
- •1.Взаємо-однозначна відповідність. Еквів. Множин.
- •2. Потужність множин. Порівняння потужностей.
- •3. Теорема Кантора-Бернштейна.
- •4. Поняття зчисленної множини. Найпростіші властивості.
- •5. Об'єднання зчисленної кількості зчисленних множин
- •6. Зчисленність множин цілих, раціональних чисел.
- •7. Алгебраїчні числа. Зчисленність мн-ни алг. Чисел.
- •8. Незчисленність чисел відрізку [0;1]
- •10. Підмножини даної множини. Існування потужності, вищої від даної.
- •11. Граничні точки множини. Замкнені множини, властивості замкнених множин.
- •12. Внутрішні точки множини. Відкриті множини. Властивості відкритих множин.
- •13. Критерій відкритої підмножини дійсних чисел
- •14. Критерій замкненої підмножини дійсних чисел.
- •15. Побудова канторової множини дійсних чисел
- •16. Властивість касторової множини(непорожність, замкненість, потужність множини кінців суміжніх інтервалів.)
- •17.Потужність точок канторової множини
- •18.Зовнішня міра Лебега лінійної множини.
- •19. Приклади скінченних, зчисленних множин та їх міри Лебега.
- •21. Вимірність обмеженої відкритої множини
- •22. Вимірність обмеженої замкненої множини
- •23. Вимірність канторової множини, її міра Лебега
- •24. Вимірні функції
- •25. Властивості вимірних функцій: вимірність суми, різниці, добутку та частки вимірних функцій.
- •26. Інтеграл Рімана. Критерій інтегрованості функції за Ріманом.
- •26. Інтеграл Рімана. Критерій інтегрованості функції за Ріманом.
- •27. Прості функції, інтеграл Лебега від простої функції.
- •28. Інтеграл Лебега, його найпростіші властивості
- •20.Властивості міри Лебега.
- •9.Множини потужності континуум та їх властивості.Потужність множини дійсни числ.
- •29. Рівність функцій майже всюди та інтеграл Лебега.
- •30. Зв'язок інтеграла Рімана та інтеграла Лебега. Інтеграл Рімана .
- •31. Граничний перехід під знаком інтегралу Лебега
- •33. Нерівність Чебишева
- •34. Наслідок з нерівності чебишева. Простори
- •35. Звязок інтегралів Рімана та Лебега
20.Властивості міри Лебега.
Лема1
(про вимірність доповнення). Якщо Е
вимірна множина, і
то множина E:= I/E також вимірна, і
виконується рівність
Доведення:
За означенням вимірної множини,
та
Оскільки
I/F
є відкритою, то
За озн довжини замкненої множини,
Тому
.Оцінимо
внутрішню міру. Позначимо
.
Тоді
і
замкнена
множина. Використовуючи означення
довжини замкненої множини, маємо
=
=
Отже
для будь-якого
Внаслідок
довільності
- маємо
Тобто множина I/E
вимірна і
Властивість(адетивність):Якщо
множини Е1
і Е2
вимірні і Е1
, то їх об’єднання
є також вимірною множиною і
Властивість 4.
Якщо множини Е1
і Е2
вимірні, то їх перетин
є
також вимірною множиною.
9.Множини потужності континуум та їх властивості.Потужність множини дійсни числ.
Теорема: Множина точок вдрізка [0,1] незчислена.
Множина точок [0,1] – зчистленна. Між точками відрізку [0,1] числової прямої та множини н.д.д., що мають цілу частину 0, окрім числа 1,000…, існує взаємооднозначна відповідність, тому будемо шукати потужність вказаної множини н.д.д., пам’ятаючи домовленість про відсутність в запису н.д.д. 9 в періоді. Тоді переіменуємо елементи вказаної множини:
Число
b неспівпадає з жодним з чисел послідовності
і не має 9 в періоді. Тобто це цисло
виявилось не перенумерованим, що
неможливо за припущенням. Отримано
протиріччя.
ОЗН: Потужністю континуума або потужністю с називається потужність відрізку [0,1].
З означення випливає, що усі множини, що еквівалентні відрізку [0,1], мають потужність континуума.
Теорема2:Будь-який інтервал (a,b), відрізок [a,b] ,півінтервал [a,b) або (a,b] має потужність континуума.
Доведення:Оскільки
[a,b]=с
і відомо , що [0,1]~
[a,b],
то [a,b]=с.Усі
інші множини (ф вони є нескінченними)
можна отримати відкиданням із відрізку
скінченої кількості точок, наприклад,
Тому вони не змінюють потужність відрізка [a,b], залишаючись множинами потужності континуума.
Таким чином, відрізок [0,1] розробили на n півінтервалів, кожен з яких мае потужність с. Кожному з відповідних півінтервалівбієктивно співставляемо надвні множини:
Наслідок: Множина дійсних чисел має потужність с.
29. Рівність функцій майже всюди та інтеграл Лебега.
Теорема.
Коли f(x) і
обмежені вимірні функції на множині
Е,
,
то
Позначивши
за
попередньою теоремою
,
, з
наслідку випливає
. Для
маємо
і,
отже,
і
.
Інтеграл
Лебега
визначають індуктивно, переходячи від
більш простих функцій до складних.
Будем вважати, що дано простір з мірою
,
і на ньому визначена вимірна функція
.
Озн.
Нехай
— проста функція, де
,
а
— скінченне розбиття
на вимірні множини. Тоді
.
Пр.
Розглянемо функцію Діріхле
,
задану на
,
де
— борелівська σ-алгебра на
,
а
— міра Лебега. Ця функція принимає
значення 1
в раціональних точках і 0
в ірраціональних. Легко побачити, що
не інтегровна в сенсi Рімана. Однак,
вона є простою функцією на просторі зі
скінченною мірою, бо приймає тільки
два значення, а тому її інтеграл Лебега
визначений і дорівнює:
.