правовий світогляд, розкриваючи як
минулий, сучасний так і майбутній розвиток різном. Держав світу)
4)евристична(позитивний і негативний розвиток державно-правових
інститутів)
5)прогностична(забезпечує можливість визначення перспективних
напрямків розвитку держави у майбутньому)
6)системо-утворююча(передбачає можливість тдп групувати різном.
категорії в єдину систему)
7)комунікативна(надає можливість здійснювати обмін інформацією)
8)виховна(забезпечення тдп відповідн. Рівня правової культури)
Місце тдп в системі юр. і сусп. Наук
Філософія права – наука про визначення поняття, суджень, змісту різном
. наукових підходів про категорію права.
Економічна теорія- наука про дослідження базисних явищ.
Соціологія – наука про дослідження різном. соц. Процесів.
Політологія – наука про політичне життя суспільства.
Герменевтика – це наука про тлумачення текстів, документів.
Принципи наукового пізнання:
Принцип історизму( передбачає вихідні положення та ідеї, які
досліджують д.і п. на єдиній основі, напр. дослідження д. і п.
на певному чітко-визначеному періоді)
Принцип об’єктивності( передбачає ступінь відповідності знань
про д. і п. об’єктивним розвитком суспільства)
Принцип все сторонності(забезпечує комплексний хар-р знань
про д. і п. такий комплекс знань досягається завдяки дослідженням
різноманітних сторін цих явищ з обов’язковим врахуванням існуючих
концепцій, що досліджують ці категорії)
Принцип комплексності( можливість дослідження д. і п. виключно в
межах спеціф. І характерних лише для їх ознак)
Принцип професіоналізму(передбачає можливість дослідження д. і п.
виключно особами які мають належний рівень професійності)
Принцип відповідальності(передбачає тісний зв’язок з принципом
професіоналізму)
Методи наукового пізнання:
Загально-наукові
1)діалектичний (розглядає предмети, явища, категорії у динамічному стані)
2)метафізичний (…у статичному стані)
3)матеріалістичний(…з точки зору первинності економічного базису)
4)ідеалістичний
5)синергетичний
6)герменефтичний
7)комунікативний
спеціально-наукові методи
1)порівняльний (метод зіставлення, протиставлення)
2)системно-структурний( досліджує д. і п. у поєднанні систем які існують в межах державно-правових явищ)
3)статистичний (проявляється у встановленні і вивченні кількісних характеристик державно-правових явищ)
4)метод усунення прогалин у праві ( прийняття певних рішень у справі за відсутності прямої норми права.
Причини становлення держави
1)причини економіч хар-ру(перехід від привласнюючої
економіки до виробничої)
2)причини соціального харру (новий тип економ. Виробництва)
породжує виникнення нових сусп. Відносин, підвищення
рівню економ. Життя)
3) причини політичного хар-ру (процес диференціації сус-ва –
виникнення різних прошарків, породжує необхідність
виникнення певної групи людей до обов’язків якої б
входило виконання суспільно-значимих функцій.
Ця група не бере безпосер.участі у сусп.виробництві
– починає зароджуватись інститут влади)
Наявність особливого апарату публічної влади ( суть цього
полягає у тому що владні повноваження належать особі)
Наявність узгодженої системи нормативно-правових актів(
проявляється в тому, що основою будь-якої ланки держ
.управління є наявність юридичної підстави для належної
реалізації ними власних інтересів.
Наявність чітко-узгодженої та впорядкованої системи
податків ( система зборів та платежів)
Підходи до сутності держави:
1)класовий
2)Загально соціальний (виникає можливість закріпити та
забезпечити верховенство соц.сфери сус-ва, а отже
надати приорітет правам та свободам людини)
3)релігійний( сф.)
Типологія держави:
1)формаційний підхід ( Маркс, Енгельц) (рабовласницька,
феодальна, буржуазна, соціалістична)
2)цивілізаційний підхід
за рівнем економ.розвитку (до індустріальна, індуст.
, постіндурстр.)
за хар-ром здійснення влади в державі (демократичні,
антидемократичні)
за хар-ром функціональної спрямованості держави
(соціальні, асоціальні)
по відношенню до права (правові, неправові)
по відношенню до релігії (світські, клерикальні,
теократичні, атеїстичні)
за зовнішньою політикою (миролюбні, агресивні)