За останні десять років більш ніж тисячу журналістів було вби­то в зв'язку з їх професійною діяльністю. Вражає, що лише один з чотирьох загинув, передаючи інформацію про збройні конфлікти, а дві третіх журналістів було вбито за мирних обставин. Цей при­голомшливий висновок було зроблено в результаті дослідження смертей журналістів впродовж 1996-2006 років, проведеного Міжнародним Інститутом Безпеки Новин (Ш5І). В середньому, двоє журналістів гине щотижня, і ця доля зростає з року в рік. Шо­кує, що кримінальні справи не порушуються проти 9 з 10 вбивць журналістів, перетворюючи вбивства на дешевий, легкий і, фак­тично, безпечний спосіб замовчування критики.

Зростання цієї кризи підштовхнуло Міжнародну Федерацію Журналістів, разом з ГЫ51, до написання Резолюції 1738, яка була прийнята Радою Безпеки ООН 23 грудня 2006 року. Ця резолюція засуджує напади на журналістів і закликає уряди нести відповідальність за гарантування безпеки журналістам та працівникам мас-медіа.

МФЖ проводить кампанію для того, щоб покласти край цій глобальній кризі безкарності, шляхом проведення моніторингу і розслідувань вбивств журналістів, підтримуючи роботу Ш8І в сфері заохочення медіа-компаній до застосування заходів для по­кращення умов безпеки їх працівників і проводячи тренування у сфері безпеки для журналістів, що виїжджають у зони конфлікту. МФЖ заснувало Фонд безпеки, з якого надає допомогу родинам журналістів — жертв насилля. Кошти у цей фонд збираються через журналістські спілки, які є членами МФЖ.

Цей посібник написано як довідник для всіх працівників мас-медіа про те, як зменшити ризик, якого вони зазнають під час своєї професійної діяльності. Посібник є результатом масштабного дослідження і консультацій з українськими та міжнародними екс­пертами з безпеки, журналістами, які стали жертвами насилля, працівниками правоохоронних органів, юристами та психологами, що проводились для того, аби пересвідчитись, що він максималь­но точно розповідає про умови, загрози та шляхи виходу зі склад­ного становища, які є властивими саме для України.

Даний посібник є ініціативою Шведського Союзу Журналістів, в рамках їх програми підтримати і посилити роботу Незалежної Медіа-Профспілки України (НМПУ) та Національної Спілки Журналістів України (НСЖУ). Посібник видано за фінансової до­помоги Шведського агентства з міжнародного розвитку (5ГОА). Ми хочемо висловити свою особливу вдячність приголомшливим зусиллям автора, Оксани Романюк, і всім іншим, хто долучився до цього проекту.

Арне Кьоніг, Шведський союз журналістів Олівер Мані-Кьорл, Міжнародна федерація журналістів Сергій Гузь, Незалежна медіа-профспілка України Ігор Лубченко, Національна спілка журналістів України

Категорії журналістів, які найбільш ризикують в Україні

В результаті дослідження, ми визначили наступні категорії журналістів, які є найбільш вразливими через свою професійну діяльність.

1. Журналісти, що проводять розслідування. Ця категорія є найбільш вразливою, оскільки вони намагаються викрити інформацію, яку інші намагаються приховати. Журналісти, які працюють поодинці, не ставлячи до відома колег, є більш вразливими, ніж ті, чиї розслідування є добре задокументо ваними і підтримуються командою редакції. Природа розслідувань часто ставить журналіста на межу законності, коли використовуються методи обману або стеження, і коли публікуються обвинувачення. Журналісти повинні бути доб­ре обізнані з законами, тому що їх можуть застосувати, щоб завадити публікації. Розділ V подає деталі законодавства, що стосується роботи журналістів, та розказує про пастки, яких слід уникати.

2. Носії інформації. Це ті журналісти, які володіють важливою інформацією, яку ще не було опубліковано - вони є особливо вразливою групою. Публікація важливої інформації стано­вить один з рівнів захисту журналіста. Як тільки така інфор­мація стає суспільним надбанням, люди будуть думати двічі перед тим, як застосовувати репресії проти журналіста. Якщо ще досить рано публікувати інформацію, тоді збережіть копії матеріалів, і розповсюдьте їх серед колег, яким довіряєте.

3. Регіональні журналісти і працівники комунальних мас медіа.

Працівника газети в маленькому містечку легше залякати і тихо прибрати ніж журналіста центральної газети. Кому­нальні мас медіа потерпають від непрямого економічного ти­ску і жорстокої цензури.

4. Корумповані журналісти. Широко розповсюджена корупція в мас-медіа шкодить репутації професії, послаблює суспільну підтримку і зменшує симпатію до журналістів - жертв насил­ ля. Таким чином, це піддає журналістів більшій і серйознішій небезпеці. Журналісти, що беруть хабарі або продають пере­ кручені репортажі, будуть стимулювати інші хабарі і тиск, щоб перекрутити інші статті. Якщо журналіст, що мав репу­ тацію хабарника, раптом відмовляється брати гроші, швидше за все, на нього будуть тиснути іншим, більш прямим чином. До того ж, корумпована журналістика підриває публічну підтримку професії. Коли порушуються журналістські права, або коли на окремих журналістів скоюються напади, репу­ тація професії є одним з найбільших видів зброї. Суспільна підтримка може гарантувати, що справу буде ретельно розслідувано, і що представники влади повинні будуть звіту­ вати за свою діяльність. .

Не досить просто заклеймите корупцію, журналісти повинні самі прагнути до журналістики вищого ґатунку, яка слугує інтере­сам суспільства а не живить скандали і сенсації. Журналісти по­винні завжди намагатись бути об'єктивними, безсторонніми, і вільними в своїй роботі, і сприймати ці цінності як один з не­обхідних елементів професії. Журналіст повинен слідувати своєму професійному коду поведінки, і, перш за все, намагатись передава­ти правду, бути незалежним і мінімізувати шкоду іншим. До цієї книжки додано етичні коди МФЖ, НМПУ, та НСЖУ.

Журналісти повинні очистити свою професію, щоб отримати публічну підтримку, і покращити захист своїх прав та безпеку. Ро­ботодавці повинні також грати свою роль, виплачуючи жур­налістам відповідні зарплати, та забезпечуючи гідні умови праці.

Нарешті, журналістам потрібно навчитись самим турбуватись за себе.

Журналістика - це виснажлива і нервова робота, довгі години, невелика заробітна плата, і коротка тривалість життя. На додачу до погроз, які вивчаються в цьому посібнику, найбільшою загро­зою життю і здоров'ю журналістів є сама робота. Більше жур­налістів гине через нещасні випадки, через виснаження і стрес, ніж через напади зовнішніх груп. Журналісти повинні турбуватись про себе, вимагати кращих умов праці, коротших годин праці, гідних пенсій та страхування життя, для того, щоб гарантувати свою безпеку і добробут.

Тема посібника вкрай актуальна для українських журналістів. На жаль, вкрай актуальна. Адже ми живемо в умовах, коли життя знецінюється. Це стосується всіх громадян, а особливо тих, хто працює в галузі підвищеного ризику. До них відноситься і журналістська діяльність.

Українські журналісти дуже слабо захищені з боку держави. Справи по нападах на журналістів, як правило, традиційно не розкриваються, а винні залишаються безкарними. Це призводить до хибної звички: соціум і самі журналісти звикають до фактів нападів, а "герої" критичних публікацій та журналістських розслідувань все частіше обирають фізичне насильство як спосіб розібратися з неугодними журналістами.

В цих умовах дуже цінним є вироблення алгоритму дії журналіста в ситуації нападу на нього чи членів його родини, загроз, пошкодження майна журналіста чи редакції. На жаль, на часі створення своєрідного кодексу дій журналістів в екстремальній для них ситуації.

Даний посібник заслужено претендує на це звання. Детально розглянуті небезпечні для журналістів ситуації та дії журналіста в конкретних випадках. Що особливо цінно, посібник носить

яскраве практичне спрямування. Причому опрацьовується як закордонний, так й український досвід.

Цінним також є поєднання різних рівнів захисту: від фізичного до юридичного. Корисним є звернення до ролі профспілок та інших журналістських організацій, які можуть надати журналістам допомогу в скрутній ситуації.

Таким чином, посібник з безпеки для українських журналістів є актуальним путівником з питань захисту журналістів та членів їх сімей. Він несе знання та навички, які вкрай потрібні широким верствам журналістів як в центрі, так і в регіонах. Нормальна робота журналіста, звичайно, буде можлива тоді, коли не буде загроз для його безпеки, але в сьогоднішніх реаліях це неможливо. І от в цих складних умовах цей посібник допоможе мінімізувати загрози (або і уникнути їх), забезпечити фізичний та юридичний захист працівників мас-медіа.

Президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор

В.Ф.Іванов

РОЗДІЛ І. ЖУРНАЛІСТ І ПОГРОЗИ

Чому журналістам погрожують? - Про шкоду ігнорування по­гроз - Телефонні погрози - Схема заходів, яких слід ужити, якщо ви отримуєте погрози по телефону - Три поради для журналістів від психолога - Погрози при персональному контакті - Правильна по­ведінка при отриманні погроз - Що робити, якщо ви отримали лист з погрозами - Подолання відчуття страху - П'ять кроків, які допо­можуть зменшити негативні емоції - Схема дій при отриманні по­гроз