Глава 24

Операційний ризик

Сьогодні у фінансовому секторі вже розроблено загальноприйняті методи вимірювання та управління ринковим та кредитним ризиками. Тепер на черзі стоїть вивчення операційного ризику, який вважається однією з основний причин фінансових збитків. Справді, виникнення більшості фінансових катастроф можна пояснити поєднанням схильності до ринкового або кредитного ризику разом з відсутністю належного контролю, що є складовою операційного ризику.

Як у випадку з ринковим та кредитним ризиком, фінансова галузь намагається посилити контроль над операційним ризиком за допомогою банківських регуляторів. Базельський комітет вперше пропонує встановити амортизаційні відрахування за операційний ризик за рахунок їх зниження для ринкового та кредитного ризиків. Запропоновані відрахування становитимуть 12% від загальних вимог до капіталу. Ці відрахування зосереджують увагу банківської галузі саме на операційному ризику.

Складність полягає в тому, що операційний ризик в порівнянні з ринковим та кредитним значно важче визначити. Навіть саме визначення терміну операційного ризику залишається відкритим для дискусій. Згідно з вужчим визначенням операційний ризик обмежується процесом оброблення трансакцій. Інший, ширший підхід відносить до операційного будь-який фінансовий ризик, що не належить до ринкового або кредитного.

Як ми згодом побачимо, для будь-якої фінансової установи важливо прийняти визначення операційного ризику. Розгляньмо послідовність логічних кроків у процесі управління ризиками: 1) визначення, 2) вимірювання, 3) моніторинг та 4) контроль. Без належного визначення ризику досить складно ефективно ним управляти.

Раніше операційним ризиком управляли за допомогою внутрішньої управлінської системи в межах політики компанії, доповненої функцією аудиту. Сьогодні ж у даному секторі починають застосовувати конкретні структури та процеси контролю, спеціально розроблені для операційного ризику.

З метою представлення операційного ризику, розділ 24.1 підсумовує уроки відомих фінансових катастроф. Далі відбувається порівняння відносної важливості операційного ризику з ринковим та кредитним через політику компанії. Надавши цю інформацію, розділ 24.2 розглядає варіанти визначення операційного ризику. У розділі 24.3 подаються різні підходи до вимірювання ризику. Зрештою, у розділі 24.4 показано, як використати розподіл операційних втрат для кращого управління цим ризиком, та запропоновано певні заключні коментарі.

24.1 Важливість операційного ризику

Нещодавно Базельський комітет повідомив наступне:

“ Неофіційне дослідження підкреслює зростаючу роль операційних ризиків, відмінних від кредитних та ринкових, які були серед основних причин деяких важливих банківських проблем останніх років. ”

Дані проблеми описано в наступних історичних фактах.

24.1.1 Історичні факти

• Лютий 2022 р. –Allied Irish Bank’s (збитки склали $ 691 млн.): Схильний до ризику біржовий маклер Джон Раснак переховується протягом трьох років через збиткові торги на курсовій різниці єна/долар у дочірній структурі банку на території США. Це завдало нищівного удару репутації банку.

• Березень 1997 р. –NatWest (збитки склали $ 127 млн.): Свопціонний трейдер Кіріакос Папуіс свідомо покриває збитки, встановлюючи неправильні ціни та завищуючи оцінки опціонних контрактів. Репутацію банку підірвано. Пізніше NatWest був придбаний Королівським Банком Шотландії.

• Вересень 1996 р. – Morgan Grenfell Asset Management (збитки склали $ 720 млн.): Керівник фонду Пітер Янг перевищив свої повноваження, що призвело до значних збитків. Deutsche Bank, німецький власник MGAM, погодився на покриття збитків інвесторів фонду.

• Червень 1996 р. –Sumitomo ( збитки склали $ 2,6 млрд.): Торговець міддю накопичує невключені у звіт збитки впродовж більш ніж трьох років. Ясуо Хаманака, відомий як Містер П’ять Процентів, після падіння частини ринку міді, яку він контролював, був засуджений до тюремного ув'язнення за підробку документів та шахрайство. Репутація банку серйозно постраждала.

• Вересень 1995 р. – Daiwa (збитки склали $ 1,1 млрд.): Трейдер облігаціями Тосіхіде Ігусі накопичував невключені в звіт збитки впродовж 11 років в американському відділенні. Банк було оголошено неплатоспроможним.

• Лютий 1995- Barings (збитки склали $ 1,3 млрд.): Трейдер похідними активами Нік Лісон накопичував невключені в звіт збитки впродовж більш ніж двох років. Barings збанкротував.

• Жовтень 1994 р. –Bankers Trust (збитки склали $ 150 млн.): банк було втягнуто в гучний судовий процес з клієнтом , який звинувачував його у незаконній торговій практиці. Банкіри виграли справу, але репутація банку зазнала краху. Пізніше банк був придбаний Deutsche Bank.

Витоки найбільших з цих вражаючих провалів можна прослідкувати від трейдерів- шахраїв або випадків внутрішнього шахрайства. Вони включають комбінацію ринкового та операційного ризиків (неспроможність контролю). Слід зазначити, що ціна цих подій була дуже високою. Вони призвели до величезних прямих грошових збитків, часто до непрямих збитків внаслідок втрати репутації, а часом й до банкротства.