- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Одеська національна академія харчових технологій Кафедра менеджменту та фінансів
- •6.030601 «Менеджмент»
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •1.1. Управління як сутніcна основа менеджменту
- •1. 2. Сутність, цілі та завдання менеджменту
- •Тема 2. Основні етапи еволюції управлінської думки
- •2.1. Ранні етапи розвитку управлінських систем
- •2.2. Класичні теорії менеджменту
- •2. 3. Інтегровані підходи до управління
- •2.4. Сучасна парадигма розвитку менеджменту
- •Тема 3. Закони і принципи управління
- •3.1. Сутність і зміст основних законів управління
- •3.2. Поняття й еволюція принципів управління
- •3.3. Методологічні підходи до вироблення принципів
- •Тема 4.Організація як об΄єкт управління
- •4.1. Поняття «організація» та її характерні особливості
- •4.2. Класифікація організацій
- •Тема 5. Внутрішнє і зовнішнє середовище організації
- •5.1. Загальна характеристика внутрішнього і зовнішнього
- •5.2. Характеристика елементів внутрішнього середовища
- •5.3. Характеристика зовнішнього середовища організації
- •Тема 6. Функції управління
- •6.1. Загальні функції управління
- •6.2. Взаємозв'язок функцій і рівнів менеджменту
- •6.3. Характеристики конкретних функцій управлінського
- •Тема 7. Планування в організації
- •7.1. Сутність планування як функції управління.
- •Класифікація планів
- •Форми організації системи планування в організації
- •Принципи планування:
- •7.2. Зміст та етапи формування стратегічних планів
- •Етапи розробки стратегії:
- •7.3. Напрями та види поточних планів
- •Основні напрями поточного планування
- •7.4. Концепція управління за цілями
- •Тема 8. Організаційна діяльність як загальна функція менеджменту
- •8.1. Сутність та принципи організаційної діяльності
- •8.2. Делегування повноважень як засіб формування
- •8.3. Способи департаменталізації і методи проектування
- •Тема 9. Організаційні структури управління
- •9.1. Загальна характеристика «жорстких» організаційних
- •Характеристика бюрократичних організаційниї структур:
- •Характеристика дивізіональних організаційних структур.
- •9.2. Особливості адаптивних організаційних структур
- •Тема 10. Контролювання та регулювання як загальні функції менеджменту
- •10.1. Сутність та етапи процесу контролю
- •10.2. Види, параметри та інструменти управлінського контролю
- •10.3. Контроль поведінки робітників в організації
- •Тема 11. Моделі процесу мотивації
- •11.1. Загальна характеристика мотивації та мотиваційного
- •11.2. Характеристика змістовних теорій мотивації
- •11.3. Процесуальні теорії мотивації
- •Тема 12. Методи менеджменту (управління)
- •12.1. Економічні методи
- •12.2. Адміністративно-правові методи
- •12.3. Соціально-психологічні методи
- •Тема 13. Технологія менеджменту
- •13.1. Сутність технології менеджменту
- •13.2. Управлінський процес та його складові
- •Тема 14. Управлінські рішення
- •14.1. Поняття і класифікація управлінських рішень
- •Особливості управлінських рішень
- •14.2. Характеристика процесу прийняття рішень, його основні стадії
- •14.3. Методи розробки управлінських рішень
- •Тема 15. Інформація і діловодство в менеджменті
- •15.1. Інформація, її види і роль в менеджменті
- •15.2. Документація в системі менеджменту
- •За видами інформації виділяють 7 груп документів:
- •15.3. Управлінські інформаційні системи
- •Види інформаційних систем організації
- •Тема 16. Комунікації в менеджменті
- •16.1. Сутність та етапи процесу комунікації
- •16.2. Методи і види комунікацій
- •Усні комунікації.
- •Види комунікацій
- •16.3. Комунікаційні мережі
- •Характеристика комунікаційних мереж
- •16.4. Управління комунікаційними процесами
- •Тема 17. Вплив, влада, лідерство
- •17.1. Поняття керівництва і лідерства
- •17.2. Форми влади
- •17.3. Загальна характеристика стилів керівництва
- •Тема 18. Теорії керівництва і лідерства
- •18.1. Теорія лідерських якостей (підхід з позицій особистих
- •Шкала найсуттєвіших характеристик, які впливають на успішність керівництва за е. Гізеллі
- •18.2. Концепція лідерської поведінки (поведінковий підхід)
- •18.3. Концепція ситуаційного керівництва
- •Тема 19. Менеджер як професійний керівник
- •19.1. Зміст і характер праці менеджера
- •19.2. Класифікація управлінського персоналу
- •Тема 20. Відповідальність і етика в менеджменті
- •20.1. Види відповідальності менеджерів
- •20.2. Етика і сучасне управління
- •20.3. Управління етикою і соціальною відповідальністю
- •Тема 21. Корпоративна культура
- •21.1. Сутність, значення та зміст корпоративної культури
- •21.2. Фактори формування та типи корпоративної культури
- •21.3. Підходи до формування корпоративної культури
- •Тема 22. Національні моделі менеджменту
- •Тема 23. Ефективність менеджменту
- •23.1. Види ефектів виробництва, пов’язаних з удосконаленням менеджменту організації
- •23.2. Чинники, які визначають ефективність системи управління
- •23.3. Оцінка ефективності менеджменту
16.2. Методи і види комунікацій
Виділяють три основні методи міжособових комунікацій:
Усні комунікації.
Перевагами усної комунікації є:
- швидкість обміну інформацією;
- гарний зворотній зв`язок завдяки безпосередньому контакту (можливість поставити запитання, уточнити повідомлення, виявити згоду чи незгоду тощо);
простота здійснення комунікації.
До недоліків усної комунікації слід віднести:
використання для повідомлення недостатньо точних, неадекватних, не підходящих слів;
можливість пропустити у повідомленні суттєві деталі;
велика ймовірність забування почутої слухачем інформації;
викривлення повідомлення при його передаванні другій, третій і т.д. особі.
2) Письмові комунікаці. Формами письмової комунікації виступають: накази; розпорядження, листи, звіти і багато інших засобів комунікації, які використовують письмові символи. Письмові комунікації використовують перш за все у випадках, коли потрібно щонайточніше передати зміст складної та об`ємної інформації.
Переваги письмової комунікації:
є незмінною впродовж тривалого часу, може зберігатися;
є відчутною (на дотик), помітною;
піддається перевірці;
як правило, ретельно сформульована, глибоко обміркована, є логічною і точною.
3) Невербальні комунікації. Невербальна комунікація – це такий обмін інформацією, який здійснюється без використання слів (натомість застосовуються різні символи). Функціями невербальної комунікації є: доповнення і заміна мови; відображення емоційного стану партнерів по комунікаційному процесу (табл. 8).
Таблиця 8
Класифікація невербальних засобів комунікації
Основні системи невербальних засобів комунікації |
Елементи системи |
Рухи частин тіла |
Жести, міміка, вираз обличчя, посмішки, доторкання, пози |
Мова |
Інтонації голосу, його діапазон, прискорення або сповільнення мовлення |
Простір |
Просторові форми організації спілкування: наближеність до співробітника, розстановка меблів, розміри і місцезнаходження офісу фірми тощо |
Час |
Завчасний прихід, точний початок комунікації, запізнення |
Рух очей |
Погляди, частота поглядів, їх тривалість, зміна статики та динаміки, уникнення погляду |
Види комунікацій
1. В залежності від статусу комунікації (санкціоновані чи несанкціоновані вищим керівництвом):
формальні комунікації є наслідком ієрархії влади в організації, відповідають прямому ланцюгу команд і є частиною комунікацій, необхідних для виконання певної роботи в організації;
неформальні комунікації виникають спонтанно, несанкціоновані менеджментом. Вони підтримують формальні комунікації, заповнюють розриви, що існують у формальних комунікаціях і переслідують такі цілі:
– надають можливість робітникам організації задовольнити потреби в соціальній взаємодії;
– здатні спростити комунікації, створюючи альтернативні, часто більш швидкі та ефективні проти формальних, канали обміну інформацією.
2. За характером спрямованості.
Міжрівневі комунікації: Нисхідні комунікації – передавання інформації з вищіх рівнів управління на нижчі. Використовуються для спрямування, координації і оцінки діяльності підлеглих. За допомогою нисхідних комунікацій підлеглим передається інформація про поточні завдання, рекомендовані процедури, прийняті рішень тощо.
Висхідні комунікації – передавання інформації з нижчих рівнів управління на вищі. За допомогою таких комунікацій керівники отримують інформацію про стан справ на нижчих рівнях управління. Обмін інформацією по висхідній здійснюється у формі звітів, пропозицій, пояснювальних записок тощо.
Висхідні комунікації мають тенденцію до більшого викривлення інформації проти нисхідних.
Горизонтальні або бокові комунікації - відбуваються між членами однієї групи або співробітниками рівного рангу. Вони необхідні для того, щоб прискорити і полегшити обмін інформацією в організації, координувати і інтегрувати різні функції в організації.
Горизонтальні комунікації можуть бути як формальними, так і неформальними.
Діагональні комунікації.ї – комунікації, які перехрещують функції і рівні управління організації, проходять крізь них. Вони важливі в ситуаціях, коли члени організації не можуть здійснювати ефективний обмін інформацією по іншим каналам.