
- •1.1.Пошуки та здобутки американської літератури в жанрі критико- реалістичного роману про сучасність
- •1.2. Європейська література про трагічний шлях особистості в буржуазному суспільстві
- •2.1.Художнє розкриття трагедії Клайда Грифітса «як зворотнього боку «американської мрії»
- •2.2.Шлях юнака у вище коло людей за дві секунди стає «Американською трагедією»
- •2.3. Узагальнювальний та художній образ Америки в трактовці т.Драйзера
- •3.1 Становлення життєвого гасла Френка Каупервуда: «Мої бажання перш за все» у романі «Фінансист»
- •3.2. Роман «Титан» як перекідний міст до заключної частини трилогії»
- •3.3. Образ Френка Каупервуда в романі «Стоїк» як надбання світової літератури
3.1 Становлення життєвого гасла Френка Каупервуда: «Мої бажання перш за все» у романі «Фінансист»
Драйзер – художник-натуріаліст. Він будує свої твори на колосальному матеріалі спостережень і досвіду. Його мистецтво − це мистецтво точного до скрупульозності зображення, мистецтво фактів і речей.
«Трилогія бажання» − значний твір американської та європейської літератури XX століття. Із винятковою образотворчою силою змальовує Драйзер побут і звичаї фінансового середовища, хижацький підхід до суспільства і політичну безпринципність. Трилогія Драйзера − справжній портрет початку ХХ століття, фотографічний знімок періоду шалених спекуляцій, що передував Великій Депресії 20-х років. «Трилогія бажання» (англ. The Trilogy of Desire) – цикл романів американського письменника, що Трилогія розглядає суспільне, культурне, політичне та фінансове життя Америки кінця XIX − початку XX століття. Трилогія вмищує в себе три романи: «Фінансист» (1912), «Титан» (1914) та «Стоїк» (1947).
Вагоме смислове навантаження в романі несе й заголовок, до якого Драйзердійшов не одразу. У перших варіантах книга мала назву «Міраж», яка відображала примарність уявлень про життя, що вживляються американському народові.
«Фінансист» − перша книга трилогії . «Фінансист» − блискучий у своїй історичній достовірності роман починається з юнацьких років американського капіталіста Френка Каупервуда й закінчується в той період життя головного героя, коли він, відчуваючи силу накопиченого капіталу та життєвого досвіду, проголошує своє життєве гасло, яке дало назву всій трилогіі: «Мої бажання − перш за все».
В основу монументальної «Трилогії бажання» покладено історію життя мільйонера Чарльза Йеркса. У романі «Фінансист» письменник показує, як буржуазне й комерційнй середовище, що оточувало головного героя Френка Каупервуда, уже з дитинства формує в нього психологію ділка і набувача, для якого всі засоби гарні, якщо вони допомагають досягти влади й багатства. Відтворюючи образ американського бізнесмена, Драйзер не прагне знищити свого героя, показуючи безсердечну людину, яка прагне робити гроші. Френк Каупервуд − особистість непересічна й трагічна, показана в реальних обставинах американського життя, починаючи з 1860-1870-х рр.. У першому томі Френк постає перед читачами юним і дуже перспективним хлопцем. Його батько працює менеджером у банку, а мати − домогосподарка. З дитинства за ним помічають лідерські якості та величезний інтерес до фінансових справ. Він часто розпитує батька про різні фінансові питаннях і той, бачучи інтерес сина, із задоволенням відповідає на його проблеми. До 13 років Френк не гірше за біржових маклерів розбирається у фінансовій системі й бажає якось перевірити свої знання. Купивши на аукціоні за 20 $ мило, а потім продавши його сусідньому магазину за 60 $, він доводить батькові, що вже здатний логічно мислити й щось робити.
На відміну від більшості людей, Френк з дитинства вважав егоїзм чимось цілком природним і нормальним. Він яскраво виділявся серед своїх однолітків: зрілі погляди на життя й раціональне мислення дозволяло йому здобувати перевагу в будь-яких суперечках.
Дія роману «Фінансист», відбувається у Філадельфії на тлі розпочатої громадянської війни. Більшість американців, охоплених патріотичними почуттями, ідуть в армію, але тільки не Френк Каупервуд, що цинічно висміює «бідняків, простаків і недоумків, готових підставити свої груди під «пулі» [20, c.558].
Почавши з дрібних спекуляцій, Каупервуд поступово набуває стану, підкуповує чиновників і муніципалітет, незаконно прибирає до рук міські концесії у Філадельфії, але у фіналі зазнає поразки − потрапляє у в'язницю і потім змушений залишити Філадельфію.
Одна з важливих функцій образу Каупервуда у творі «Фінансист» − представити в концентрованій і відкритій формі відсутність морального принципу, що в тій чи тій мірі притаманне всім наведеним у романі фінансовим тузам Філадельфії.