Тема 5. Грошовий ринок. Лекція 5.1 Грошовий ринок.

Питання лекції:

1. Грошова пропозиція та попит на гроші.

2. Механізм встановлення рівноваги на грошовому ринку.

3. Банківська система та грошове пропонування.

Питання для самостійного вивчення:

1. Функції комерційних банків.

2. Грошовий мультиплікатор, грошова база і грошова пропозиція.

Лекція 5.2 Грошово – кредитне регулювання економіки.

Питання лекції:

1. Завдання та інструменти грошово-кредитної політики.

2. Основні риси монетаристської теорії та монетарна політика.

3. Модель IS – LM та її обґрунтування.

Питання для самостійного вивчення.

1. Модель „IS – LM” як аналітичний засіб макроекономічної політики.

Література:

1. 1 с. 399 – 430

2. 3 с. 321 – 343

3. 6 с. 118 - 121

Питання 1. Грошова пропозиція та попит на гроші.

Готівкові гроші — це паперові гроші (банкноти) і монети. банк.

Безготівкові гроші — це записи на банківських рахунках і внески в комерційних банках. Вони називаються банківськими грошима В розвинутих країнах світу переважна частка всіх грошей припадає на банківські гроші.

До них відносять банківські депозити (поточні та термінові рахунки), чеки і кредитні картки.

Суть грошей виявляється в їхніх функціях: міра вартості, засіб обігу, засіб нагромадження, засіб платежу, світові гроші.

Вся сукупність готівкових і безготівкових грошей складає грошову масу.

Основними параметрами грошового ринку є грошова пропозиція і грошовий попит. Вони являють собою реальну грошову масу. Крім того, важливим параметром грошового ринку є ціна грошей, тобто відсоткова ставка.

Грошова пропозиція складається з різних форм грошових активів. Залежно від рівня ліквідності всі вони об’єднуються зростаючим підсумком в окремі грошові агрегати:

• М₀ – це готівкові гроші (гроші поза банком)

• М₁ – це М₀ + поточні депозити

• М₂ – це М₁ + строкові депозити та заощаджувальні вклади у банках (квазігроші)

• М₃ – це М₂ + депозитні сертифікати, державні зобов’язання та ощадні вклади у спеціалізованих кредитних установах і деякі інші види фінансових активів

Ліквідність — це здатність будь-яких активів виступати як засіб оплати угод або перетворюватися в цей засіб без втрати своєї номінальної вартості. Абсолютно ліквідним є майно, втрати якого при перетворенні на інше майно становлять нуль. Готівкові гроші абсолютно ліквідні.

Високоліквідними є поточні рахунки, так як банки зобов’язані по першій вимозі клієнта здійснити платежі іншим особам за придбані товари та послуги.

Строкові депозити – це вклади, які розмішені на відповідний термін. Дострокова вимога пов’язана з втратами грошей та часу.

Депозитні сертифікати – це свідоцтва банку про депонування їх власникам відповідних грошових засобів в установах банку, в яких диференціюється винагорода клієнту. Розмір відсотка вимірюється в залежності від тривалості терміну, протягом якого сертифікат не повертається до банку для погашення. Депозитний сертифікат може використовуватися як застава при отриманні кредиту. Вважається, що депозитний сертифікат володіє найменшою ліквідністю.

Грошова пропозиція не залежить від відсоткової ставки, а може змінюватися Національним банком згідно з цілями монетарної політики. Тому в графічній моделі грошової пропозиції її крива має вигляд вертикальної лінії.

Грошовий попит складається з двох елементів:

• Попит на гроші для угод (трансакційний попит)

• Попит на гроші як активи (спекулятивний попит)

Попит на гроші для угод – це попит на гроші, що використовуються як платіжний засіб. Попит на гроші для угод не залежить від ставки відсотка і має вигляд вертикальної прямої. Кількість грошей в обігу при цьому визначається рівнянням обміну, відомим як формула Фішера: Звідси попит на гроші для угод ( ГМ/Ц) дорівнює:

Таким чином, попит на гроші для угод залежить від двох факторів: реального обсягу виробництва — з його зростанням зростає і попит на гроші; швидкості обертання грошей — чим вища швидкість обертання грошей, тим менша їх кількість, що необхідна для обслуговування угод.

Попит на гроші як активи (По^га.) – це попит на гроші, що використовується як засіб зберігання вартості.

Існують два альтернативні варіанти зберігання вартості:

• У формі грошей

• У формі облігацій, які належать до не грошових активів

Порівнюючи ці два способи, необхідно враховувати їхні переваги й недоліки. Перевагою грошей як засобу зберігання вартості є висока ліквідність, але вони не приносять дохід своїм власникам. Переваги облігацій полягають у тому, що вони приносять дохід к формі відсотків, але мають низьку ліквідність.

Для вирішення альтернативи, в якій формі зберігати вартість, власники активів враховують відсоткову ставку. Вона визначає, з одного боку, рівень доходу від облігацій, а з іншого – втрати доходу в випадку зберігання вартості у формі грошей. Величина цих витрат є альтернативною вартістю зберігання грошей. Таким чином, чим вища відсоткова ставка, тим більші витрати від зберігання вартості у формі грошей, тим менший попит на гроші і більший – на облігації. Це свідчить про те, що попит на гроші як активи перебуває в оберненій залежності від відсоткової ставки, а на графіку крива цього попиту набуває вигляд від’ємно похилої лінії.

Рис. 5.1. Попит на гроші як активи

З графіка видно, що при ставці 8% попит на гроші як активи (ПГа) дорівнює нулю. За умов зниження процентної ставки (ПС) попит на гроші як активи зростає від ГМ₀ до ГМ₃.

Таким чином, попит на гроші як активи змінюється обернено пропорційно процентній ставці і пов’язаний із теорією переваги ліквідності: що вища ставка процента, то менший попит на гроші як активи, тому що за збільшення ставки процента збільшується альтернативна вартість грошей.