§ 2. Форми рецепції римського права

129

Тепер можемо перейти до з'ясування форм рецепції рим­ського приватного права. Наприклад, це може бути вивчення, коментування та засвоєння положень римського права або використання його як взірця при створенні кодифікованих актів законодавства. Крім того, рецепція можлива й у формі вивчення та усвідомлення юристами, котрі застосовують пра­во, або потенційними законодавцями головних засад рим-

9 — 3-1008

ського права. При цьому спеціальні кодифікаційні акти мо­жуть не прийматись, але дух, ідеї реципованої системи права глибоко проникає у правову систему, яка сприймає.

Підсумовуючи, виокремимо такі форми рецепції римського права:

• вивчення в навчальних закладах як юридичної загально­ освітньої дисципліни з метою формування світогляду май­ бутніх правників;

• вивчення римського права як надбання культури;

• дослідження, аналіз та коментування юридичних дже­ рел;

• безпосереднє застосування норм та положень раніше чинного права;

• використання норм позитивного права як взірця при створенні нормативних актів (особливо при реалізації коди­ фікаційних проектів);

• використання методики створення нормативних актів або їхнього застосування;

• сприйняття та використання головних засад, ідей та ка­ тегорій, накопичених попередніми системами права.

При цьому слід мати на увазі, що реально рецепція майже ніколи не відбувається в якійсь одній формі. Найчастіше має місце сполучення кількох форм з переважанням якоїсь з них.

§ 3. Види і типи рецепції римського права

Рецепція права може бути різних видів.

По-перше, слід розрізняти прямі (первинні) та похідні (вторинні) рецепції. Це пов'язане з тим, що рецепція не обов'язково є прямим, безпосереднім контактом у часі. Ідеї римського права, окремі його положення, правничі рішення досить часто реципуються опосередковано, наприклад, шля­хом запозичення ідей з правничої системи або законодавства окремої країни, де рецепція вже відбулася раніше («вторин­на» або «похідна» рецепція). Типовий приклад — запозичен­ня багатьма країнами положень Кодексу Наполеона або Ні­мецького цивільного кодексу (хоч, власне, й вони є результа­том вторинної рецепції — проміжною ланкою для них були кодифікаційні акти, створені за Юстиніана).

По-друге, рецепція також може бути не лише явною, а й латентною (прихованою). Це відбувається, наприклад, у

130

тих випадках, якщо запозичення певних ідей або якихось засад, принципових рішень тощо зроблено у процесі право-творення фактично на підґрунті вже відомої раніше системи права, але з проголошенням (офіційно, напівофіційно тощо) принципово іншого підходу. З таким видом рецепції зустрі­чаємось, наприклад, коли йдеться про правотворення у ра­дянській державі, або в інших країнах, де панувала чи панує соціалістична концепція цивільного права, що відкидає у ці­лому чи у визначенні засадних принципів суть та головні ідеї приватного права взагалі та права римського зокрема. У такому разі запозичення, як правило, все ж таки відбуваєть­ся, але офіційно проголошується відмова від «застарілих» принципів.

Завершуючи розгляд загальних положень рецепції рим­ського права, слід також проаналізувати можливі її типи.

З певною мірою узагальнення можна виокремити східно­європейський (візантійський) та західноєвропейський типи рецепції римського права.

Східноєвропейський (візантійський) тип рецепції має такі риси:

• ґрунтується на одній, чітко встановленій ідеологічній максимі;

• не має, як правило, глибокої науково-теоретичної бази;

• провадиться «за ініціативою зверху», не обов'язково бу­ дучи зумовленою потребами суспільства або навіть не відпо­ відаючи його потребам;

• обмежується декількома видами форм рецепції, найчас­ тіше — обранням зразків для наслідування.

Західноєвропейський тип рецепції:

• ґрунтується на плюралізмі політичних та правових ду­ мок;

• має надійне методологічне підґрунтя ( теоретичну базу);

• є компромісом дії різних політичних, економічних, соці­ альних сил;

• відбувається внаслідок «ініціативи знизу» (як реалізація соціальних, культурних, економічних та інших потреб).

Оскільки особливості кожного з цих типів рецепції істот­но впливають на її перебіг, надалі вивчення питань ре­цепції римського права слід узгоджувати з цими катего­ріями.

131