
- •Зміни складу плазми крові в онтогенезі.
- •Динаміка чисельності еритроцитів та гемоглобіну в онтогенезі.
- •Лейкоцити, їх форми та вміст у людей різного віку. Схема основних щеплень та ревакцинацій.
- •Поняття імунітету та його види.
- •13. Структурні особливості судин у людей різного віку
- •14. Вікові особливості показників артеріального тиску.
- •15. Зміни хвилинного об’єму крові та загального периферійного опору судин в онтогенезі.
- •20. Обмен газов в легких
- •Регуляція дихання в онтогенезі. Перший вдих новонародженого.
- •Рестриктивні та обструктивні порушення дихання
- •23. Травлення в ротовій порожнині у різні вікові періоди.
- •24)Пищеварение в желудке
- •28) Обмен белков в онтогенезе
- •29,30. Вікові особливості вуглеводного обміну. Обмін жирів в онтогенезі.
- •31. Особливості обміну води та мінеральних речовин в онтогенезі.
- •32.Вікові особливості системи виділення
- •33. Ріст та розвиток кісток.
- •35. Вікові особливості скелета черепа
- •38. Будова скелета кінцівок на різних етапах онтогенезу.
- •39. Структурні зміни скелетних м’язів з віком.
- •40. Функціональні особливості скелетних м'язів у людей різного віку
32.Вікові особливості системи виділення
Органи виділення відіграють важливу роль у збереженні сталості внутрішнього середовища організму за рахунок виведення зайвих продуктів розпаду, надлишків води та солей. В здійсненні цієї функції приймають участь легені, органи системи травлення (печінка, кишки), шкіра, а також спеціалізована система сечовиділення. Крім того, органи виділення забезпечують захисну (виділення жиру), лактогенну (виділення молока) та феромонну (створення запахів) функції.
Легені видаляють із організму вуглекислий газ, пари води, леткі речовини (ацетони, кетони та інші летучі речовини).
Через систему травлення разом з неперетравленими продуктами їжі виводяться солі тяжких металів, токсичні речовини, залишки продуктів розпаду білків, жирів та вуглеводів. На шкірі функцію виділення відіграють потові та сальні залози, а під час годування немовлят грудями у жінок видільну функцію виконують молочні залози. Потові залози видаляють воду, солі та органічні речовини.
Завдяки системі сечовиділення з організму виводиться вода, солі, аміак, сечовина, сечова кислота, отруйні та токсичні речовини, залишки застосованих ліків, тощо.
Основні органи системи сечовиділення це нирки, сечоводи, сечовий міхур та сечовивідний канал (сечівник).
Нирок в організмі дві і кожна з них має масу приблизно 120 г. Розташовані нирки у поза черевному просторі по обидва боки хребта в поперековій області. Нирки мають опуклу форму квасолини, вигнута частина якої має назву "ворота нирок" (рис. 32). В місці воріт кожної із нирок входить ниркова артерія, а виходять ниркова вена і сечовивідний канал.
Нирки здатні відфільтровувати із крові зайві та шкідливі організму речовини і разом з надлишками води виводити їх у зовнішнє середовище.
Функціональною одиницею нирок є нефрон (рис. 33), тіло якого складається з клубочка кровоносних капілярів (мальпігіївих клубочків), оточеного капсулою Шумлянського- Боумена, яка переходить у детальний канал ець нефрону.
З віком змінюється кількість та склад сечі (табл. 16 та 17). У дітей утворюється відносно більше сечі (на 1 кг маси тіла), ніж у дорослих і більш часто відбуваються акти сечовипускання, що пов'язане з більш інтенсивними процесами обміну речовин. У місячної дитини за добу утворюється до 380 мл сечі; у віці 1 року — 750 мл; у 4-5 років — до 1 л; у 10 років — до1,5 л; у 14-15 років до 2 л; у дорослих — до 1,5 л. У грудних дітей сеча різко кисла, а з віком стає слабо кислою. Кислотність сечі збільшується при білковій їжі і навпаки.
Таблиця 16
Середній об'єм одного сечовиділення, виділення сечі за добу, мл, та відносна густина сечі в залежності від віку (і. Н. Усох, 1994)
Вік |
Об'єм однієїпорції сечі |
Добозийоб'єм сечі |
Відноснагустина сечі |
1 день |
- |
До 6О |
1,008-1,018 |
До 6 місяиів |
30 |
300-500 |
1,002- 1.004 |
Від 6 місяців до 1 р. |
60 |
750 |
1,006-1,010 |
3-5 років |
90 |
1000 |
1,010-1,020 |
7-8 років |
150 |
1200 |
1,008-1,022 |
10-12 років |
250 |
1500 |
1,011-1,025 |
13-16 років |
300 |
2000 |
1,012-1,022 |
17 років ібільше |
260 |
1500 |
1,009-1,023 |
Таблиця 17
Виділення сечовини з сечею у дітей (Г. Ліпперт. 1980)
Вік |
Вміст |
|
ммоль/добу |
г/добу |
|
1 тиждень |
2,5-3,3 |
0,15-0,2 |
1 місяць |
10-17 |
0.6-1 |
6-12 місяців |
33-67 |
2-4 |
1 -2 роки |
67-133 |
4-8 |
4-8 років |
133-200 |
8-12 |
8-16 років |
200-333 |
12-20 |
Видільна функція шкіри пов'язана, перш за все, з роботою потових та сальних залоз, а у жінок ще і молочних залоз у післяпологовий період.
Шкіра (рис. 34) вкриває всю поверхню тіла і має загальну площу у дорослих людей 1,5-2 м2. З м'язами шкіра сполучена підшкірною тканиною, а навколо природних отворів (рота, носа, статевих органів і так далі) плавно переходить у слизову оболонку.
Поверхневий шар шкіри — епідерміс складається з багатошарового епітелію, який роговіє і постійно злущується. Повна зміна клітин епідермісу відбувається за кожні 10-30 діб життя. Під епідермісом розташований шар власне шкіри (дерми), що утворена сполучною тканиною, товщина якої 1-2,5 мм і має два прошарки: сосочковий та сітчастий.
У сосочковому прошарку шкіри знаходиться велика кількість венозних кровоносних судин, в яких міститься до 10% усієї крові організму, що необхідно для обігріву тіла.. На рівні цього прошарку знаходяться кінцеві нервові закінчення чутливих, рухових, судинно рухових та секреторних нервів і розташовані, як вказувалось у підрозділі 4.2,
Сітчастий прошарок шкіри складається із щільної сполучної тканини, збагаченої колагеновими волокнами. У товщі сітчастого прошарку знаходяться корені волосків, тільця потових та сальних залоз, яких нема лише на сосках молочних залоз. Специфічні залози сітчастого прошарку шкіри є в зовнішньому слуховому проході вух, що виділяють вушне мастило (сірку). Навколо статевих органів розташовані "пахучі" залози. Молочні залози є видозміною потових залоз і мають по 15-20 альвеолярних дольок, розділених жировою та сполучною тканиною. Клітини альвеолярних дольок молочних залоз здатні виробляти секрет молоко.
Шкіра людини виконує наступні функції: створює зовнішню оболонку тіла, сприймає різні подразнення, захищає організм від мікробів і механічних вражень, виконує секреторну (виділення сала, утворення молока) та екскреторну (потовиділення) роль, бере участь у терморегуляції.
Потові залози шкіри виконують дві важливі функції: виділення та терморегуляції. У людини на тілі з моменту народження нараховується близько 2,5 мільйонів потових залоз. На протязі життя кількість потових залоз не змінюється, а зростають тільки їх розміри та секреторна функція Розташовані потові залози по поверхні тіла нерівномірно: найбільше їх на долонях, підошвах ніг, під пахвами, біля статевих органів; найменше — в області спини. Так як діти мають таку ж кількість потових залоз, як і дорослі люди, а загальна площа їх тіла, особливо до 10-12 років, менше у 8-10 разів площі тіла дорослих, то щільність розташування потових залоз у дітей значно вища. Таким чином, при одних і тих же умовах у дітей потовиділення йде інтенсивніше, ніж у дорослих, що необхідно враховувати при розробці питань гігієни шкіри і волосся дітей.
Сальні залози у дітей ефективно починають діяти з перших днів по народженню.
Теплорегуляторна функція потових залоз основана на тому, що при випаровуванні поту тіло охолоджується, що є основним механізмом захисту організму людини від перегрівань. В нормальних умовах доросла людина виділяє за добу до 900 мл поту. При високій навколишній температурі потовиділення зростає до 4-6 л за добу; при важкій роботі — до 10-12 л, а при важкій роботі у жаркому кліматі — до 15 літрів за добу.