Тема 5 . Робочі документи аудитора. Внутрішній аудит

1. Зміст і форма аудиторської документації та вимоги до її складання.

2. Класифікація робочих документів аудитора.

3. Відмінності аудиту від ревізії.

4. Суть і завдання внутрішнього аудиту та його місце в системі внутрішнього контролю.

5. Об’єкти внутрішнього контролю.

6. Формування методології внутрішнього аудиту.

7. Організація внутрішнього аудиту.

1). З метою підготовки аудиторського висновку й отримання надійного інструментарію для аргументації на випадок розбіжностей з суб’єктом аудиторської перевірки, аудитору потрібно зібрати докази на всіх стадіях і етапах аудиторської перевірки, оформити в робочій документації, форми і зміст якої визначені в МСА № 230 «Документація».

Як зазначено в МСА № 230 робочі документація – це записи , за допомогою яких аудитор фіксує проведення процедури перевірки, тести, отриману інформацію і відповідні висновки, що здійснює під час проведення аудиторської перевірки. Робоча документація може бути оформлена у вигляді стандартних форм і таблиць на папері або зафіксована на електронних носіях інформації

Документи оформлення аудиторської перевірки складаються із двох видів документації: робочої та підсумкової.

Аудитор зобов’язаний вести документацію справ, які стосуються прийнятих рвшень за результатами проведеної аудиторської перевірки і які, в свою чергу, будуть покладені в основу аудиторського висновку.

Підсумкова документація - складається із аудиторського висновку і документів, що передаються замовнику ( звіт і висновок).

Робоча документація виконує такі функції :

• Обґрунтовує твердження в аудиторському висновку та засвідчує відповідність зроблених процедур аудиту прийнятим нормативам.

• Полегшує процес керування, нагляду та контролю за якістю проведення аудиторської перевірки;

• Сприяє виробленню методологічного підходу до процесу аудиторської перевірки.

Робоча документація має містити :

• Методику проведення аудиторської перевірки;

• Проведені під час перевірки тести;

• Зроблені аудитором висновки та прийняті рішення і пропозиції.

Робочу документацію необхідно фахово та грамотно оформляти, щоб забезпечити доступність для прочитання і усвідомлення змісту.

З огляду на те, що клієнта буде постійно перевіряти аудитор, робоча документація поділяється на :

• Постійну – та, яка вміщує насамперед, інформацію про перевірку окремих питань, що повторюються із року в рік ( копії статутних та реєстраційних документів та ін.).

• Поточну - та, яка вміщує інформацію, що стосується аудиторської перевірки поточних періодів фінансово – господарської діяльності клієнта ( каса, банк, реалізація та ін. ).

Робочі документи складається з :

• Інформації про юридичну і організаційну структуру підприємства; необхідних витягів або копій юридичних документів, угод і протоколів; інформації про галузь діяльності підприємства та нормативних документів, які регулюють діяльність підприємства;

• Документації про вивчення і оцінку системи обліку і внутрішнього контролю підприємства;

• Документації про порядок планування аудиту;

• Аналізу важливих показників і тенденцій ;

• Документації що відображає час проведення аудиторських операцій та отриманий з них результат, списку фахівців, які виконують аудиторські процедури та часу їх роботи;

• Висновків сторонніх аудиторів або експертів, яких залучали до перевірки окремих питань діяльності підприємства;

• Листування з клієнтом з окремих питань, якщо таке мало місце, або нотатки про проведені бесіди й обговорення; копій листів, надісланих (чи отриманих) до третіх осіб, що стосуються перевірки.

• Копії фінансових звітів клієнтів;

• Опису змісту відповідей аудитора на запити клієнта;

• Висновків, зроблених аудитором за різноманітними аспектами перевірки, в тому числі за випадковими та незвичайними ситуаціями, що виникли під час перевірки, а також фактів та міркувань про ці висновки.

Необхідно забезпечити достатній рівень розкриття та деталізацію процедур аудиту в робочій документації необхідний для того, щоб :

1. Забезпечувати будь – якому аудиторові можливість контролювати процес проведення аудиторської перевірки поточного року.

2. Підтверджувати обґрунтування аудиторського висновку.

3. Підтверджувати відповідність проведеної перевірки до прийнятих аудиторських нормативів.

4. Забезпечувати ефективну допомогу будь - яким аудиторам у плануванні та проведенні наступних перевірок підприємства.

5. Слугувати аудиторові довідковим матеріалом, щоб при необхідності, він міг надати будь – кому пояснення про зміст проведеної перевірки.

Після завершення перевірки робоча документація залишається у аудитора Робочі документи є власністю аудитора, він має право складати різноманітні довідки на підставі витягів із своєї робочої документації. Робочі документи аудитора не можна використовувати як частину фінансової документації клієнта або як її заміну. Робочі документи не можна вимагати або вилучати в аудитора за винятком тих випадків, коли це передбачено українським законодавством, або коли на аудиторську фірму буде заведено кримінальну справу.

Аудитор повинен забезпечити надійне зберігання робочої документації. Термін зберігання документації визначається практикою аудиторської діяльності та терміном позовної давності у випадку, якщо клієнт порушить справу проти аудитора, а також в залежності від інших додаткових міркувань. У зв’язку з цим мінімальний термін її зберігання повинен бути не менше ніж три роки з моменту надання аудиторського висновку клієнтові.

Склад, кількість і зміст робочих документів аудитора визначають, зауважуючи :

• Стан бухгалтерського обліку і звітність клієнта;

• Надійність системи внутрішнього контролю;

• Вид аудиторських послуг;

• Характер та складність господарської діяльності суб’єкта перевірки;

• Необхідний рівень керівника і контроль за роботою персоналу аудиторської фірми при виконанні окремих процедур контролю.

За умови, коли аудитор самостійно виконує аудиторські послуги, тобто як підприємець, кількість і склад робочої документації значно зменшується.

2).

№ п/п	Ознака	Види робочої документації
	Стадії процесу аудиторської перевірки	А) Документи початкової стадії (підготовчого періоду); Б) Документи дослідної стадії (робочі документи); В) Документи завершальної стадії (підсумкові).
	Термін використання	А) Документи довгострокового використання ; Б) Документи не тривалого використання;
	Спосіб і джерела отримання	А) Отримані від підприємства – клієнти ; Б) Отримані від третіх осіб; В) Складені аудитором.
	За характером інформації	А) Нормативно – правового характеру; Б) Організаційно – установчого характеру; В) Про структуру підприємства; Г) Про діяльність підприємства; Д) Про систему бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю; Е) Документи оцінки системи внутрішнього контролю та аудиторського ризику; Ж) Аудиторські документи з перевірки фінансової звітності; З) Документи з кореспонденції аудитора; И) Підсумкові документи аудиту
	За призначенням і використанням споживачами інформації	А) Аудитори; Б) Власники ( керівники);
	За змістом аудиторських процедур	А) Оглядові; Б) Інформативні; В) Підтверджувальні; Г) Розрахункові; Д) Аналітичні; Е) Документи перевірки.
	За ступенем стандартизації	А) Стандартизовані; Б) Довільної форми.
	За технікою складення	А) Ручної обробки; Б) Довільної форми.
	За формою подання	А) Графічні; Б) Табличні; В) Тестові; Г) Комбіновані;
	За часом зберігання	А) Короткотермінового зберігання; Б) Довгострокового зберігання.

Аудиторські документи, що зберігаються в аудиторській фірмі до року, називаються документами короткострокового (нетривалого) використання. Це, наприклад, анкети опитування персоналу, анкети зустрічної перевірки.

За способом і джерелами отримання виділяють робочі документи аудитора, отримані від:

• Клієнта»

• Третіх сторін;

• Складені самим аудитором.

Аудитор у процесі перевірки використовує первинні документи, реєстри бухгалтерського обліку, фінансову звітність підприємства – клієнта. До документів, отриманих від третіх сторін, належать одержані акти – звірки і довідки від покупців і замовників, постачальників, банків, страхових компаній.

За характером інформації робочі документи аудитора поділяються на документи :

• Нормативно – правового характеру;

• Організаційно – установчі;

• Про структуру діяльності підприємства;

• Про систему обліку і внутрішнього контролю;

• Організаційно – функціональні;

• Оцінки системи внутрішнього контролю й аудиторського ризику;

• Перевірки статей і показників фінансової звітності;

• Підсумкові документи, тощо.

Аудиторські документи в залежності від призначення поділяється на документи, які використовують аудитори та власники ( керівники підприємства). Для власників і керівників підприємства передбачається складання аудитором висновку і звіту перед замовником.

За змістом аудиторських процедур робочі документи поділяються на оглядові, інформативні, підтверджувальні, розрахункові, аналітичні , документи перевірки. В оглядових робочих документах наводиться загальна характеристика підприємства – клієнта або загальний огляд його фінансової звітності. Інформативні документи розкривають інформацію про господарські процеси та операції. Підтверджувальні аудиторські документи дають аудитору відповіді на запити від третіх осіб, які підтверджують або не підтверджують конкретні господарські факти і явища.

Беручи до уваги термін зберігання робочих документів аудитора, частину з них можна віднести до документів тривалого зберігання, а інші – до короткострокового зберігання. До документів довгострокового зберігання можна віднести договори, укладені із замовниками, акти виконаних робіт, аудиторські висновки.

Отже, науково обґрунтована класифікація аудиторських документів, дає змогу аудитору глибше зрозуміти їх зміст і форму, тривалість використання, термін зберігання та інші чинники, що безпосередньо впливають на ефективність аудиторської перевірки.

Розрахункові - це відповідні розрахунки аудитора, які дають змогу оцінити показники фінансової звітності.

Аналітичні документи – це відомості, здобуті методами аналізу, що допомагають визначити фінансовий стан підприємства та його основних показників.

Відомості, отримані внаслідок проведення аудиторських процедур, належать до документів перевірки. Ці документи можуть бути складені аудитором за довільною програмою і мати різний зміст. Вони мають найбільше інформаційне навантаження щодо аудиторських доказів.

За ступенем стандартизації аудиторська документація поділяється на стандартизовану ( відповідно до вимог МСА) і складену за довільною формою.

Залежно від способу складання робочі документи аудитора можуть бути складені вручну або отримані за допомогою комп’ютера ( машинограми, інформація, записана на дискеті та ін.).

За формою подання робоча документація аудитора може бути у вигляді графіків, таблиці, тексту або комбінованому варіанті. Наприклад, графічно можна відобразити динаміку основних показників, що характеризують фінансовий стан підприємства.