3. Класифікація інформації, що використовується в аудиті.

№ п/п	Ознака	Види інформації
	Зміст інформації	Законодавча Нормативна Договірна Технологічна Організаційно – управлінська фактографічна
	Характеристика оцінки об’єктів аудиту	Пряма Не пряма Інформаційна Опосереднювана
	Суб’єкт аудиту	Внутрішня Зовнішня
	Спосіб відображення інформації	Алфавітна Цифрова Графічна
	Спосіб подання	Директивна Розпорядна Звітна
	Ступінь інформації деталізації	Аналітична Синтетична
	Період формування інформації	Оперативна Поточна Прогресна
	Ступінь перетворення інформації в процесі обробки	Вхідна Проміжна підсумкова

4). Після попередньої усної узгодженості між клієнтом і аудитором, клієнт надсилає аудиторові листа з проханням про проведення аудиту, в якому зазначає мету, завдання і бажано масштаби перевірки.

Лист аудитора підтверджує його згоду із поставленим завданням і масштабом аудиту та може містити положення стосовно меж відповідальності аудитора , форми подальшого звіту, висновку та інші моменти.

Ці листи можуть бути невід’ємною частиною або додатком до договору, якщо це обумовлено умовами договору.

У договорі на аудит бажано передбачити право аудитора відмовити у наданні аудиторського висновку, передбачити авансування та визначити термін надання клієнтом документів, необхідних для перевірки.

У договорі доцільно включити пункт, який зобов’язує клієнта надавати допомогу аудитору в процесі перевірки.

5). У договорі обов’язково мають бути обумовлені такі положення :

1. Мета аудиту.

2. Масштаби аудиту.

3. Можливість доступу до будь – якої інформації, необхідної для аудиту.

4. Відповідальність керівництва підприємства за надану інформацію

5. Умови відповідності за початкові залишки при першому проведенні аудиту, або якщо попередні перевірки проведені іншим аудитором.

6. Зауваження про те, що у зв’язку з рівнем суттєвості перевірки та інших властивих аудиту обмежень існує ймовірність того , що деякі помилки можуть залишитися незнайденими.

7. Форма, у якій замовником буде видана інформація про результат перевірки.

6) У розділі «Зобов’язання сторін» вказується перелік і характеристика зобов’язань кожної сторони. При цьому перелік зобов’язань замовника повинен містити такі положення :

• Надання аудитору можливості доступу до будь – якої інформації;

• Відмова від будь – яких дій, які здійснені з метою впливу на думку аудитора;

• Зобов’язання щодо умов приймання та оплати робіт та ін.

Перелік зобов’язань аудитора повинен містити :

• Дотримання умов конфіденційності інформації;

• Опис обсягу та складу документації, переданої замовнику;

• Дотримання вимог якості у відповідності до національних нормативів аудиту (ННА) , міжнародного стандарту аудиту (МСА) та інших нормативних та регламентуючих документів і критеріїв ( вказати яких саме);

• Зобов’язання інформувати замовника у випадку, якщо в процесі роботи виявиться її недоцільність;

• Інші положення.

Під відповідальністю аудитора розуміють :

• Відповідальність за якість роботи;

• За дотримання термінів;

• За дотримання принципів аудиту;

Аудитор несе відповідальність за аудиторський висновок про повноту і достовірність фінансової звітності.

Під відповідальністю клієнта розуміють:

• Зобов’язання за достовірність наданої інформації;

• За виявлені відхилення та порушення;

• Відповідальність у випадку не виконання рекомендацій аудитора та ін.

7). Відносини між аудиторською фірмою і клієнтом регулюють норми цивільного законодавства.

До цивільної відповідальності аудиторські фірми притягуються за рішенням суду.

Аудиторська фірма може нести відповідальність перед третіми особами, якщо вони зазнали збитків в результаті того, що вони поклалися на неправдиву фінансову звітність.

Аудитор може бути притягнений до кримінальної відповідальності у разі навмисного приховування істини з власних інтересів.

Аудитор несе професійну відповідальність перед Аудиторською палатою України (АПУ).

Аудитор, який працює у фірмі, пов'язаний з нею трудовими відносинами у випадку неналежного виконання своїх обов’язків, може бути притягнутий до відповідальності за нормами трудового права.