Питання 2. Доходи домогосподарства та їх розподіл

Доходи домогосподарств як політико-економічна категорія представляють собою певну суму грошових коштів та матеріальних благ і послуг, отриманих у процесі виконання економічних функцій домогосподарствами з приводу отримання яких виникають відносини приватної власності у всіх сферах суспільного відтворення.

Суб’єктами цих відносин є члени сімей, а опосередковано вони виникають і розвиваються між найманими працівниками і капіталістами при виконанні окремих функцій домогосподарствами, між домогосподарствами і державою при отриманні окремих видів доходів.

Основними видами доходів домогосподарств є:

• заробітна плата

доходи від власності;

державні трансфертні платежі;

підприємницький дохід;

доходи з інших джерел.

Найбільшу частку серед доходів домогосподарств, що базуються на приватній трудової власності, становить заробітна плата. На другому місці у структурі доходів більшості домогосподарств у окремих розвинутих країнах знаходяться доходи від власності.

Питання 3. Витрати на споживання заощадження домогосподарств

Витрати домогосподарств як політично економічна категорія – це сукупність грошових коштів та матеріальних благ, які витрачаються у процесі виконання ними економічних функцій, з приводу витрачання яких між членами родини, родиною у цілому, з одного боку, різними гілками державної влади, фінансово-кредитними інститутами та іншими суб’єктами з другого боку, формуються відносини приватної та неприватних типів власності в окремих сферах суспільного відтворення.

Основними статтями витрат домогосподарств є:

• податки;

• витрати на харчування;

• витрати на одяг і взуття;

• витрати на оплату квартири;

• транспортні витрати;

• витрати на оплату комунальних послуг;

• витрати на отримання освіти;

• витрати на відпочинок;

• внески у фонди соціального страхування;

• нагромадження;

• добровільні пожертвування та внески на громадські організації;

• придбання цінних паперів;

• сплата заборгованості за кредит;

• інші витрати.

Частка окремих витрат домогосподарств залежить від рівня розвитку країни. Так, у більшості розвинених країн світу витрати на харчування становлять менше 25 % доходів сім’ї, тоді як в Україні у різних категоріях сімей найманих працівників, але у переважній їх більшості – до 80% сукупних доходів.

У моделі кругообігу ресурсів, продуктів і доходу , з одного боку домогосподарства формують значною мірою потік сучасних трудових ресурсів, які надходять на ринок робочої сили. Відтак робоча сила потрапляє на підприємства, де виготовляються товари і послуги, які, у свою чергу, спочатку надходять на споживчий ринок, на якому домогосподарства купують необхідні товари і послуги.

З другого боку, споживчі витрати домогосподарств спрямовуються на ринок споживчих товарів і послуг, які виготовлені підприємствами. Отримана від їх реалізації виручка надходить на підприємств, де створюються нові партії товарів і надаються нові послуги. при цьому формуються витрати виробництва, але ціни за використання землі, робочої сили, засобів виробництва та підприємницькі здібності встановлюються на ринку ресурсів. Ціни на товари і послуги встановлюються на споживчому ринку, причому домогосподарства є суб’єктами попиту, а підприємства – суб’єктами пропозиції.