Індивідуальне заняття 2. Тема: Аналiзатори. Будова та функцiї зорового аналiзаторів, його вiковi особливостi.

Мета: Ознайомитися з будовою, функціями та віковими особливостями зорового аналізатора людини.

Сприйняття подразників зовнішнього середовища, перетворення їх у нервові імпульси і передачу в центри головного мозку забезпечує спеціальна система – система органів чуття, або сенсорна система. На різних рівнях ЦНС відбувається перетворення, перекодування і переробка отриманої інформації, що закінчуються формуванням відчуттів і уявлень, розпізнанням образів. І.П.Павлов систему сприйняття, передачі, переробки та розпізнання різних подразників запропонував об’єднати в єдину систему – аналізатори, яка в будь якому випадку складається з трьох взаємопов’язаних відділів: периферичного, провідникового і центрального.

Периферичною ланкою є рецептори, які мають різну будову, місцезнаходження та сприймають різні види подразників – світло, смак, звук та ін. Провідниковий відділ утворюють нервові клітини та їх відростки, які передають перетворену в нервові імпульси інформацію від рецепторів до кори великих півкуль, обробляючи цю інформацію в кожному нервовому центрі по шляху передачі. Центральний відділ – це ділянка кори мозку, куди потрапляє після первинної переробки інформація і де проводиться остаточна переробка її, розпізнання та прийняття рішення. Всі ці відділи працюють як єдине ціле, і порушення в будь-якій ланці приводить до порушення функції аналізатора в цілому.

Різні аналізатори починають функціонувати в різні строки індивідуального розвитку. Вестибулярний аналізатор дозріває вже у внутрішньоутробному періоді, рано також дозріває шкірний аналізатор. Чутливість шкіри вже на третьому місяці життя дитини практично така ж, як і у дорослого. Смаковий аналізатор починає формуватись на 9-10 день, здатність розрізняти нюанси смаку зростає до 6 років і в шкільному віці не відрізняється від дорослих. Нюховий аналізатор функціонує з моменту народження, і на 4-му місяці дитина здатна диференціювати запахи.

Раніше за інші відділи формується периферійна ланка аналізатора, найпізніше – кірковий, центральний відділ, і якраз вони зумовлюють особливості функціонування аналізаторних систем в дитячому віці. Пізніше за інші завершують свій розвиток кіркові відділи слухового і зорового аналізаторів, але якраз вони грають найважливішу роль в пізнавальній діяльності – через них надходить до 95% всієї інформації про оточуючий світ.

Ось чому дуже велика увага повинна приділятись профілактиці порушень зору і слуху і їх гігієні. Це є запорукою нормального розвитку цих аналізаторів і збереженню на належному рівні їх функції на все життя.

Лiтература

1. Лекцiйний матерiал.

2. Антипчук Ю.П., Вожик Й.Б., Лебедєва Н.С., Лунiна Н.В. Анатомiя i фiзiологiя дитини (з основами шкiльної гiгiєни). Практикум. - К.: Вища школа, 1984. - С. 68-70, 75-77.

3. Безруких М.М. и др. Возрастная физиология. – М.: Академия, 2003. – 416 с.

4. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология. - М.: Высшая школа, 1985. - С. 132-156.

5. Маруненко І.М. Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни. – К.: Професіонал, 2004. – 480 с.

6. Хрипкова А.Г. Вiкова фiзiологiя. - К.: Вища школа, 1982. - С. 109-127.

7. Хрипкова А.Г. и др. Возрастная физиология и школьная гигиена. - М.: Просвещение, 1990. - С. 67-87.