- •Відповіді на програмні питання
- •Теоретичні питання - 45
- •1. Складу озброєння танку.
- •2. Боєкомплект, його призначення, склад та розміщення.
- •3. Види постріл іх призначення. Розміщення пострілів, що становлять боєкомплект гармати.
- •1. Склад та розміщення приладів прицілювання і спостереження у командира, навідника механіка-водія.
- •1. Стабілізатор озброєння танків, його призначення та характеристика, загальна будова.
- •1. Призначення, характеристика, загальний устрій танкової гармати 2а46м-1
- •2. Призначення, характеристика та загальний устрій ствола танкової гармати та механізму продування.
- •1. Призначення та загальна будова люльки та огородження.
- •2. Призначення та загальна будова електричного спускового механізму та механічного спускового механізму.
- •3. Призначення та загальна будова блокуючого пристрою.
- •1. Призначення, характеристика, противідкатних пристроїв.
- •2. Призначення та загальний устрій гальма відкату.
- •3. Призначення та загальний устрій гальма накатника.
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова зку.
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова кулемета нсвт.
- •1. Призначення, характеристика, будова, та розміщення тпн-1-49-23 (тпн-3-49). Поле зору приладу тпн-1-49-23. Органи управління, комплектність.
- •2. Призначення, характеристика, будова, та розміщення ткн-3в. Поле зору приладу ткн-3в. Органи управління, комплектність.
- •1. Наводка зброї. Види наведення зброї і їх характеристика.
- •1. Виявлення, вибір цілі і цілевказівка.
- •2. Визначення відстані до цілі.
- •3. Визначення вихідних установок для стрільби.
- •1. Підготовка стрільби. Попередня та безпосередня підготовка.
- •2. Корегування стрільби
- •3. Корегування напрямку стрільби.
- •1. Призначення, характеристика сув 1а33, склад системи управління вогнем 1а33.
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова прицілу-далекоміра 1г42, органи управління прицілу-далекоміра, поле зору та шкали прицілу-далекоміра.
- •1. Призначення, загальний устрій тбв. Органи управління обчислювача.
- •2. Призначення, загальний устрій датчиків вхідної інформації (вітру, крену, швидкості руху, курсового кута танку).
- •3. Призначення, загальний устрій блоку дозволу пострілу.
- •4. Призначення, загальна будова перетворювача напруги.
- •1. Механізм заряджання, його призначення, характеристика та загальна будова.
- •2. Склад механічних вузлів їх призначення та розміщення в танку.
- •1. Склад гідравлічних вузлів їх призначення та розміщення в танку.
- •1. Склад електричних вузлів їх призначення та розміщення в танку.
- •1. Призначення, характеристика та загальний устрій бронебійно-підкаліберного снаряду.
- •2. Призначення, характеристика та загальний устрій бронебійно-кумулятивного снаряду.
- •1. Призначення, характеристика та загальний устрій та осколочно-фугасного снаряду.
- •1. Призначення, характеристика, склад та розміщення комплексу керованого озброєння
- •2. Призначення, характеристика, загальний устрій керованого снаряду 9м112.
- •Практичні питання - 30
- •1. Підготовка стабілізатора до роботи (практичне).
- •2. Включення і виключення стабілізатора (практичне).
- •1. Установка спареного кулемета на танк ( практичне).
- •2. Заміна ствола спареного кулемета ( практичне).
- •3. Порядок неповного розбирання пкт (практичне).
- •4. Порядок неповного збирання пкт (практичне).
- •1. Порядок переведення бойового відділення з похідного положення в бойове. Дії командиру танку (практичне).
- •2. Порядок переведення бойового відділення з похідного положення в бойове. Дії навідника-оператора танку (практичне).
- •3. Порядок переведення бойового відділення з бойове положення в похідне. Дії командиру танку (практичне).
- •4. Порядок переведення бойового відділення з бойове положення в похідне Дії навідника-оператора танку (практичне).
- •1. Огляд та перевірка гармати до стрільби (практичне).
- •1. Спорядження патронної стрічки вручну.
- •2. Спорядження патронної стрічки з допомогою машинки Ракова.
- •1. Порядок приведення зку з похідного положення в бойове.
- •1. Установка кулемета нсвт на танк (практичне).
- •2. Порядок неповного розбирання нсвт (практичне).
- •3. Порядок неповного збирання нсвт (практичне).
- •4. Споряджння кулеметної ленти для кулемета нсвт (практичне).
- •2. Включення і виключення системи управління вогнем танку (практичне).
- •1. Огляд та підготовка тбо до роботи (практичне).
- •1. Порядок закриття лотка на защіпку з бронебійно-підкаліберний снарядом (практичне).
- •2. Порядок закриття лотка на защіпку з осколково-фугасним снарядом (практичне).
- •3. Порядок закриття лотка на защіпку з кумулятивним снарядом (практичне).
- •4. Порядок зняття і установки лотка в конвеєр (практичне).
- •1. Огляд та підготовка мз до роботи (практичне).
- •2. Порядок роботи мз в ручному режимі (практичне).
- •3. Порядок робота мз в режиме: «Завантаження» (практичне).
- •4. Перевантаження пострілів (практичне).
- •5. Порядок робота мз в режиме: «Розвантаження» (практичне).
1. Підготовка стрільби. Попередня та безпосередня підготовка.
Стрільбі із танків потребує ретельної підготовки. Підготовка стрільби із танка підрозділяється на попередню і безпосередню.
Попередня підготовка стрільби із танка здійснюється при організації бойових дій(стрільби) і безпосередньо перед боєм (стрільбою).
Вона включає:
- технічну підготовку озброєння танка і боєприпасів;
- вивчення місцевості, вибір орієнтирів, визначення дальностей до різних рубежів і місцевих предметів;
- складання картки вогню танка, схеми опорного пункту взводу і т. п.;
- визначення балістичних, метеорологічних і топографічних умов стрілянини;
- введення поточних значень умов стрільби (поправок на їх відхилення) в танковий балістичний обчислювач .
Технічна підготовка озброєння танка і боєприпасів здійснюється при організації бойових дій з метою забезпечити своєчасність відкриття вогню, надійна безвідмовна дія озброєння і боєприпасів при стрільбі, а також її високу точність.
Вона включає наступні основні заходи:
- перевірку функціонування і працездатності комплексу озброєння танка і окремих його елементів;
- перевірку і регулювання характеристик стабілізатора;
- перевірку і вивіряння далекомірів, прицілів і інших прицільних пристосувань;
- приведення кулеметного озброєння до нормального бою;
- підбір боєприпасів по партіях, масі снарядів (ваговим знакам), їх огляд і завантаження в танк;
- визначення зносу каналу ствола гармати (подовження зарядної камери) в цілях визначення величини падіння початкової швидкості.
Залежно від умов обстановки і наявності часу в ході організації бою екіпаж танка вивчає місцевість, з'ясовує орієнтири і визначає дальності до рубежів і місцевих предметів. Для підвищення ефективності вогню в обороні і ведення його як вдень, так і вночі екіпажем танка розробляється картка вогню, що має необхідні дані для стрільби.
Безпосередня підготовка стрільби перед боєм (початком стрільби) включає визначення поточних значень умов стрільби: температури повітря і заряду, атмосферного тиску, напряму і швидкості вітру. Ці значення потім разом з поправками на знос каналу ствола і початкову швидкість партії порохового заряду вводять в танковий балістичний обчислювач.
2. Корегування стрільби
Якщо першим пострілом з гармати (першою чергою з кулемета) ціль не буде уражена, то стрільбу по ній продовжують. При цьому якщо необхідно, у вихідні установки вносять зміни (коректури) з таким розрахунком, щоб забезпечити максимальну ймовірність влучення в ціль наступним пострілом (чергою).
Дальність і напрямок стрільби коректують одночасно.
Коректування дальності стрільби при веденні вогню прямою наводкою проводиться таким чином:
- зміною установки прицілу на величину отриманого відхилення або найвигіднішої коректури з урахуванням можливої зміни дальності до цілі між пострілами внаслідок руху цілі і танка;
- виносом точки прицілювання по висоті на величину виміряного відхилення або найвигіднішої коректури у фігурах цілі з урахуванням можливої зміни дальності до цілі між пострілами;
- відміткою по розриву.