3. Генеральний план
Генеральний план є основним кресленням для всіх об’єктів ландшафтного дизайну. Він дає уяву про розташування всіх елементів на місцевості, тобто це вид зверху майбутнього об’єкту з врахуванням збереження і майбутньої зміни рельєфу (рис. 1).
Генплан може виконуватися за допомогою хроматичних і ахроматичних засобів. Найкращий генплан у будь-якій техніці за допомогою акварельних і гуашевих фарб.
Генеральний план виконується на топогеодезичній підоснові чи на опорному плані. Якщо об’єкти реконструюються, на кресленні показують існуючі зелені насадженні і ті, що планують садити, з позначенням типу посадок (дерева, кущі, квіткові і трав’янисті рослини, газони, водойми, дорожньо-стежкова мережа площадки, малі форми, споруди, входи). Показують габарити споруд, площадок, ширину основних доріг , горизонталі рельєфу. Всі споруди та планувальні елементи на плані нумеруються (рис. 1). На генеральному плані повинен бути напис «Генеральний план…». На поле креслення наносять: експлікацію (додатки К, Л), умовні позначення, розу вітрів, техніко-економічні показники зовнішнього благоустрою та озеленення і специфікацію малих архітектурних форм та елементів художньо-декоративного оформлення.
4. Розгортки ландшафтного об’єкту
Розгортки ландшафтного об’єкту, поперечні профілі виконуються в масштабах 1:200; 1:500. Вони дають уяву про загальну композицію ландшафтного об’єкту, вертикальні і горизонтальні членування, світлотіньові характеристики, про зв’язки малих архітектурних форм з оточуючим простором. На цих кресленнях дається об’ємне рішення насаджень та споруд, а також вертикальне планування території.
Рис. 1. Приклад графічного зображення ландшафтного проекту скверу. Генплан
(за Н.Я. Крижанівською, 2002)
5. Проект вертикального планування
Проект вертикального планування складається на основі генерального плану, методом профілей через 0,1м. При проектуванні вертикального планування необхідно особливо ретельно турбуватися про збереження ґрунтового і рослинного покриву природного рельєфу місцевості.
На схемі вказується проектне зображення поверхонь ділянок, доріжок, підпорках стінок, укосів, сходів, терас. На полях креслень показують конструктивні розміри споруд і наводять специфікацію за елементами.
До складу проекту включається картограма земляних робіт, де вказують місце і об’єми переміщення грунту (зрізання і підсипання), а також об’єму грунту, що виймається при будівництві доріжок, майданчиків, котлованів під елементи благоустрою (додаток М).
До складу робочої документації входять також креслення зовнішнього благоустрою з прокладанням проектів малих архітектурних форм, предметів обладнання, підпорних стінок, дорожних покрить і креслень мереж водо-, електрогазопостачання, каналізації, теплофікації.
6. Дендрологічний план
Дендрологічний план виконують на основі генерального плану і, як правило, у тому ж масштабі (рис. 2). Він є основним кресленням будь-якого ландшафтного об’єкту. При цьому позначення насаджень, що проектуються, повинні відрізнятися від існуючих. Однорідні дерева в грунтах, масивах, рядових насадженнях зазвичай відмічають точками і поєднують лініями, а поруч з ними у вигляді дробу розміщують показники: у чисельнику – номер за відомістю посадкового матеріалу, в знаменнику – кількість рослин у групі, ряду, масиві. План доповнюється умовними позначеннями і асортиментною відомістю посадкового матеріалу (додатки Д, Є, Ж).
Умовні позначення, видів рослин у насадженнях, що застосовуються у дендропланах представлені на рис.3.
Показується квіткове оформлення і детально розробляється в робочих кресленнях. На крупні важливі об’єкти складається спеціальний проект квіткового оформлення.
При роботі над дендропланом необхідно виходити із наступних положень:
уникати великої кількості і асортименту декоративної рослинності;
розміщувати декоративні рослинні угрупування з урахуванням їх сприйняття з доріжок і алей;
направляти увагу відвідувачів на певний пейзаж ;
чергувати відкриті і закриті простори (мінімальний розмір простору при сприйманні у русі 150-200м);
основною формою відкритих паркових просторів вважати газони;
відкриті простори орієнтувати на схід – захід (північний схід – південний захід);
уміло використовувати живоплоти, що вносять у паркові композиції лінійні і об’ємні геометричні елементи;
квіткове оформлення планувати у вигляді крупних однокольорових плям або у гармонічно підібраних сполученнях у найбільш відповідальних об’єктах;
враховувати можливість механізації робіт при створенні і експлуатації насадження.
При роботі над реконструкцією зелених насаджень старовинних парків, садиб необхідно прагнути максимально відновити їх початкову композицію, а потім вирішувати питання сучасного користування.
Склад і зміст робочих креслень. Основними кресленнями на роботи з озеленення території є:
роздріблене креслення;
посадкове креслення насаджень;
креслення деталей з устрою партерів, квітників, альпійських горок.