Об’єкти внутрішнього аудиту
Об’єкти контролю організації виробництва
і управління
Об’єкти тактичного контролю
Об’єкти стратегічного контролю
Доцільність і законність підготовлених
управлінських рішень
Якість організаційно – господарської
діяльності і управління
Обґрунтованість фінансово – економічної
стратегії
Доцільність і законність здійснення
господарських операцій
Обґрунтованість облікової політики
Консультації з менеджменту і маркетингу
Законність, своєчасність і правильність
відображення господарських операцій
в обліку і звітності
Ступінь відповідності організаційної
структури цілям управління підприємства
Рекомендації з оптимізації роботи
керівників усіх рівнів
Якість організації обліку і
внутрішньогосподарського контролю в
т.ч. в умовах їх комп’ютеризації
Якість комерційної та маркетингової
діяльності
Якість прогнозів та планів
Якість виконання посадових обов’язків
керівниками усіх рівнів
Стабільність фінансового плану
підприємства
Рисунок 9.1. Групування об’єктів внутрішнього аудиту.
6). Методологія внутрішнього аудиту - це вчення про методи (способи) пізнання, за допомогою яких аудитор досліджує об’єкти внутрішнього контролю, що в сукупності формують його предмет.
Дослідження об’єктів аудиту здійснюється за допомогою загальнонаукових методів і спеціальних прийомів.
До загальнонаукових методів належать :
Індукція;
Дедукція;
Синтез;
Аналіз;
Аналогія;
Абстрагування;
Моделювання;
Конкретизація;
Класифікація.
До спеціальних прийомів аудиту належать :
Спостереження;
Опитування;
Підтвердження;
Підрахунок;
Аналітичний огляд.
Зовнішній аудитор дотримуючись принципу суттєвості може помилку в 100 грн. не брати до уваги, оскільки це не дуже впливає на достовірність фінансової звітності. Для внутрішнього аудитора ця помилка засвідчує не надійність системи обліку, і він зобов’язаний провести додаткові процедури контролю.
Методологія аудиту визначається основними принципами, що подають головні засади, на яких здійснюється його функція. У прийнятому МФБ Кодексі етики професійних бухгалтерів визначені такі принципи аудиту :
Чесність;
Об’єктивність;
Незалежність;
Конфіденційність;
Професійна компетентність;
Професійна поведінка;
Технічні стандарти.
Ці принципи характерні не тільки для зовнішнього аудиту з деякими уточненнями їх трактування і визначення, а й для внутрішнього.
Для зовнішнього аудиту принцип незалежності означає, що аудитор незалежний від керівника суб’єкта перевірки, а для внутрішнього аудитор повинен бути незалежним від керівництва структурних підрозділів підприємства.
До організаційних принципів належать :
Планування;
Документування процесу аудиту;
Звітність за підсумками аудиту;
Взаємодія аудиторів;
Проінформованість керівництва.
До методологічних принципів внутрішнього аудиту належать :
Матеріальність;
Адекватність використання аудиторських процедур;
Система обліку і внутрішнього контролю;
Аудиторські докази.
Одним із основних методологічних принципів є принцип доказовості – стрижневий у формуванні засад методології аудиту як системи пізнання та доказовості.
На початковій стадії внутрішній аудитор:
вивчає стан економіки підприємства, зміни що відбулися за поточний період;
визначає і конкретизує об’єкти контролю;
розробляє план і програму внутрішнього аудиту.
Складовими елементами первинного спостереження, яке здійснюється на початковій стадії процесу аудиту є :
опитування;
бесіда;
аналітичний огляд;
вивчення.
Збір доказів про об’єкти аудиту на дослідній стадії здійснюється через виконання аудиторських процедур. Для цього використовуються такі прийоми :
Документальна та вибіркова перевірка;
Анкетування;
Тестування;
Інвентаризація;
Контрольні заміри;
Технологічний контроль;
Підрахунок.
На завершальній стадії внутрішнього аудиту здійснюється :
оцінка і аналіз отриманих доказів,
групування і систематизація виявлених недоліків;
узагальнення матеріальної перевірки і складення висновку (акта);
обговорення результатів внутрішнього аудиту з керівником підприємства;
розробка заходів за результатами перевірки.
На цій стадії внутрішнього аудиту найчастіше використовують такі елементи методу аудиту :
групування;
систематизація;
оцінка;
узагальнення.
Однак зауважимо, що окремі прийоми аудиту можуть використовуватися на двох чи трьох стадіях процесу аудиту одночасно ( наприклад, оцінка, аналіз, вивчення та ін.).
Відносно відокремлені прийоми лише в своїй єдності та сукупності забезпечують ґрунтовне вивчення предмета аудиту, безперервне вивчення його об’єктів.
На методологію внутрішнього аудиту мають вплив такі фактори:
наявність внутрішньофірмових стандартів;
види діяльності підприємства;
об’єкти аудиторського контролю;
політика і стиль управління;
використання ЕОМ в аудиті;
У внутрішньо фірмових стандартах аудиту повинні розкриватися основні принципи методології й організації внутрішнього аудиту.
Відсутність в Україні спеціального органу, який би міг розробити стандарти внутрішнього аудиту породжує певні проблеми у його запровадженні у підприємствах і організаціях народного господарства
На методологію внутрішнього аудиту мають певний вплив види діяльності підприємства. Якщо підприємство займається декількома видами діяльності, то коло об’єктів контролю розширюється, а це вимагає використання у процесі внутрішнього аудиту більше методологічних прийомів і процедур.
Кожний окремий об’єкт внутрішнього аудиту потребує індивідуального підходу до використання прийомів аудиту, що є елементом його методу.
Від політики і стилю управління залежать напрямки внутрішнього аудиту, глибина дослідження тих чи інших об’єктів внутрішнього контролю. В одних випадках керівництво підприємства обмежено аудитом фінансової звітності та тематичним перевірками окремих об’єктів контролю, а в інших випадках – проведення економічного аналізу, прогнозування бізнесу підприємства, контролю за ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у процесі виробництва, прогнозування фінансової стратегії.
Використання ЕОМ у внутрішньому аудиті впливає не тільки на технологію аудиторського контролю, а й на його методологію. Зокрема на методологію внутрішнього аудиту мають вплив підходи до процесу комп’ютеризації аудиторської діяльності.
Система комп’ютеризації аудиторської діяльності повинні складатися з таких компонентів:
Економіко – математичних;
Економіко – організаційних та інформаційних моделей, що відображають процес аудиту;
Технічних, програмних, інформаційних та інших засобів, які забезпечують реалізацію моделей.
Визначення основних принципів внутрішнього аудиту та інших чинників, що формують його методологію дають змогу ефективніше дослідити об’єкти внутрішнього контролю.
7). Ефективність діяльності внутрішнього аудиту в Україні визначається рівнем його організації. Основними елементами внутрішнього аудиту є організація процесу аудиторського контролю, служби організації процесу аудиторського контролю, служби і праці аудиторів.
Об’єктом організації внутрішнього аудиту доцільно вважати технологічний процес внутрішньогосподарського контролю і працю виконавців.
До методів організації внутрішнього аудиту можна віднести :
Графічний;
Проектний;
Моделювання;
Аналітичний;
Спостереження;
Сітьовий.
Під формою організації внутрішнього аудиту розуміють способи розподілу праці між виконавцями ( служби внутрішнього аудиту).
До принципів організації внутрішнього аудиту належать :
Системність;
Комплектність;
Планування процесу внутрішнього аудиту ;
Документування;
Поінформованість керівництва;
Звітність перед керівництвом.
До об’єктів організації процесу внутрішнього аудиту належать:
контрольні номенклатури;
форми відображення контрольних номенклатур та їх носіїв;
технологія процесу внутрішнього аудиту .
Для внутрішнього аудиту, незалежно від його форми, характерні три його основні стадії технології контрольного процесу :
Початкова стадія - передбачає підготовчу роботу і планування внутрішнього аудиту ;
Дослідна стадія – на якій здійснюється перевірка господарських операцій і вивчається стан обліку.
Завершальна стадія - узагальнюються результати перевірки, складається акт, а на його основі розробляються пропозиції та заходи щодо поліпшення фінансово – господарської діяльності підприємства ( організації).
Важливе місце в організації внутрішнього аудиту належить розв’язанню проблем раціональної організації апарату внутрішнього аудиту та праці аудиторів. У системі споживчої кооперації України найефективнішою вважається централізована форма організації внутрішнього аудиту. ( Рисунок 9.2.)
Централізована форма внутрішнього
аудиту
Децентралізована форма внутрішнього
аудиту
Де 1- керівник підприємства; 2 – головний бухгалтер; 3- бухгалтер з оплати праці; 4- бухгалтер з обліку товарно – матеріальних цінностей; 5 – інші працівники бухгалтерії; 6 – служба внутрішнього аудиту; 7, 7а, 7б, 7в - аудитори; 8- інвентаризатори; 9 – керівники служби маркетингу; 10 – керівники інших служб.
Рисунок 9.3 Структура Положення про службу внутрішнього аудиту підприємства
Функціонування служби внутрішнього аудиту зумовлює необхідність розробки Положення про службу внутрішнього аудиту, що затверджує власник або уповноважений на те працівник підприємства. ( Структура Положення показана на Рисунку 9.3.).