1. Питання про передачу прагматичних значень слів оригіналу

Термін «прагматичне значення» використовується в сучасному мовознавстві неоднозначно. Мовознавство запозичило ідею про три типи відносин з філософських концепцій сучасної семіотики (Клаус Г., 1967), які властиві будь-якому знаку, у тому числі й знакам природних мов: семантичних, що відбивають зв'язок знака з позначуваним предметом, синтаксичних, поєднуючи даний знак з іншими знаками цієї ж системи, і прагматичний, визначальний зв'язок між знаком і особами, які використовують його в процесі спілкування (Комісарів,1980).

Далі Комисаров відзначає, що розрізняють власне семантичні (їх інакше називають денотативний або референтні), синтаксичні (інакше: внутрілінгвістичні) і прагматичні знаки. При цьому найбільше часто під мовним знаком розуміється слово. Комисаров відзначає, що залишається не цілком ясним, як співвідноситься ця класифікація з іншими типами значення, виділеними в слові, поняттям граматичного й лексичного значень слова, а також з поняттям денотативного й конотативного значення. Комисаров посилається на думку іншого дослідника в цій сфері - Л. С. Бархударова. Він відносить стилістичну характеристику слова, його регістр (експресивну характеристику) і емоційне забарвлення слова до числа прагматичних значень, тобто всі компоненти семантики слова, які звичайно відносяться до його конотації (Комісарів, 1980).

А.Д. Швейцер указує, що крім денотативного й конотативного компонента змісту, перекладач не може не брати до уваги й такий його найважливіший компонент як прагматичний, обумовлений відношенням між мовним вираженням і учасниками комунікативного акту - відправниками й одержувачами повідомлення. При цьому, хоча, в основному, мова йде про зміст висловлення, розбіжність між окремими типами значень часто виявляються при зіставленні окремих слів. Так, конотативне значення ілюструється протиставленням висловлень She looks beautiful; She looks gorgeous; She looks like a million dollars; She looks a knockout, де в більшості випадків воно виражається в однослівних предикативах. Аналогічна ситуація з прагматичними значеннями, у якості яких приводяться соціально значимі розбіжності в семантиці займенників «ти/ви», особливості сприйняття назв і інших реалій, добре відомих лише в даному мовному колективі (Cumberland - графство, Newsweek - журнал) і т.д. Швейцер затверджує, що стосовно перекладу важливість врахування прагматичного компонента обумовлена розходженнями в суспільній практиці, а також у культурно - історичних традиціях різних мовних колективів. Перекладаючи вихідне повідомлення на іншу мову перекладач порівнює позамовну реакцію на переведене повідомлення з боку його одержувача з реакцією на вихідне повідомлення одержувача, що сприймає його на ВМ (вихідній мові). Наприклад, таке англійське речення:

Perkins made a fifteen yard end run,

цілком зрозуміло англійському читачеві, у якого воно асоціюється з певною ігровою ситуацією в американському футболі. Якщо ми перекладемо це речення на російську мову « Перкінс зробив ривок по краю, пробігши п'ятнадцять ярдів», то російському читачеві, не знайомому із цією грою, такий переклад навряд чи буде зрозумілий без відповідного пояснення. Необхідне включення в текст (або у відповідну примітку) додаткової інформації, з якого читачеві стало б ясно, що мова йде про спробу з боку нападаючого гравця, що біжить із м'ячем у руках, обійти крайнього захисника (Швейцер, 1973).

У ряді робіт прагматичний аспект мовних знаків отримує ще більш широке тлумачення. Так, А. Нойберт вважає, що прагматика містить у собі всю стилістику, оскільки вона розглядає проблеми, пов'язані з вибором мовця тих чи інших формативів. (Формативи - елементи й комбінації елементів, що представляють собою фонологічний, морфологічний й синтаксичний опис класифікації структури, що становлять матеріальну базу мовного коду. Вони продукуються мовцям (пишучим) і сприймаються слухаючим (читаючим) (Нойберт, 1968).

Комисаров підтримує точку зору Швейцера й затверджує, що план змісту мовних знаків завжди комунікативний . У ньому втримується інформація, що призначена для здійснення процесу спілкування і яка може бути «витягнута» зі знака комунікантами, що належать до даного мовного колективу. Тому будь-яке значення мовного знака, яке орієнтовано на рецептора, існує лише остільки, оскільки він здатний його витягти.

Прагматичні елементи значення витягаються рецептором як частина загального значення. Донедавна слово «бізнесмен» означала не просто «ділова людина», а людина, що займається «бізнесом», тобто не цілком чесною й гідною справою, пов'язаним з експлуатацією або обманом інших людей. Саме таку інформацію й одержує російський рецептор, зустрічаючи це слово в російському тексті. Тому, слово «бізнесмен» буде комуникативно рівноцінним англійському «businessman» тільки в тих випадках, коли негативне відношення рецептора перекладу не буде суперечити змісту оригіналу, наприклад:

American businessmen waxed rich on the arms sales.

Хоча англійське «businessman»саме по собі не містить негативної оцінки, у даному реченні дії подібних осіб явно засуджуються, що дозволяє використовувати в перекладі слово «бізнесмен»: Американські бізнесмени наживалися на торгівлі зброєю. Відсутність в оригіналі негативної характеристики зробило б подібний переклад нееквівалентним. Порівн.:

A delegation of American businessmen arrived in Moscow yesterday for talks with Soviet trade organizations. - Учора в Москву для переговорів з радянськими торговельними організаціями прибула організація представників американських ділових кругів.

Таким чином, незалежно від того, чи виділяються прагматичні аспекти в окремий тип значення мовного знака або розглядаються в складі інших компонентів його плану змісту, ця частина інформації, що закріплюється під знаком, відіграє важливу роль, і її збереження забезпечує комунікативну рівноцінність перекладу оригіналу. При аналізі змістових відносин між оригіналом і перекладом у всіх типах еквівалентності ми незмінно враховуємо, чи викликає текст перекладу в рецептора перекладу ті ж самі асоціації, чи робить рецептор з одержуваного повідомлення ті ж висновки, що й рецептор вихідного тексту, чи володіє переклад еквівалентними, емоційними й стилістичними характеристиками. Іншими словами, прагматичні фактори є основним елементом еквівалентності на будь-якому рівні (Комісарів, 1980).