- •Відповіді на програмні питання
- •Теоретичні питання - 45
- •1. Складу озброєння танку.
- •2. Боєкомплект, його призначення, склад та розміщення.
- •3. Види постріл іх призначення. Розміщення пострілів, що становлять боєкомплект гармати.
- •1. Склад та розміщення приладів прицілювання і спостереження у командира, навідника механіка-водія.
- •1. Стабілізатор озброєння танків, його призначення та характеристика, загальна будова.
- •1. Призначення, характеристика, загальний устрій танкової гармати 2а46м-1
- •2. Призначення, характеристика та загальний устрій ствола танкової гармати та механізму продування.
- •1. Призначення та загальна будова люльки та огородження.
- •2. Призначення та загальна будова електричного спускового механізму та механічного спускового механізму.
- •3. Призначення та загальна будова блокуючого пристрою.
- •1. Призначення, характеристика, противідкатних пристроїв.
- •2. Призначення та загальний устрій гальма відкату.
- •3. Призначення та загальний устрій гальма накатника.
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова зку.
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова кулемета нсвт.
- •1. Призначення, характеристика, будова, та розміщення тпн-1-49-23 (тпн-3-49). Поле зору приладу тпн-1-49-23. Органи управління, комплектність.
- •2. Призначення, характеристика, будова, та розміщення ткн-3в. Поле зору приладу ткн-3в. Органи управління, комплектність.
- •1. Наводка зброї. Види наведення зброї і їх характеристика.
- •1. Виявлення, вибір цілі і цілевказівка.
- •2. Визначення відстані до цілі.
- •3. Визначення вихідних установок для стрільби.
- •1. Підготовка стрільби. Попередня та безпосередня підготовка.
- •2. Корегування стрільби
- •3. Корегування напрямку стрільби.
- •1. Призначення, характеристика сув 1а33, склад системи управління вогнем 1а33.
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова прицілу-далекоміра 1г42, органи управління прицілу-далекоміра, поле зору та шкали прицілу-далекоміра.
- •1. Призначення, загальний устрій тбв. Органи управління обчислювача.
- •2. Призначення, загальний устрій датчиків вхідної інформації (вітру, крену, швидкості руху, курсового кута танку).
- •3. Призначення, загальний устрій блоку дозволу пострілу.
- •4. Призначення, загальна будова перетворювача напруги.
- •1. Механізм заряджання, його призначення, характеристика та загальна будова.
- •2. Склад механічних вузлів їх призначення та розміщення в танку.
- •1. Склад гідравлічних вузлів їх призначення та розміщення в танку.
- •1. Склад електричних вузлів їх призначення та розміщення в танку.
- •1. Призначення, характеристика та загальний устрій бронебійно-підкаліберного снаряду.
- •2. Призначення, характеристика та загальний устрій бронебійно-кумулятивного снаряду.
- •1. Призначення, характеристика та загальний устрій та осколочно-фугасного снаряду.
- •1. Призначення, характеристика, склад та розміщення комплексу керованого озброєння
- •2. Призначення, характеристика, загальний устрій керованого снаряду 9м112.
- •Практичні питання - 30
- •1. Підготовка стабілізатора до роботи (практичне).
- •2. Включення і виключення стабілізатора (практичне).
- •1. Установка спареного кулемета на танк ( практичне).
- •2. Заміна ствола спареного кулемета ( практичне).
- •3. Порядок неповного розбирання пкт (практичне).
- •4. Порядок неповного збирання пкт (практичне).
- •1. Порядок переведення бойового відділення з похідного положення в бойове. Дії командиру танку (практичне).
- •2. Порядок переведення бойового відділення з похідного положення в бойове. Дії навідника-оператора танку (практичне).
- •3. Порядок переведення бойового відділення з бойове положення в похідне. Дії командиру танку (практичне).
- •4. Порядок переведення бойового відділення з бойове положення в похідне Дії навідника-оператора танку (практичне).
- •1. Огляд та перевірка гармати до стрільби (практичне).
- •1. Спорядження патронної стрічки вручну.
- •2. Спорядження патронної стрічки з допомогою машинки Ракова.
- •1. Порядок приведення зку з похідного положення в бойове.
- •1. Установка кулемета нсвт на танк (практичне).
- •2. Порядок неповного розбирання нсвт (практичне).
- •3. Порядок неповного збирання нсвт (практичне).
- •4. Споряджння кулеметної ленти для кулемета нсвт (практичне).
- •2. Включення і виключення системи управління вогнем танку (практичне).
- •1. Огляд та підготовка тбо до роботи (практичне).
- •1. Порядок закриття лотка на защіпку з бронебійно-підкаліберний снарядом (практичне).
- •2. Порядок закриття лотка на защіпку з осколково-фугасним снарядом (практичне).
- •3. Порядок закриття лотка на защіпку з кумулятивним снарядом (практичне).
- •4. Порядок зняття і установки лотка в конвеєр (практичне).
- •1. Огляд та підготовка мз до роботи (практичне).
- •2. Порядок роботи мз в ручному режимі (практичне).
- •3. Порядок робота мз в режиме: «Завантаження» (практичне).
- •4. Перевантаження пострілів (практичне).
- •5. Порядок робота мз в режиме: «Розвантаження» (практичне).
2. Призначення, характеристика, будова, та розміщення ткн-3в. Поле зору приладу ткн-3в. Органи управління, комплектність.
Прилад ТКН-3В командира танка призначений для розвідки цілей на поле бою, орієнтування на місцевості, цілевказання підготовки початкових даних для стрільби, оцінки результатів стрільби і коректування вогню вдень і вночі. Він є комбінованим електронно-оптичним приладом, який складається з оптичної денної і активної електронно-оптичною нічної гілок спостереження.
Прилад ТКН-3 забезпечує:
- кругове (при обертанні башти) спостереження за полем бою з поворотом корпусу приладу у вертикальній площині від + 8° до -8°;
- вимірювання кутів при цілевказанні і коректуванні стрільби;
- вимірювання дальності до цілей за допомогою далекомірної шкали вдень і окомірною вночі;
- управління наведенням гармати на ціль в горизонтальній площині незалежно від навідника (цілевказання).
Характеристика
Марка ТКН-3В
Збільшення, крат.
Денні вітка 5
Нічна вітка 4,2
Поле зору, град.
Денна 10
Нічна 8
Дальність бачення, вночі, 300-400
Джерело живлення Освітлювач ОУ-3ГКУз ІЧ фільтром
Вага, кг 12,5
Комплект ТКН-3В складається з комбінованого приладу спостереження з вбудованим блоком живлення
Будова приладу спостереження ТКН-3В
- головки; - корпусу; - високовольтного блоку живлення; - оптичної системи; - електронно-оптичної системи; - механізму шторки; - механізму діафрагми; - вузла поворотного дзеркала;
- блоку окулярів; - налобника; - рукоятка приладу
Головка складається з корпусу, в якому закріплена головна призма, і кріпиться д до корпусу приладу.
Зовні головка приладу закрита захисним ковпаком. Захисне скло ковпака має електрообігрів, який включається вимикачем .
Корпус приладу призначений для розміщення і кріплення електронно-оптичної системи, електричної частини і всіх інших механізмів, вузлів і деталей приладу.
У верхній частині приладу є циліндрова поверхня, яка використовується для ущільнення приладу в кришці люка.
На верхній частині корпусу кріпиться кришказ механізмом шторки. Упор обмежує кут прокачування приладу по вертикалі.
На бічних поверхнях корпусу закріплені планки із отворами б для цапф.
На правій планці є паз в для стопорення приладу, коли ним не користуються, і важіль для з'єднання приладу із тягою освітлювача.
На лівій стінці корпусу встановлені кнопка утримання і патрон осушення.
Механізм шторки призначений для часткового або повного закриття фотокатода ЕОП непрозорим екраном (шторкою). Шторкою управляють за допомогою рукоятки. Положення рукоятки шторки позначене надписами ОТКР. і ЗАКР. на кришці.
Шторку закривають повністю, коли приладом не користуються. Часткове закриття шторки застосовують, коли в полі зору попадають джерела світла, що засвічують зображення. При частковому закритті верхня частина поля зору буде затемнена.
Діафрагма призначена для зменшення освітленості на фотокатоде ЕОП. Управляється діафрагма рукояткою.
Вузол поворотного дзеркала призначений для включення приладу в денний або нічний режим роботи поворотом рукоятки в положення Д (денний) або Н (нічний).
Високовольтний блок живлення призначений для перетворення низької напруги бортової мережі у високу напругу, необхідне для роботи ЭОП.
Підключається блок живлення до бортової мережі через роз'єм вимикачем.
Блок окулярів зібраний на плато окулярів. Окуляри можуть бути зведені або розведені, чим досягається їх установка по базі очей. Положення окулярів фіксуються поворотом рукоятки. За допомогою діоптрійних кілець здійснюється установка окулярів.
На окуляри встановлюються знімні наочники. При необхідності замість них надягають обігрівачі окулярів (знаходяться в ЗІП приладу) і підключаються до гнізда, розташованого на корпусі приладу за налобником.
Налобник призначений для фіксації положення очей командира біля окулярів приладу.
Рукоятки і призначені для наведення приладу по вертикалі (за рахунок повороту в цапфах) і по горизонту (разом з люком командира). У верхніх частинах рукояток встановлені кнопка включення освітлювача і кнопка включення режиму цілевказання.
Освітлювач ОУ-ЗГА2 є джерелом інфрачервоних променів, встановлений шарнірно в кронштейні, закріпленому на захисному ковпаку головки приладу, і сполучений тягою з важелем приладу, що забезпечує поворот освітлювача у вертикальній площині синхронно з приладом.
Сітка складається з кутомірної і далекомірної шкал.
Кутомірна шкала складається з центрального перехрестя, по сторонах якого нанесено великі і маленькі штрихи. Відстань між штрихами 0-04, відстань між великими штрихами 0-08 (тисячних).
Далекомірна шкала складається з суцільної горизонтальної і пунктирною ліній. Відстань між окремими тосками цих ліній по вертикалі відповідає дальності до цілі, яка має висоту 2,7 м. Значення дальності (у гектаметрах) до цілі, зображення якої розміщується в тому або іншому місці між лініями, вказане над вертикальними штрихами далекомірної шкали.
Вимірювання кутів між місцевими предметами та визначення кутових розмірів у вертикальній та горизонтальній площинах приладом ТКН-ЗБ здійснюється за допомогою сітки шкал, яка розташована у правому окулярі приладу.
Для виміру кутових розмірів цілей (місцевих предметів) або кутів між предметами та цілями необхідно навести вертикальну (горизонтальну) шкалу приладу так, щоб центральний штрих вертикальної (горизонтальної) шкали точно співпав з однією з границь цілі (першим предметом), потім зафіксувати той штрих, що знаходиться проти другої границі цілі (другого предмета чи цілі), пам’ятаючи, що ціна малого поділу шкал дорівнює 4, а великого 8 тисячним, визначити величину кутового розміру цілі чи кута між предметами.
|
а- кут між вершиною і основою дерева дорівнює 0-16;
б – кут між серединою амбразури і розривом снаряда дорівнює 0-20
Для визначення відстані до цілей, що мають висоту 2,7 м, за допомогою далекомірної шкали необхідно навести шкалу так, щоб основа цілі збіглася з нижньою суцільною лінією шкали, а верхній обріз цілі збігся з верхньою пунктирною кривою лінією, та зняти відлік проти того вертикального штриха, що збігається з верхнім обрізом цілі.
Визначення відстані до цілі висотою 2,7 м
за допомогою далекомірної шкали (відстань до танка 800 м)
Тема №2. Основи та правила стрільби із танка.
Заняття 3. Характеристика вогню танків. Наведення зброї