1 Питання: Поняття права міжнародної безпеки (та роззброєння)

Усвідомлення потреби світового співробітництва держав у сфері забезпечення миру створило передумови зародження і розвитку нової галузі міжнародного публічного права – ПМБ.

Право міжнародної безпеки – це система міжнародно-правових принципів і норм, спрямованих на підтримання миру та забезпечення безпеки у всіх сферах міжнародних відносин.

Право міжнародної безпеки - являє систему принципів і норм, що регулюють військово-політичні відносини держав та інших суб'єктів міжнародного права з метою запобігання застосування військової сили в міжнародних відносинах, обмеження і скорочення озброєнь.

Під міжнародною безпекою розуміється такий стан міжнародних відносин, при якому виключаються загрози миру, порушення миру та акти агресії в якій би то не було формі, а відносини між державами будуються на нормах та загальновизнаних принципах міжнародного права. 

Право міжнародної безпеки в широкому сенсі: система загальноприйнятих і спеціальних норм і принципів, спрямованих на підтримку миру і міжнародної безпеки, припинення актів агресії, забезпечення політичної, військової, економічної, екологічної, продовольчої, інформаційної безпеки, а також політичної, економічної та соціальної стабільності в світі; у вузькому сенсі - сукупність загальновизнаних і спеціальних принципів і норм, спрямованих на забезпечення військово-політичної безпеки держав, запобігання виникнення війни і припинення актів агресії. 

Право міжнародної безпеки розглядається як самостійна галузь міжнародного публічного права, що має власний предмет та структуру системи норм і принципів. Метою права міжнародної безпеки є перш за все попередження нових збройних конфліктів, припинення вже існуючих та створення умов для розвитку мирних відносин між державами.

Якщо первісно міжнародна безпека розглядалася як незастосування військової сили до держави з боку інших держав, то зараз міжнародна безпека розглядається значно ширше – як незастосування до держави з боку інших держав чи МО будь-яких заходів, що обмежують або унеможливлюють її вільний розвиток та повноцінну рівноправну участь в усіх сферах міжнародних відносин. 

Згідно з таким підходом предмет права міжнародної безпеки складають:

· військово-політичні відносини, спрямовані на попередження та припинення застосування військової сили чи погрози силою як засобу вирішення міжнародних спорів;

· військово-політичні відносини, спрямовані на обмеження та скорочення озброєнь;

· політичні відносини, спрямовані за забезпечення політичної, економічної, продовольчої, технологічної, інформаційної та інших видів безпеки держав.

Відповідно до ст. 1 Статуту ООН однією з найважливіших цілей цієї організації є підтримання міжнародного миру та безпеки та прийняття з цією метою ефективних колективних заходів для запобігання та усунення загрози миру і придушення актів агресії або інших порушень миру та здійснення мирними засобами, у згоді з принципами справедливості і міжнародного права, залагодження або вирішення міжнародних суперечок або ситуацій, які можуть призвести порушення миру. 

Роззброєння – це засіб забезпечення міжнародної безпеки за допомогою комплексу спільних дій держав, спрямованих на скорочення гонки озброєнь, обмеження, скорочення озброєнь до рівня розумної достатності, необхідного для оборони.

Система заходів, спрямованих на ліквідацію або скорочення засобів ведення війни і створення передумов для усунення загрози її виникнення.

2 питання: Основні принципи ПМБ.

Декларація ГА ООН 1970 «Декларация о принципах международного права, касающихся дружественных отношений и сотрудничества между государствами в соответствии с Уставом ООН»

a) принцип, согласно которому государства воздерживаются в своих международных отношениях от угрозы силой или ее применения как против территориальной целостности или политической независимости любого государства, так и каким-либо иным образом, несовместимым с целями Организации Объединенных Наций,

b) принцип, согласно которому государства разрешают свои международные споры мирными средствами таким образом, чтобы не подвергать угрозе международный мир и безопасность и справедливость,

c) обязанности в соответствии с Уставом не вмешиваться в дела, входящие во внутреннюю компетенцию любого государства,

d) обязанности государств сотрудничать друг с другом в соответствии с Уставом,

e) принципа равноправия и самоопределения народов,

f) принципа суверенного равенства государств,

g) принципа, согласно которому государства добросовестно выполняют обязательства, принятые ими в соответствии с Уставом;

Основу ПМБ складають загальновизнані принципи сучасного міжнародного права такі як: незастосування сили та загрози силою, невтручання у внутрішні справи, територіальна цілісність держав, непорушність державних кордонів, мирне вирішення суперечок, співробітництво між державами.

В той же час у праві міжнародної безпеки є і свої спеціальні принципи - принцип рівної безпеки, принцип рівності й однакової безпеки і принцип неприпустимості нанесення шкоди безпеці держав. 

На перший погляд, перший і другий принципи певною мірою схожі, і їх можна було б якось об'єднати. Проте у змісті цих принципів є істотне розходження. Воно полягає в тому, що основними юридичними положеннями, на яких базується принцип рівної безпеки є:

- невід'ємне право кожної держави на безпеку без будь-яких винятків;

- рівне право на забезпечення безпеки для всіх - без будь-яких виключень;

- рівне врахування інтересів держав у сфері безпеки в будь-якому переговорному процесі;

- можливість досягнення згоди тільки на основі балансу інтересів.

Принцип рівності й однакової безпеки держав передбачає збалансовану рівновагу держав і їхніх угрупувань у військовій сфері, завдяки чому вони зобов'язані:

- шляхом добровільного узгодження воль на компромісній основі визначати основні параметри стратегічної рівноваги;

- визначати на основі рівності рівні з кожного виду озброєнь;- постійно на паритетних засадах при обопільній погодженості вживати конкретних заходів для постійного і неухильного зниження рівнів озброєнь і збройних сил.

Таким чином, якщо в основі принципу рівної безпеки лежать, в основному, мотиви політичного характеру, властиві загальному принципу суверенної рівності держав, то в основі принципу рівності й однакової безпеки лежать мотиви воєнного характеру, властиві загальному принципу роззброєння (ст.11 Статуту ООН).

Що стосується принципу неприпустимості нанесення шкоди безпеці держав, то слід зазначити, що цей принцип передбачає:

- неприпустимість зміцнення безпеки одних держав за рахунок безпеки інших держав;

- неприпустимість отримання односторонніх переваг у забезпеченні безпеки;

- неприпустимість нанесення шкоди безпеці інших держав;

- беззастережну відмову від будь-яких дій, спроможних заподіяти реальну шкоду безпеці держав.